Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Влітку 1919 року обстановка в республіці дуже ускладнилась. 18 липня Київ був оголошений на
військовому положенні.
До лав Червоної Армії з Києва було відправлено на фронт, для боротьби з Денікіним 2 тис. комуністів.
У 1919 році Київ був одним із центрів формування інтернаціональних частин, що відігравали велику роль у боротьбі з ворогами революції. В кінці березня 1919 року в Києві було створено федерацію іноземних комуністів. Федерація провела значну роботу по організації інтернаціональних загонів у Києві та інших містах України. Діяльність федерації особливо активно розгорнулась під час героїчної боротьби угорського народу за владу Рад-весною і влітку 1919 року.
До Києва часто приїжджали представники Комуністичного Інтернаціоналу, провадились мітинги і збори іноземних комуністів, інтернаціоналістів-червоноармійців. Діяльність федерації іноземних комуністичних груп у важкий 1919 рік є яскравим прикладом пролетарського інтернаціоналізму, братерської солідарності трудящих зарубіжних країн з робітниками і селянами України в їх боротьбі за владу Рад.
5 травня 1919 року Нарком військових справ УРСР М. Подвойський видав наказ про формування на Україні 1-ї інтернаціональної дивізії в складі двох
бригад. А згодом-9 травня-його ж наказом було утворено при Наркомвійську УРСР Управління по формуванню інтернаціональних частин, яке очолив славний син угорського народу Й. Башкович. Постачання дивізії здійснювалося Київським окружним військовим комісаріатом.
У Києві протягом травня 1919 року були сформовані 1-й і 3-й інтернаціональні полки та 1-й кавалерійський окремий інтернаціональний дивізіон. Всі сформовані інтернаціональні частини були відправлені на фронт боротьби проти ворогів революції.
Так, 1-й інтернаціональний полк, під командуванням Юричека був відправлений в район Проскурова-(нині Хмельницький), де героїчно бився з петлюрівцями в складі 2-ї комуністичної бригади. 2-й інтернаціональний полк під командуванням Фекете увійшов до складу групи радянських військ Правокиївської бойової ділянки, що вели боротьбу проти контрреволюційного наступу отамана Григор'єва і куркульських повстань. 3-й інтернаціональний полк під командуванням Л. Гавро та 1-й окремий інтернаціональний кавалерійський дивізіон під командуванням Хорвата Шитвана дислокувались в Києві.
За наказом реввійськради республіки від 22 червня 1919 року в районі Києва формується 1-а інтернаціональна бригада, командиром якої було призначено Славояра Частека. Після закінчення формування вона була включена до складу 12-ї армії.
Частини 1-ї інтернаціональної бригади захищали в липні-серпні 1919 року від петлюрівців Київ, билися з денікінцями під Черніговом і Гомелем.
Наприкінці червня 1919 року становище на фронті боротьби з Денікіним значно погіршилося. Одним із напрямків білогвардійського наступу була столиця України-Київ.
9 липня 1919 року ЦК РКП(б) звернувся до партії з листом «Всі на боротьбу з Денікіним!». Лист ЦК, написаний В. І. Леніним, став бойовою програмою розгрому ворога. 12 липня 1919 року в Києві було введено стан облоги. З 5 серпня проводилась мобілізація в ряди Червоної Армії населення віком до 45 років. Київська міська партійна конференція, що відбувалася з 8 по 10 серпня, прийняла розгорнуте рішення про проведення партійної мобілізації.
Рада Оборони Української РСР (М. Подвойський, К. Ворошилов, В. АнтоновОвсієнко) терміново вжила ряд заходів, спрямованих на посилення оборони республіки і, зокрема, Києва.
Велику роботу по мобілізації сил і засобів на боротьбу проти наступаючих на Київ денікінських військ і петлюрівських банд проводили в цей час видатні партійні і радянські діячі України: Артем (Ф. А. Сергеев), А. С. Бубнов, С. В. Косіор, В. П. Затонський, Д. Мануїльський, В. I. Межлаук, Г. I. Петровський, О. Г. Шліхтер та інші.
Відповідно до постанови ЦК КП(б)У у Києві був створений Комітет Оборони на чолі з А. В. Івановим. Партійні і радянські організації міста вживають рішучих заходів по посиленню допомоги Червоній Армії. Робітники заводу «Арсенал», де в червні 1919 року працювало близько 1000 чоловік, оголосили себе мобілізованими і встановили тризмінну роботу. Тут ремонтувалися артилерія, бронепоїзди тощо. Успішно виконували в цей час фронтові замовлення робітники колишнього заводу Гретера і Криванека, Деміївський снарядний завод та інші київські підприємства.
Героїчно билися радянські війська проти денікінців, але чисельна перевага і
Київ у роки Жовтневої революції та громадянської війни (1917—1920 pp.)
Сторінка 20 з 44
Червона Армія буде боротися проти білогвардійців і націоналістичної контрреволюції «разом з Червоною Армією Російської та інших республік, єдиним загальним фронтом, під керівництвом єдиного командування».Влітку 1919 року обстановка в республіці дуже ускладнилась. 18 липня Київ був оголошений на
До лав Червоної Армії з Києва було відправлено на фронт, для боротьби з Денікіним 2 тис. комуністів.
У 1919 році Київ був одним із центрів формування інтернаціональних частин, що відігравали велику роль у боротьбі з ворогами революції. В кінці березня 1919 року в Києві було створено федерацію іноземних комуністів. Федерація провела значну роботу по організації інтернаціональних загонів у Києві та інших містах України. Діяльність федерації особливо активно розгорнулась під час героїчної боротьби угорського народу за владу Рад-весною і влітку 1919 року.
До Києва часто приїжджали представники Комуністичного Інтернаціоналу, провадились мітинги і збори іноземних комуністів, інтернаціоналістів-червоноармійців. Діяльність федерації іноземних комуністичних груп у важкий 1919 рік є яскравим прикладом пролетарського інтернаціоналізму, братерської солідарності трудящих зарубіжних країн з робітниками і селянами України в їх боротьбі за владу Рад.
5 травня 1919 року Нарком військових справ УРСР М. Подвойський видав наказ про формування на Україні 1-ї інтернаціональної дивізії в складі двох
бригад. А згодом-9 травня-його ж наказом було утворено при Наркомвійську УРСР Управління по формуванню інтернаціональних частин, яке очолив славний син угорського народу Й. Башкович. Постачання дивізії здійснювалося Київським окружним військовим комісаріатом.
У Києві протягом травня 1919 року були сформовані 1-й і 3-й інтернаціональні полки та 1-й кавалерійський окремий інтернаціональний дивізіон. Всі сформовані інтернаціональні частини були відправлені на фронт боротьби проти ворогів революції.
Так, 1-й інтернаціональний полк, під командуванням Юричека був відправлений в район Проскурова-(нині Хмельницький), де героїчно бився з петлюрівцями в складі 2-ї комуністичної бригади. 2-й інтернаціональний полк під командуванням Фекете увійшов до складу групи радянських військ Правокиївської бойової ділянки, що вели боротьбу проти контрреволюційного наступу отамана Григор'єва і куркульських повстань. 3-й інтернаціональний полк під командуванням Л. Гавро та 1-й окремий інтернаціональний кавалерійський дивізіон під командуванням Хорвата Шитвана дислокувались в Києві.
За наказом реввійськради республіки від 22 червня 1919 року в районі Києва формується 1-а інтернаціональна бригада, командиром якої було призначено Славояра Частека. Після закінчення формування вона була включена до складу 12-ї армії.
Частини 1-ї інтернаціональної бригади захищали в липні-серпні 1919 року від петлюрівців Київ, билися з денікінцями під Черніговом і Гомелем.
Наприкінці червня 1919 року становище на фронті боротьби з Денікіним значно погіршилося. Одним із напрямків білогвардійського наступу була столиця України-Київ.
9 липня 1919 року ЦК РКП(б) звернувся до партії з листом «Всі на боротьбу з Денікіним!». Лист ЦК, написаний В. І. Леніним, став бойовою програмою розгрому ворога. 12 липня 1919 року в Києві було введено стан облоги. З 5 серпня проводилась мобілізація в ряди Червоної Армії населення віком до 45 років. Київська міська партійна конференція, що відбувалася з 8 по 10 серпня, прийняла розгорнуте рішення про проведення партійної мобілізації.
Рада Оборони Української РСР (М. Подвойський, К. Ворошилов, В. АнтоновОвсієнко) терміново вжила ряд заходів, спрямованих на посилення оборони республіки і, зокрема, Києва.
Велику роботу по мобілізації сил і засобів на боротьбу проти наступаючих на Київ денікінських військ і петлюрівських банд проводили в цей час видатні партійні і радянські діячі України: Артем (Ф. А. Сергеев), А. С. Бубнов, С. В. Косіор, В. П. Затонський, Д. Мануїльський, В. I. Межлаук, Г. I. Петровський, О. Г. Шліхтер та інші.
Відповідно до постанови ЦК КП(б)У у Києві був створений Комітет Оборони на чолі з А. В. Івановим. Партійні і радянські організації міста вживають рішучих заходів по посиленню допомоги Червоній Армії. Робітники заводу «Арсенал», де в червні 1919 року працювало близько 1000 чоловік, оголосили себе мобілізованими і встановили тризмінну роботу. Тут ремонтувалися артилерія, бронепоїзди тощо. Успішно виконували в цей час фронтові замовлення робітники колишнього заводу Гретера і Криванека, Деміївський снарядний завод та інші київські підприємства.
Героїчно билися радянські війська проти денікінців, але чисельна перевага і