Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Трудящі Києва в боротьбі за виконання четвертого п'ятирічного плану (1946- 1950 pp.)
Після переможного завершення Великої Вітчизняної війни Радянська країна повернулась до мирного життя. «Партія і уряд,- зазначається в Тезах ЦК КПРС „50 років Великої Жовтневої соціалістичної революції",- вжили енергійних заходів, спрямованих на швидку відбудову міст і сіл, які найбільше потерпіли в роки
Завдання післявоєнного будівництва були визначені в «Законі про п'ятирічний план відбудови й розвитку народного господарства на 1946-1950 pp.», прийнятому Верховною Радою СРСР у березні 1946 року. Цим планом передбачалося за п'ять років не тільки відбудувати народне господарство в районах, що потерпіли від війни, досягти довоєнного рівня соціалістичного будівництва, але й перевершити його в значних розмірах. Зокрема, валова продукція промисловості країни мала зрости у 1,5 раза.
Великі перспективи в розвитку промисловості, міського господарства, культури та підвищення добробуту відкривалися в четвертій п'ятирічці перед трудящими Києва. Значне місце в плані відводилося відбудові і дальшому розвитку машинобудівних підприємств, транспорту та електростанцій, щоб їх зростання забезпечувало розвиток і інших галузей народного господарства.
Водночас передбачалося, що в Києві буде введено в дію 1 200 000 кв. м житлової площі і буде збудовано індивідуальні житла на 200 тисяч квадратних метрів. До довоєнного рівня повинна бути доведена і потужність водопроводу.
Трудящі Києва сприйняли четвертий п'ятирічний план як свою кровну справу. На всіх підприємствах, в організаціях та установах відбулися багатолюдні відкриті партійні збори, на яких обговорювалися і схвалювалися конкретні плани розвитку промисловості, транспорту і будівництва.
Організаторами мас в їх боротьбі за здійснення п'ятирічного плану виступила партійна організація міста, яка в середині 1946 року налічувала понад ЗО тис. комуністів.
Перший рік післявоєнної п'ятирічки розпочався великим трудовим і політичним піднесенням всього радянського народу, викликаним підготовкою до виборів у Верховну Раду СРСР, зверненням ЦК ВКП(б) до всіх виборців. Скрізь - на підприємствах, транспорті і будовах розгорнулось всенародне змагання. Його наслідки стали відчутні вже в 1 кварталі, коли кияни зустріли день відкриття Першої сесії Верховної Ради СРСР - 18 березня 1946 року - перевиконанням виробничих планів. Промисловість міста в цілому виконала план першого кварталу на 102 проценти.
Нову хвилю піднесення змагання на вищий щабель викликали постанови ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У про організацію соціалістичного змагання за дострокове виконання і перевиконання п'ятирічного плану.
Завдяки героїчній праці комуністів, комсомольців, всіх трудящих нові підвищені зобов'язання по перевиконанню державних планів, випуску високоякісної продукції, освоєнню нових видів продукції, по підвищенню продуктивності праці успішно здійснювалися.
Колектив одного з найбільших підприємств Києвазаводу «Ленінська кузня,»-за виробничі успіхи, здобуті у травні 1946 року, завоював перше місце у Всесоюзному соціалістичному змаганні суднобудівників Радянського Союзу. До 29-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції підприємство по випуску валової продукції вже досягло довоєнного рівня.
Робітники, службовці і інженерно-технічні працівники Київського ордена Трудового Червоного Прапора заводу «Транссигнал» 50-річчя свого підприємства (червень 1946 р.) відзначили великими трудовими перемогами. На цей час завод вже перевершив довоєнний рівень випуску продукції, забезпечував апаратурою механічної сигналізації і напівавтоматичного блокування залізничні станції країни. Виконавши достроково виробничу програму 1946 року, цей колектив дав на 1 млн. крб. надпланової продукції. У порівнянні з 1945 роком випуск продукції на заводі збільшився на 30,5 процента.
На верстатобудівному заводі ім. Горького, де в 1946 році було освоєно випуск модернізованих шестишпиндельних верстатів-автоматів, по три річні норми виконали розточник Лапай, свердляр Шевченко, складальник Кондраш та інші.
Високих показників в роботі домагалися і залізничники Київського вузла, які
достроково виконали план першого року п'ятирічки і на 28 грудня 1946 року