Боярка

Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче

Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ

Пошук від

Боярка

Сторінка 1 з 5

Боярка - місто районного підпорядкування, розташоване за 22 км від Києва, залізнична станція на лінії Київ - Фастів. Населення - 29 тис. чоловік. Територія сучасної Боярки була заселена здавна. Поблизу міста виявлено поселення передскіфських часів (VIII-VII ст. до н. е.). Збереглися також залишки невеликого слов'янського городища часів Київської Русі.

Пізніше на цьому місці виникло с. Городище-Будаївка, перша згадка про яке в історичних документах належить до початку XVI ст.. У цей час ця територія переобувала під владою Литви, а після Люблінської унії 1569 року її захопила шляхетська Польща. На початку XVII ст. Будаївка належала магнатам Корецьким.
Населення боролося проти тяжкого соціального і національного гніту. Воно брало активну участь у визвольній війні 1648-1654 pp. Саме поблизу Будаївки в урочищі Клипені збиралися місцеві селяни з навколишніх сіл та йшли до війська -Богдана Хмельницького. У 1648 році Будаївку було визволено від польсько-шляхетського панування, і з 1649 року її включили до Білогородської сотні Київського полку. За Андрусівським перемир'ям 1667 року село остаточно відійшло до Росії. Спочатку ним володів Київський Михайлівський монастир, а потім - Києво-Печерська лавра. Після секуляризації монастирських земель Будаївка стала державним селом. Селяни відбували численні повинності і сплачували податки на користь держави. Згідно з люстрацією 1841 року, тут налічувалося 189 державних селян, які мали в користуванні 754 десятини землі. Переважну більшість її становили непридатні землі. 102 десятини займали болотні сіножаті, де селяни, не маючи луків, змушені були пасти худобу. За ці мізерні наділи кожний селянин щорічно сплачував велику суму різних податків. На все село було лише 20 коней, 188 волів і 70 корів. Діяли 2 водяні млини та кілька вітряків.
Змучені злиднями, селяни Будаївки у 1848 році звернулися до палати державних маєтностей з проханням виділити сіножаті, але їм відмовили.Тяжким лишилося становище селян Будаївки і після реформи поземельного устрою державних селян, проведеної в 1866-1867 pp. На їх плечі великим тягарем лягли високі викупні платежі. Селяни-бідняки розорялися і йшли працювати на залізницю або промислові підприємства Києва, а їхня земля переходила до рук куркулів. Це призводило до дедалі більшого загострення класових суперечностей в селі.
У зв'язку з будівництвом у 60-х роках XIX ст. залізниці Київ - Фастів, що проходила повз Будаївку, тут виникла залізнична станція, яка дістала назву від сусіднього села Боярки (тепер Тарасівка), Біля станції Боярка почало зростати дачне селище.
Напередодні першої світової війни з медичних закладів у Будаївці діяли земська Лікарня на 15 ліжок і приймальна палата, де працювали лікар, 2 фельдшери та акушерка. З 80-х років ця місцевість стала відомою як лїкувально-клїматичний курорт Для хворих на легені. У 1899 році тут відкрився санаторій для дорослих, хворих на туберкульоз, а в 1904 році - для дітей.
За царизму трудящі Будаївки були позбавлені можливості вчитися. В 1861 році в селі відкрили парафіяльну школу, де грамоти навчав піп. Але протягом 1865- 1881 pp. вона не працювала, бо село було дуже злиденним. Як показало обслідування, проведене у 80-х роках, тут не було жодної людини, яка б навчилася грамоти в місцевій школі. З 1884 року і до Великої Жовтневої соціалістичної революції в селі була лише церковнопарафіяльна школа. У 1902 році сюди з Києва було Переведено школу бджільництва.
Із зростанням поруч з Будаївкою дачного селища сюди влітку на відпочинок приїжджало багато визначних діячів науки і культури. З Будаївкою пов'язане життя українського письменника, фольклориста, етнографа і філолога Б. Д. Грінченка, видатного українського художника М. К. Пимоненка, українського письменника В. І. Самійленка, який і похований тут, поета і перекладача «Кобзаря» Т. Г. Шевченка І. Біло.усова та ін. У селищі відпочивали і лікувались видатна українська актриса М. К. Заньковецька, великий український композитор М. В. Лисенко, видатний єврейський письменник Шолом-Алейхем та російський поет С. Я. Надсон. М. В. Лисенко, з родиною якого подружився С. Я. Надсон, написав музику до кількох його творів.
Під час революції 1905-1907 pp. та в роки реакції станція Боярка з прилеглим дачним селищем і с. Будаївка, розташовані близько від Києва, були місцем проведення нелегальних зборів і мітингів київських робітників. Після одного з мітингів, який відбувся у липні 1906 року, жандарми виявили програму РСДРП та іншу революційну літературу. У квітні 1907 року вони натрапили в дащюму селищі на сховище, де зберігалися примірники виданого тут збірника нот революційних пісень під назвою «Пісні борців», до якого увійшли «Марсельєза», «Варшав'янка», «Інтернаціонал» та «Жалібний марш». Київське жандармське управління вживало всіляких заходів, щоб перешкодити проведенню в районі

Початок
Попередня
1
2
3
4
5
Наступна
Кінець

Дивиться також інші населені пункти цього району:

{module…</div>">Нижча Дубечня

{…</div>">Микільська Борщагівка

{/di…</div>">Вишневе

Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область в складі УРСР

Боярка

Боярка