Боярка

Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче

Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ

Пошук від

Боярка

Сторінка 2 з 5

станції Боярка і с. Будаївки нелегальних зборів і мітингів. За дачами прогресивно настроєних осіб було встановлено поліцейський нагляд, а в березні 1908 року видано наказ про реєстрацію всіх дачників і запроваджено патрулювання кінних стражників у навколишніх лісах протягом всього дачного Сезону. Проте члени Київської соціал-демократичної організації використовували й далі цю дачну місцевість для проведення нелегальної роботи. Так, 12 червня 1914 року тут відбулися збори 36 київських соціал-демократів.

Становище трудящих селян Будаївки ще більше погіршилося після проведення столипінської аграрної реформи. В 1912 році 229 селянських господарств мали 699 десятин землі, з них 26 - менше десятини, 128 - від 1 до 4 десятин, 72 - від 4 до 9 десятин і лише 3 господарства володіли понад 10 десятинами землі кожне. У 44 господарствах зовсім не було ніякої худоби, 15 - мали лише коней. Не виправдала сподівань трудящого селянства на одержання землі і Лютнева буржуазно-демократична революція.
З великим піднесенням населений Будаївки зустріло звістку про перемогу Жовтневого збройного повстання в Петрограді. Після визволення Києва 26 січня 1918 року радянські війська, переслідуючи розгромлені частини Центральної ради, наприкінці січня вступили в Будаївку. В селі була встановлена Радянська влада. Проте наприкінці лютого після запеклих боїв Будаївку захопили німецькі війська. Окупанти встановили жорстокий режим і провели великі реквізиції продовольства.
Трудящі селяни Будаївки під керівництвом більшовиків, які проводили тут активну агітаційну роботу, піднялися на боротьбу проти ворога. Навіть представники української буржуазно-націоналістичнбї контрреволюції змушені були визнати, що селяни Будаївської волості «усі заражені більшовизмом». 29 квітня 1918 року від рук народних месників запалало приміщення станції Боярка, де містився німецький гарнізон. Багато селян влилося до партизанських загонів, які діяли навкруги. У червні в Будаївці та навколишніх населених пунктах відбулися активні виступи партизанів.
16 червня 1918 року в цьому районі спалахнуло повстання проти окупаційного режиму. Робітники-залізничники станції Боярка і селяни Будаївки, Віти-Поштової, Глевахи, Гатного та; ряду інших сіл несподівано напали на приміщення гетьманської варти в Будаївці, захопили зброю, боєприпаси і визволили заарештованих. На станції Боярка відбувся бій з німецьким гарнізоном. Певний час перевага знаходилася на боці повстанців. Повстання набрало такого розмаху, що для його придушення німецькі власті відправили з Києва війська. Повстанці з боями відступили до Глевахи, а потім відійшли у ліси.
Після визволення Києва від військ буржуазно-націоналістичної Директорії 5 лютого 1919 року частина петлюрівців закріпилася в районі Будаївки-Фастова і кілька днів чинила впертий опір. Незабаром вони були розгромлені, і в Будаївці відновилася Радянська влада. Відразу ж почав діяти ревком» а потім сільрада, які спрямували свою діяльність на відбудову зруйнованого господарства. У травні було створено міліцію.
Мирне соціалістичне будівництво перервав наступ денікінців, які на початку вересня 1919 року захопили станцію Боярка і с Будаївку. Але в середині грудня село було визволене, тут відновили свою діяльність сільський і волосний ревкоми. У березні 1920 року в селі успішно пройшов тиждень фронту і транспорту, під час якого населення заготовило для Києва та залізниці значну кількість дров і зібрало для Червоної Армії продовольство. Велику роботу щодо землевпорядкування і наділення землею трудового селянства провів створений у березні 1920 року волосний земельний відділ. Сільрада всіляко допомагала селянам, виділяючи для них дрова та будівельний матеріал.
Окупація Будаївки білополяками на початку травня 1920 року перервала мирне соціалістичне будівництво. В червні село знову стало радянським. Тоді ж Київський губком партії провів тут два агітнедільники, які сприяли зростанню політичної активності селянської бідноти. 17 липня в Будаївку на з'їзд сільських ревкомів зібралися представники 13 навколишніх сіл, які ухвалили рішення створити комітети незаможних селян.
Радянське будівництво здійснювалося в умовах боротьби проти куркульських банд. У листопаді 1920 року бандити вчинили напад на станцію Боярка, вбили начальника міліції Сидоренка й чотирьох міліціонерів. Партійним і радянським органам при підтримці місцевого населення вдалося знешкодити цих ворогів Радянської влади і спрямувати всі зусилля на те, щоб якнайскоріше відбудувати господарство. Велику допомогу подав Київський губком партії, який направив сюди кількох комуністів. Вони провели підготовчу роботу для створення Будаївського партійного осередку і допомогли організувати у волості комнезами6,
У середині 1921 року в Будаївці завершилося наділення землею безземельних селян. Волосна Рада і комнезам доклали багато зусиль, щоб забезпечити

Дивиться також інші населені пункти цього району:

{module…</div>">Нижча Дубечня

{…</div>">Микільська Борщагівка

{/di…</div>">Вишневе

Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область в складі УРСР

Боярка

Боярка