Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ксаверівка

Сторінка 1 з 6
Ксаверівка - село центр сільської Ради, розташоване за 21 км від районного центру по автомагістралі Київ-Одеса і за 20 км від залізничної станції Устимівка. Населення - 2067 чоловік.
Село заснував у 80-х роках XIII ст. коронний гетьман Ксаверій Браницький і назвав його своїм іменем. Це було невеличке поселення. Після возз'єднання Правобережної України з Росією воно ввійшло до Васильківського повіту. Браницькі володіли величезними масивами землі, частину якої здавали в оренду. В 1860 році у селі було 194 господарства, в т. ч. тяглих - 10, піших - 123, городників - 61. Всього населення було 525 чоловік.
Головною повинністю селян була панщина - кожен двір повинен був відробити на пана 3 дні на тиждень. Крім того, поміщик влаштовував толоки, на яких працювали всі селяни. Кріпаки виконували також всілякі будівельні роботи, несли підводну повинність, охороняли панське майно, пряли, ткали, платили податки натурою або грішми. Після введення інвентарних правил, які мали обмежити панщину, поміщик запровадив т. зв. урочну систему. Селянам давали роботу (урок) на день, яку можна було виконати лише за 2-3 дні. Непосильним тягарем була панщина для городників, які, працюючи на Браницьких по 3-5 днів на тиждень, майже весь рік не мали часу, щоб заробити собі шматок хліба.
Після реформи 1861 року 61 сім'я городників одержала присадибні ділянки розміром 1000-1500 кв. сажнів, тобто близько 0,5 десятини; 123 піші господарства одержали т. зв. корінний наділ - 7 десятин 1638 сажнів. 10 тяглих господарств, крім корінного наділу, одержали ще додатковий наділ - 4 десятини 936 сажнів. Згідно з уставною грамотою, були нараховані викупні платежі в розмірі 32 523 крб., які селяни мали виплачувати протягом 49 років, починаючи з 1 вересня 1863 року. Разом з процентами сума майже потроювалась і становила 95 600 крб.3 Додатковими статтями до уставної грамоти Браницький обмежив права селян на сервітути, чим прирік їх на економічну залежність. Він позбавив жителів села права ловити рибу в ставкад, користуватися толокою, вигонами, випасами тощо.
Щоб зовсім позбавити селян сервітутних прав, поміщик на початку травня 1880 року запросив землеміра для проведення межування. В село прибув також мировий посередник. Селяни вимагали провести межові роботи так, щоб за ними залишилися землі, які були у громадському користуванні до реформи 1861 року, але поміщик не допустив цього. Землемір і мировий посередник, боячись розправи ксаверівців, втекли з села. Селяни закликали громади сусідніх сіл Пінчуків, Мар'янівки та Митниці до спільних дій проти графа Браницького. Організатором виступу був бідняк В. Вільшанський, йому активно допомагали селяни С. Рябуха, Л. Коваленко, Г. Чумак, Зінченко. Васильківський справник та урядник заарештували частину «бунтівників», але селяни визволили їх. На допомогу поліції поміщик викликав козачу сотню. Селянам, яких зібралося понад 500 чоловік, наказали розійтись. Вони відмовилися це зробити. Тоді засвистіли нагайки, козаки й поліція кіньми топтали людей і розігнали їх. За розпорядженням київського губернатора, який прибув у Ксаверівку, кілька днів тривали арешти.
Тільки 15 червня 1880 року закінчилися межові роботи. Кращі землі залишились у власності Браницьких. Наприкінці XIX ст. у селі було 404 двори. З 2150 десятин землі 1414 належало селяйам, 680 - поміщиці і 56 - церкві. Безземельні й малоземельні селяни, кількість яких збільшувалась рік у рік, мусили йти в найми до поміщика чи куркулів або шукати заробітку у промислових центрах, у поміщицьких економіях південних губерній. Тільки в 1894 році було видано селянам Ксаверівської волості 1320 паспортів терміном від одного місяця до року.
З 1861 року Ксаверівка стала волосним центром. Тут знаходилося волосне управління на чолі з старшиною і суд. Староста сільської громади і старшина, яких обирав сход селян, стежили за сплатою податків, виконанням повинностей і повністю залежали від царських чиновників - судових слідчих і поліції. Велику владу мав мировий посередник. За невиконання повинностей аж до 1903 року селян піддавали фізичним покаранням.
Боротьба трудящих Ксаверівки проти поміщіків, за землю, за поліпшення умов свого існування ще більше загострилась у період революції 1905-1907 pp. У 1906 році в поміщицькому маєтку були спалені майже всі комори з намолоченим хлібом. Винуватців поліція не знайшла. Восени цього ж року жителі села відмовилися копати цукрові буряки. Вони вимагали від орендаря маєтку підвищити плату з 65 до 75 коп. за мірницю (50 пудів). У селі з'явилися рукописні листівки з закликом не виходити на роботу. Єдність дій селян, загроза втратити цінну сировину примусили Браницького піти на поступки: він позбавив орендних прав ненависного селянам орендаря і задовольнив вимоги страйкуючих. Ксаверівці не раз підтримували подібні виступи в сусідніх селах. Так, коли в червні 1912 року жителі Мар'янівки відмовилися працювати на бурякових плантаціях поміщиці С. Ястрембовської за 40 коп. у день, жоден селянин Ксаверівки не пішов на роботу в Мар'янівку.