Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Горностайпіль

Сторінка 1 з 5
Горностайпіль - село, центр сільської Ради. Розташований біля заплавини р. Тетерева, за 40 км від найближчої залізничної станції Янів, за 25 км від м. Чорнобиля. Населення - 1716 чоловік. Горностайпільській сільській Раді підпорядковані населені пункти Губин і Лапутьки.

На території Горностайпільської сільради (поблизу сіл Горностайполя та Губина) виявлено залишки кількох поселень доби неоліту та бронзи. Біля села Лапутьок досліджені неолітична стоянка і поселення зарубинецької культури.
У VII-VIII ст. тут жили древляни. В навколишній місцевості, багатій болотною рудою, в старовину вкритій дубовими лісами, жителі здавна займалися випалюванням деревного вугілля, добуванням руди та виплавкою заліза. Про це свідчать, зокрема, численні вугільні ями та залишки залізоплавильних горнів, виявлені біля с. Лапутьок на сезонному поселенні часів Київської Русі XXI ст. вугілля та виплавлений метал водним шляхом транспортували у міста і насамперед до Києва та Вишгорода.
Перша документальна згадка про Горностайпіль датується 1493 роком. Власником села був тоді Р. Горностай. У битві між татарськими і литовськими військами, що сталася в 1502 році Р. Горностай загинув, відтоді село перейшло до його нащадків. Проте частина населення ще залишалася особисто вільною. Про це, зокрема, свідчить скарга селйн на поліського князя Федора Ярославича, який привласнив належні селянам 2 дворища. Розгляд скарги на ім'я великого князя тривав роки. До села з цією метою навіть приїздив великокнязівський урядовець. І все ж селяни довели, що вони вже протягом багатьох років володіли тими дворищами і виконували відповідні державні повинності. Князь змушений був відмовитись від своїх домагань.
1567 року під час спустошливого нападу татар село було зруйновано, та незабаром його знову відбудували, про що свідчить лист О. Горностая до свого брата, датований 1569 роком, у якому йдеться про стягнення з селян податків. У документах 1613 року Горностайпіль згадується вже як містечко, жителі якого сплачували феодалу 128 флоринів податку.
Тут розвивалися ремесла й торгівля. З квітня 1616 року польський король Сигізмунд III підтвердив за Горностайполем права містечка. Феодали продовжували закріпачення селян, посилювали експлуатацію. Поборові тарифи за 1628 рік свідчать, що з 79 дворів 57 населяли кріпаки. Жителі містечка сплачували подимний податок, відбували різні повинності. Горностайпіль значиться у списках населених пунктів Київського воєводства за 1631 рік, з яких стягалися 12 поборів.
За Зборівською угодою 1649 року в Горностайполі мали право перебувати реєстрові козаки. Через порушення литовськими військами договору тут часто виникали інциденти. Так, 1650 року Горностайпіль зайняли литовські війська. Надіслані Б. Хмельницьким посли протестували проти таких дій.
В кінці XVII - на початку XVIII ст. трудящі Горностайполя брали участь у селянсько-козацьких рухах проти польсько-шляхетського гноблення. В 1709 році місцеві жителі відмовилися коритися поміщикам, перестали виконувати панщину та сплачувати податки. Оголосивши себе козаками, вони записались у компут (козацький список) Білоцерківського полку. їх взяв під захист полковник Семен Палій. Але згодом польсько-литовські феодали відновили своє панування. На 1722 рік Горностайпіль належав вдові литовського підканцлера Щучиній.
Горностайпільці брали активну участь у гайдамацькому русі. У жовтні 1750 року до Горностайполя та навколишніх населених пунктів для розгрому гайдамаків був направлений каральний загін. Того ж року в околицях Горностайполя деякий час перебував загін відомого гайдамацького ватажка Івана Подоляки. Острів біля гирла р. Тетерева на землях колишнього Горностайпільського маєтку і досі називається гайдамацьким. Там повстанці гуртували сили для нападів на поміщиків. З 1783 року Горностайпіль разом з селами Богданами, Пилявою та Дитятками належав поміщикові Ганському. 1793 року містечко в складі Правобережної України увійшло до Російської держави, з 1796 року воно включено до Радомишльського повіту Київської губернії.
Протестуючи проти жорстокої експлуатації, селяни все активніше виступали проти поміщиків. Поширеною була така форма боротьби, як утечі. В 1831-1832 pp. селяни не раз скаржились на деспотизм поміщика Ганського та його посіпак. Коли ж у Горностайпіль направили військову команду, кріпаки покинули містечко. Власті змушені були дати вказівку про усунення економів, на яких скаржились селяни. У 1839 році кріпаки напали на економію і звільнили заарештованого поміщиком одного з учасників виступу. Втративши надію утримати владу над непокірними, Ганський продав маєток. У 1854 році Горностайпіль разом з селами Богданами, Дитятками, Пилявою купили тверські поміщики Шубинський і Кожін.
Реформа 1861 року не поліпшила економічного становища більшості селян. В Горностайполі тоді налічувалося 392 ревізькі душі, 137 селянських дворів, з них городників - 3, піших - 13. Селяни мали викупити 2914,5 десятин землі, яку


Горностайпіль