Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Маслівка

Сторінка 1 з 7
Маслівка (давня назва - Маслів Став, Маслів Брід) - село, центр сільської Ради, розташоване понад річкою Росавою, за 16 км від Миронівки, на автостраді Київ-Канів. Населення - 2552 чоловіка.
Територія села була заселена ще в період Київської Русі, про що свідчать рештки городища та кургани XXIII ст. За переказами, на місці села існувало стародавнє укріплене місто Лоєв, яке лежало вздовж Росави; його зруйнували татари.
Вперше село згадується в документальних джерелах за 1622 рік цід назвою Маслів Став. Тут був млин на
три камені, що належав Канівському староству. Як укріплений пункт, село зазначено на карті Бошіана, складеній 1650 року.
Яскраві сторінки історії Маслівки пов'язані з визвольною боротьбою українського народу проти польсько-шляхетського панування. В Масловім Ставі та в навколишній місцевості постійно збиралися селяни-втікачі та запорізькі козаки. Природні умови, зосередження в цьому краї великої кількості козацтва сприяли тому, що він став традиційним місцем козацьких рад.
Біля Маслового Ставу збиралися козаки в 1625 році, готуючись до битви з польсько-шляхетськими військами коронного гетьмана С. Конєцпольського. Тут відбувалися козацькі ради 23 серпня 1630 року та 8 вересня 1632 року, що передували походам проти турків і татар. В Масловім Ставі у 1638 році відбулася козацька рада після поразки селянсько-козацького повстання під проводом Я. Острянина і Д. Гуні. Тут збиралися селянсько-козацькі війська перед бойовими походами, а також після розгрому польсько-шляхетських військ під Жовтими Водами і Корсунем та після вигнання шляхтичів з Лівобережної України і переможних походів у Молдавію.
Поблизу Маслового Ставу, з огляду на його вигідне стратегічне положення, в липні 1648 року містився головний табір селянсько-козацького війська, очолюваного Богданом Хмельницьким. Звідси він писав листа до путивльського воєводи Н. Плещеева, закликаючи його до спільної боротьби проти польської шляхти. Сюди ж у липні 1648 року прибули селянські загони Максима Кривоноса, які першими рушили проти військ Яреми Вишневецького. З Маслового Ставу на початку осені 1648 року вирушали на битву з польською шляхтою під Пилявцями селянсько-козацькі полки.
У квітні 1649 року перед новим походом проти польської шляхти знову головний збірний пункт українського війська було намічено в Масловому Ставі, пізніше тут зосереджувалися війська визвольної армії, щоб поповнити свої полкя живою силою, провіантом, зброєю, кіньми тощо. Село стає центром Маслівської козацької сотні Канівського полку. Влітку 1651 року в районі Маслового Ставу зібралося 50-тисячне козацьке військо ва чолі з Богданом Хмельницьким, готуючись відбити новий польсько-шляхетський наступ.
У пам'ять про події того часу галявина у Маслівському лісі, де містився головний табір народно-визвольної армії, понині називається Хмельником.
Починаючи 3,60-х років XVII ст. село відоме під назвою Маслівки. Так, про Маслівку згадується, що в 1662 році поблизу неї деякий час стояла табором орда кримських татар, маючи намір переправитися на лівий берег Дніпра для наступу проти наказного гетьмана Лівобережної України Якима Сомка. З 1719 року Маслівка - особиста власність козацьких старшин Лизогубів, з 1738 року вона належала до володінь магнатів Потоцьких і входила до складу Канівського староства. Пізніше село не раз було об'єктом куплі-продажу польських магнатів.
Жорстокий соціальний і національний гніт трудящих Маслівки польсько-шляхетськими окупантами призводив до поступового обезлюднення села. На 1741 рік у Маслівці налічувалося лише 20 дворів. Трудящі не мирилися з тяжким становищем. Чимало їх влилося до гайдамацьких загонів Максима Залізняка й Семена Неживого, що проходили через село у травні 1768 року. У вересні 1769 року повстанці розгромили в Маслівці будинок посесора.
Після возз'єднання правобережних українських земель з Лівобережною Україною в складі Російської держави, Маслівка ввійшла до Канівського повіту Київської губернії. На той час вона була вже чималим селом, в якому налічувалося понад 110 дворів, 1078 жителів.
У 1845 році Маслівку купив поміщик Прозор. Тоді ж у селі побудували поташний завод, виробляли селітру. Розвиненою галуззю поміщицького господарства в Маслівці було також тонкорунне вівчарство, продукція якого призначалася для ринку.
Згідно з інвентарним переписом Маслівки від 1 березня 1848 року в селі налічувалося 45 тяглих господарств, 109 - напівтяглих, 29 - городників та 50 - «бобилів». За селянами було закріплено орної землі - 1827 моргів, сінокосів - 79 моргів. Селянським господарствам належало всього 98 робочих волів. Працездатне населення, що налічувало 305 чоловіків та 330 жінок, мало відробляти тяжку панщину: 135 тяглих, 190 напівтяглих та 136 жіночих днів. Крім того, селян змушували відробляти т. зв. згінні та будівельні дні,


Маслівка