Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Фастів

Сторінка 1 з 11
Фастів – місто обласного підпорядкування
розташований на річці Унаві, притоці Ірпеня, за 64 км від Києва. Значний залізничний вузол Південно-Західної залізниці.
Фастів - центр однойменного району, площа якого 931 кв. км. Населення - 58,5 тис. чоловік. Сільське населення становить 84 проц. На території району - одна селищна і 22 сільські Ради депутатів трудящих, яким підпорядковані 48 населених пунктів. З корисних копалин у районі є граніти, рябі
глини, в долині річки Ірпеня - торф. В економіці провідне місце посідає сільське господарство. В районі - 17 колгоспів, 3 радгоспи і 3 підсобні господарства. Земельні угіддя - 68,1 тис. га, з них 70 проц. становить орна земля. Вирощують переважно зернові культури й цукрові буряки. Розвинуте молочно-м'ясне тваринництво. Тут є 18 промислових підприємств. У населених пунктах - 5 лікарень, протитуберкульозний диспансер, 11 пологових будинків, поліклініка, 3 медамбулаторії, 34 медпункти. У районі - 55 шкіл, у т. ч. 20 середніх, 21 восьмирічна, 8 початкових, школа-інтернат, 4 вечірні та заочна середні школи, а також 2 музичні школи, зоотехнікум та дитяча спортивна школа, 10 будинків культури, 39 клубів, 35 бібліотек. Діють 10 народних університетів.
На території сучасного Фастова в 1954 році досліджено пізньопалеолітичну стоянку, де виявлено залишки вогнищ та місця для виготовлення крем'яних знарядь праці. На околицях знайдено прясла з червоного шиферу та бронзовий енколпіон періоду Київської Русі. Між Фастовом та Мар'янівкою розкопані кочівницькі кургани (X-XII ст.).
Уперше в історичних документах Фастів згадується під 1390 роком, коли київський князь Володимир Ольгердович підтвердив право роду князів Рожиновських на володіння Фастовом. Отже, наприкінці XIV ст. поселення Фастів уже існувало, але через наскоки татар на початку XV ст. жителі залишили його. На початку XVI ст. тут знову почали селитися люди. В середині століття поселення належало Івашенцевичам, головний маєток яких знаходився в, Макарові (тому їх називали ще Макаревичами). Один із спадкоємців, Андрій Макаревич, у 1561 році заставив Фастів київському римсько-католицькому епіскопові М. Пацу, а в 1568 році поселення у числі інших, відомих під назвою «Глібова на Рпені», Сигізмунд Август пожалував «вічним дідичним правом» епіскопу Б. Гулькевичу. Це призвело до тривалої і втертої суперечки між Макаревичами та їх спадкоємцями і католицькими; епіскопами. Справа розглядалась у судах різних інстанцій. Нарешті Люблінський трибунал вирішив її на користь епіскопів, ч За час судової тяганини Фастів знову занепав. Лише після того, як епіскоп Й. Верещйнський пообіцяв звільнити жителів від податків і надати інші привілеї, настелення почало зростати. Верещинський намагався перетворити Фастів на один із центрів католицизму на Україні. Він заснував тут друкарню, побудував костьол. Навіть перейменував село на «Новий Верещин». Наступник його епіскоп К. Казимирський повернув селу попередню назву. На його клопотання король Сигізмунд III у 1601 році надав Фастову права і привілеї містечка. За К. Казимирського єзуїти зміцнївши свої позиції. Фастів став резиденцією епіскопів. У 1612 році в містечку був відкритий єзуїтський колегіум, а в 1638 році-заснований монастир бернардинів.
У першій половийі XVII ст. Фастів хоч і мав привілеї містечка, по суті лишався селом. У 1630 році тут налічувалося 152 двори. Розвинуте було скотарство, значно менше - хліборобство. Важливе місце в господарстві посдали промисли, зокрема рибальство і мисливство, а також ремесла: ткацтво, гончарство, обробка дерева. Тарифи поборів Київського воєводства 1631 року називають у Фастові 19 ремісників.
Населення Фастова зазнавало жорстокого феодально-кріпосницького й національно-релігійного гніту. Польська шляхта і католицьке духовенство заході л и кращі землі, збільшували з кожним роком феодальні повинності, силою насаджували католицизм. Утиски і свавілля польських панів посилювали ненависть жителів містечка до магнатів і шляхти. У 1618 році міщани Фастова взяли активну участь у великому антифеодальному повстанні, що спалахнуло в центральній частині Київського воєводства. Коли почалася визвольна війна українського народу під проводом Богдана Хмельницького, вони знову повстали на боротьбу проти гнобителів. У червні 1648 року посланець київського воєводи А. Киселя скаржився Богдану Хмельницькому, що загони, створені жителями Фастова і навколишніх сіл, вчинили напад ца маєток брацлавського воєводи, забрали худобу, запаси пороху, зброю, а потім спустошили Мотовилівський та Білогородсьйий маєтки. Даремно католицький епіскоп О. Соколовський намагався утримати Фастівський маєток. Козаки разом з повсталим населенням захопили його, порубали багато шляхти, знищили всі заклади єзуїтів та бернардинів. З 1648 року Фастів став сотенним містечком Білоцерківського полку. В 1654 році тут стояв з військом Богдан Хмельницький і разом з боярином В. В. Бутурліним був присутнім, коли місцеві жителі урочисто присягали на вірність Російській державі.
За Андрусівським перемир'ям Фастів залишився під владою шляхетської Польщі.


Фастів