Сторінка 8 з 11
з них 8 типу «Тигр», 9 самохідних гармат різних типів. Увечері 6 листопада передовий батальйон 91-ї гвардійської окремої танкової бригади, якою командував полковник І. Г. Якубовський, нині маршал СРСР, і танково-десантна рота підійшли до східної околиці Фастова. Поява їх створила видимість підготовки атаки на .головному напрямі наступу. А тим часом головні сили бригади здійснили обхідний маневр і атакували ворога з півночі. Внаслідок стрімкого наступу радянських військ фашисти втратили управління ар'єргардними частинами, не змогли визначити сили і наміри радянських частин і
попередити гарнізон міста.
Вранці 7-го листопада 1943 року радянські війська повністю оволоділи Фастовом4/ Відступаючи, ворог залишив 64 зенітні гармати, 62 паровози, 600 вагонів, навантажених військовим майном, зброєю та боєприпасами, 89 вагонів марганцевої руди, 3 тис. тонн пального на нафтобазі, 4 тис. тонн хліба на складах та інше. У взаємодії з 91-ю бригадою громили ворога 22-а гвардійська мотострілецька бригада підполковника Михайлова, 51-а гвардійська танкова бригада підполковника Плешка, 53-я гвардійська танкова бригада полковника Архипова, 1893-й самохідний артилерійський полк підполковника Басова. Наказом Верховного Головнокомандуючого цим частинам було присвоєно найменування «Фастівських», а 6-й гвардійський Київський танковий корпус нагороджено орденом Червоного Прапора/ Від імені Батьківщини Москва салютувала доблесним військам, що визволяли Фастів, 12-ма артилерійськими залпами із 124 гармат.
У бою за місто тільки 91-а гвардійська окрема, танкова бригада знищила 22 гармати, 72 автомашини, 230 підвід з військовим майном, 29 мінометів, 2 танки, 2 самохідні артилерійські установки, близько тисячі солдатів і офіцерів.
Німецьке командування вирішило будь-що повернути Фастів, важливий залізничний вузол на лінії, яка зв'язувала Київське і Криворізьке угруповання. В район Фастова гітлерівці перекинули три танкові дивізії та інші війська. Починаючи з 8 листопада, вони безперервно контратакували радянські війська, але безуспішно. Ворог зазнав величезних втрат. Тільки на ділянці оборони 91-ї гвардійської Фастівської окремої танкової бригади 9 листопада було знищено 71 танк, 14 самохідних гармат, 32 бронетранспортери, 675 солдатів і офіцерів. Наприкінці місяця фронт стабілізувався на лінії Коростень-Черняхів-Радомишль-Фастів - Трипілля. 24 грудня війська 1-го Українського фронту перейшли в наступ і почали розгром Брусилівського та Білоцерківського угруповань ворога.
Багато радянських солдатів та офіцерів відзначилися в боях за Фастів. За мужність і відвагу 31 воїну було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, зокрема І. Г. Якубовському, П. В. Лусті, К. В. Заборовському (посмертно), О. Г. Боженку, Д. Я. Старостіну, О. І. Фофанову, О. Д. Малькову, М. М. Шерстову, Мустафаєву Хадир Гасан Огли та ін. Багатьох нагороджено орденами й медалями Радянського Союзу. 9 травня 1970 року на честь 25-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні в місті відкрито пам'ятник героям-танкістам, що визволяли Фастівщину від німецько-фашистських загарбників. Пам'ятники загиблим є також на братських могилах на центральному кладовищі, в міському парку, на Привокзальній площі.
Відважно билися жителі міста з фашистами в роки Великої Вітчизняної війни. 107 чоловік нагороджено орденами й медалями за підпільну роботу в тилу ворога і понад 4 тис. чоловік - за бойові заслуги на фронтах. І. І. Буциков удостоєний звання Героя Радянського Союзу, М. В. Савченко - повний кавалер ордена Слави.
Завдяки стрімкому наступу радянських військ ворог не встиг знищити підприємства, установи і житлові будинки міста. Однак протягом наступних жорстоких півторамісячних боїв Фастів зазнав значних руйнувань. Щоденно залізничні станції Фастів-І і Фастів- ІІ бомбардували 50-60 літаків, ворог обстрілював місто
3 важких гармат, на околицях точилися бої. Фашисти повністю зруйнували залізничну станцію Фастів-І, заподіяли серйозних руйнувань заводу «Червоний Жовтень», станції Фастів-ІІ, на довгий час вивели з ладу електростанцію, пивзавод, хлібозавод, знищили сотні будинків.
Ворог ще скидав на місто бомби, ще не стих гуркіт гармат, а жителі розпочали відбудовчі роботи. У травні 1944 року стали до ладу електростанція, завод «Червоний Жовтень», хлібозавод, розпочалося навчання в школах. Фастівці самовідданою
працею допомагали Червоній Арміі швидше розгромити ворога. Вони віддавали свої заощадження, частину заробітної плати на будівництво літаків і танкових колон.
Завдяки невичерпній творчій енергії і трудовій активності робітників та інтелігенції, допомозі багатьох підприємств і колективів країни, Фастів відроджувався з руїн. За короткий час робітники Фастова відбудували залізничний вузол. Щороку залізничники перевиконували державні плани перевезень народногосподарських вантажів. У 1951 році було відправлено на 1352 поїзди і перевезено на 311 тис.
Дивиться також інші населені пункти цього району: