Сторінка 1 з 13
Переяслав-Хмельницький (до 1943 року - Переяслав) - місто районного підпорядкування, розташоване в східній частині Київської області, на берегах річок Трубежа й Альти. Через місто проходить автомагістраль Київ - Черкаси. Відстань до обласного центру - 118 км, до залізничної станції Переяславська - 28 км, до пристані Переяслав на Дніпрі - 9 км. Населення - 20 тис. чоловік. Міськраді підпорядковано населені пункти Андруші та Трубайлівку.
Переяслав-Хмельницький - центр однойменного району, площа якого - 1157 кв. км, населення - 74,4 тис. чоловік, з них у сільській місцевості проживає 73,1 проц. На території району знаходиться 1 міська та 21 сільська Ради депутатів трудящих, яким підпорядковано 63 населені пункти. В економіці провідне місце належить сільському господарству. Тут - 14 колгоспів, 8 радгоспів, 14 промислових підприємств. Населення обслуговують 7 лікарень та 55 фельдшерсько-акушерьких пунктів і амбулаторій. У системі народної освіти 49 загальноосвітніх шкіл, у т. ч. 18 - середніх і 26 - восьмирічних. Культурно-освітню роботу проводять 18 будинків культури, 26 клубів, 49 бібліотек, 47 стаціонарних кіноустановок, історико-етнографічний та історичний музеї.
Про заселення території сучасного міста в стародавні часи розповідають численні й різноманітні археологічні пам'ятки. Поблизу нього, на березі Дніпра, виявлено залишки поселення доби бронзи (II тисячоліття до н. е.) та скіфського часу (V-III ст. до н. е.), в різних місцях знайдено 12 срібних римських монет (II ст. н. е.). В межах міста на землях радгоспу «Переяславський» у 1952 і 1954 роках досліджено могильник ранньослов'янської черняхівської культури (III -IV ст. н. е.), в якому розкопано 40 поховань. В одному з них виявлено скляні шашки. В районі злиття Альти та Трубежа збереглося городище XXIII ст.- залишки літописного міста Переяславля-Руського.
Переяслав був одним з найвизначніших міст Київської Русі, фортецею на її південних кордонах. Він відіграв значну роль у тогочасному економічному, соціально-політичному та культурному житті. Вперше місто згадується в договорі Русі з Візантією 907 року як одне з трьох найбільших міст Київської держави.
Давній Переяслав складався з двох частин: дитинця - центральної укріпленої частини міста, в якій жила феодальна верхівка, а також розміщуалися князівський і єпіскопський двори, та посаду (окольного граду), заселеного в основному ремісниками й дрібними торговцями.
Великий київський князь Володимир Святославич, розширюючи й зміцнюючи свою державу, розумів значення Переяслава і, очевидно, після розгрому печенігів 993 року значно укріпив дитинець могутніми валами з міцними стінами та вежами над трьома проїзними воротами (Княжими, Єпископськими, Кузнечними), створивши тут міцну фортецю. Місто, прикрите з трьох боків водними рубежами, було справді неприступним для нападу кочівників.
На південь від Переяслава, в степу, був ще один ряд укріплень, т. зв. Змійові вали. З півночі й заходу до самого міста підходили дрімучі ліси.
Переяслав був також визначним ремісничо-торговим центром Середнього Придніпров'я. Це стверджують, зокрема, знайдені тут рештки склоробної майстерні та скарб високохудожніх золотих і срібних прикрас, виготовлених місцевими майтрами. Про визначну роль ремісничої частини міста свідчить і те, що одні з трьох проїзних воріт були названі Кузнечними, а також легенда про походження назви міста, в якій розповідається, що під час нападу печенігів у 993 році на річці Трубежі біля Переяслава, один руський юнак, син ремісника-пікіряника, переміг у поєдинку найдужчого печенізького воїна і таким чином «перея славу» велетня-печеніга. В договорах з Візантією від 907 і 945 років згадуються переяславські купці, що їздили торгувати до Константинополя.
Поступово поряд з Київською складалися й інші землі. Серед них була Переяславська, яка в другій половині XI ст. виділилася в окреме князівство. З другої половини XII ст. Переяслав став центром удільного князівства, володіння якого охоплювали величезну територію між Дніпром, Окою і верхньою Волгою. Серед переяславських князів були такі відомі державні діячі Давньої Русі, як Володимир Мономах, Юрій Долгорукий, Володимир Глібович та інші.
Після запровадження християнства на Русі Переяслав став центром переяславської єпархії. Тут почалося велике будівництво кам'яних споруд. З ініціативи місцевого епіскопа Єфрема збудували три церкви - Михайлівську соборну, Андріївську та Федорівську надбрамну. 1098 року Володимир Мономах на княжому дворі спорудив Успенську церкву. Археологічними розкопками встановлено розташування князівського та єпіскопського дворів, виявлено фундаменти семи церков, у т. ч. Успенької, рештки кам'яної стіни, яка оточувала єпіскопський двір, залишки єпископських воріт (за типом Київських золотих воріт), над якими стояла церква Федора.
Досліджено також залишки монументальної кам'яної споруди - єпіскопського палацу XI ст., прикраеного мозаїчними композиціями й панелями з різнокольорових мармурових плит. Унікальною знахідкою є уламки керамічних
Дивиться також інші населені пункти цього району: