Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Переяслав-Хмельницький

Сторінка 6 з 13
Київської академії: учні здобували богословську й загальну освіту. Вчилися тут переважно діти духовенства, а також козацької старшини й дуже мало - міщан і селян. Так, у 1739/40 навчальному році з 123 учнів 79 - походили з духовенства. Різного часу в колегіумі викладали відомі тодішні діячі освіти - Я. Мемлевич І. Козлович, І. Леванда, А. Козачківський та інші. В 1753 році викладачем поетики був видатний український філософ і поет, просвітитель-демократ Г. С. Сковорода (1722-1794), який приїхав сюди на запрошення переяславського епіскопа. У 8Q-x роках XVIII ст. колегіум перетворено на духовну семінарію і 1862 року переведено до Полтави. 1766 року в Переяславі відкрили
однокласну школу у фортеці при Замковій Успенській церкві, а другу - 1804 року при Покровській церкві.
XVII-XVIII ст. знаменні інтенсивною забудовою міста. Визначною пам'яткою архітектури кінця XVII ст. є Вознесенський собор, споруджений у 1695-1700 pp. Він входив до архітектурного ансамблю Вознесенського монастиря і мав спільні риси з дерев'яною народною архітектурою культових споруд. У 1770-1776 pp. поблизу Вознесенського собору звели триповерхову дзвіницю.
Переяслав своїми пам'ятками завжди привертав увагу письменників, істориків, етнографів, композиторів. У 30-х роках XIX ст. в Переяславі деякий час жив і працював великий російський письменник М. В. Гоголь. Тут він збирав матеріали для повісті «Вій». У червні 1838 року в місті перебував видатний композитор, основоположник російської національної класичної музики М. І. Глінка. У серпні, а потім з жовтня до грудня 1845 року в Переяславі перебував у свого друга - лікаря А. О. Козачківського - великий український поет-революціонер Т. Г. Шевченко. Він написав тут «Заповіт», поеми «Наймичка», «Кавказ», присвяту до поеми «Єретик», зробив цікаві зарисовки Вознесенського собору, Старокиївської вулиці, Покровської та Михайлівської церков, описав археологічні й історичні пам'ятки Переяслава. У червні 1859 року поет знову відвідав місто. Будинок А. О. Козачківського, де жив Т. Г. Шевченко, зберігся до наших днів. У ньому 1946 року відкрито історико-краєзнавчий музей. Тут є дві «Шевченкові кімнати», де зібрано матеріали й малюнки, пов'язані з перебуванням Кобзаря в Переяславі й повіті. Перед музеєм височить бронзовий бюст поета.
За реформою 1861 року 380 ревізьких душ міста Переяслава одержали земельні наділи, за які щороку (протягом 49 років) повинні були платити 2008 крб. викупних платежів. Крім того, з селян здирали великі податки. Так, у 1900 році їм довелося сплатити 114 крб. поземельного і 851 крб. земського податку.
У другій половині XIX ст. землеробство було головним заняттям основної маси населення Переяслава, зокрема селян і козаків.
З розвитком капіталістичних відносин у сільському господарстві посилювався процес класового розшарування селян. Про це свідчать дані перепису 1900 року. На 752 селянські господарства Переяслава, де налічувалося 3872 чоловіка, припадало лише 2285 десятин землі. Розподілялася вона дуже нерівномірно. 220 господарств були безземельними, 158 - мали менше трьох десятин, 321 - від 3 до 9, 39 - від 9 до 15, 14 - від 15 до 50 десятин. Отже, переважна більшість селянських родин відувала гострий земельний голод.
Промисловість Переяслава розвивалася дуже повільно. На початку XX ст.
904 року) тут діяло всього 4 невеликі фабрики й заводи та 18 ремісничих підприємств. Через те, що місто опинилося осторонь найважливіших торговельних шляхів, торгівля мала обмежений характер. На шести щорічних ярмарках, загальний оборот яких становив 28 тис. крб., здебільшого торгували хлібом і худобою.
Малоземелля й безземелля, поміщицька і куркульська кабала, тягар викупних платежів та інших поборів, а також політичне безправ'я спричинилися до загострення класових суперечностей, розгортання боротьби селян проти поміщиків і самодержавства. В роки революції 1905-1907 pp. у Переяславі й повіті під керівництвом соціал-демократів відбувалися масові збори й мітинги, на яких селяни вимагали розподілу поміщицьких земель. Так, 1 травня 1905 року революційно настроєні робітники й селяни міста брали участь у маївці в урочищі Германів ліс, що за 3 км від Переяслава. Під час мітингу сюди нагрянула поліція і розігнала його учасників і Ще один мітинг трудівників міста й жителів навколишніх сіл відбувся у жовтні. Тоді уперше в Переяславі було піднято червоний прапор; Після мітингу його учасники пройшли вулицями міста з революційними піснями. Занепокоєні цими виступами губернські власті відрядили сюди козаків, які вдалися до масових арештів. Але агітаційна робота серед населення продовжувалася. 6 липня 1906 року були розповсюджені листівки, в яких від імені РСДРП робітників і селян закликали готуватися до нових класових боїв. Боротьба тривала і в наступні місяці. Наприкінці вересня
1906 року в місті зібралося кілька сотень селян повіту, щоб звільнити в'язнів переяславської тюрми. Проти повсталих вислано солдатів і козаків.


Переяслав-Хмельницький