Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Переяслав-Хмельницький

Сторінка 2 з 13
труб водопроводу.
Грандіозною будівлею XI ст. був Михайлівський храм, який стояв на території єпіскопського двору. Його прикрашали фрески та мозаїка. Розмірами й багатством внутрішнього оздоблення Михайлівський собор мало чим поступався перед визначними храмами Києва й Чернігоа. Серед інших храмів XI-XII ст. цікавою пам'яткою є невелика церква першої половини XI ст., яка знаходилася на території посаду. Її прикрашали фресковий розпис стін і різнокольорові полив'яні плитки підлоги. Храм освітлювали
високохудожні велика бронзова хорос-люстра та свічник. У середині храму та біля нього знайдено кам'яні склепи, шиферні гробниці. Вважають, що він правив за усипальницю багатому феодальному родові.
Поряд з пишними кам'яними палацами та храмами в різних частинах Переяслава археологами досліджено напівземлянкові убогі житла рядових горожан та бідні курганні поховання на могильнику за містом, що свідчать про класову нерівність серед населення.
Протягом усієї історії Київської Русі Переяслав був щитом Києва на південному сході, завжди першим відбивав напади і витримував тягар боротьби з степовими кочівниками. З 1061 до 1201 року половці зробили на Київську Русь 46 нападів, у т. ч. 19 - на Переяславщину.
Багато зусиль в організації оборони від половецьких набігів доклав Володимир Мономах, що деякий час княжив у Переяславі (1094-1113). Велику мужність і витримку проявив він 1096 року під час нападу половецького хана Тугортхана. З половцями Володимир Мономах уклав 19 мирних договорів, вигідних для Русі.
1239 року велика татарська орда напала на Переяслав. Переяславці чинили відчайдушний опір, і все ж після численних штурмів татари оволоділи містом. Ворог не залишив живим жодного жителя, знищив ущент усі споруди.
Після монголо-татарської навали Переяславська земля разом з містом стала складовою частиною Київського удільного князівства. В 60-х роках XIV ст., після розгрому татарських орд військами литовського князя Ольгерда, Переяславщину разом з Переяславом загарбали литовські феодали. Переяславщина була поділена на повіти, а повіти - на волості. Вірогідно, що саме тоді створено й Переяславську волость з центром у Переяславі, про яку трапляються відомості в пізніших документах.
У 1441 -1471 pp. Переяслав входив до складу відновленого Київського удільного князівства, потім - до Київського воєводства. 1482 року Переяслав, як і інші міста й села південно-східних українських земель, зазнав набігу татарських орд кримського хана Менглі-Гірея і нового спустошення.
З кінця XV ст. та протягом першої половини XVI ст. Переяслав разом з Каневом, Черкасами та островом Хортицею відіграв велику роль у формуванні українського козацтва. Тут зосереджувалися втікачі від феодально-кріпосницького та іноземного гніту, групувалися пері загони козацтва. В останні десятиріччя XVI ст. Переяслав був одним з головних центрів активної козацької колонізації спустошених земель.
За Люблінською унією 1569 року більшість українських земель, у т.ч. й Переяслав, загарбала шляхетська Польща. Польський король С. Баторій грамотою від 6 березня 1585 року дозволив київському воєводі - князеві К. Острозькому - побудувати тут укріплений замок. Його спорудили в підвищеному районі міста - на території колишнього дитинця. Це місце назвали Верхнім містом, а рівнинну частину, де проживала основна маса населення - Нижнім містом. У замку розташувався гарнізон, що налічував 200 надвірних козаків. Крім того, тут зберігалася зброя, військові та господарські припаси. Замок мав захищати місто й прилеглу до нього територію від татар, бути опорною базою для польських магнатів і шляхти на Україні.
Щоб збільшити приплив населення до Переяслава, 1585 року йому було надано магдебурзьке право та ряд пільг. Зокрема, переяславські міщани разом з селянами прилеглих до міста сіл звільнялися на ЗО років від усіх податків. В 1620-1633 pp. міщани вели постійну торгівлю селітрою, яка вироблялася на Переяславщині й вивозилася до Києва. З 1629 року переяславці платили подимний податок, загальна сума якого становила 600 злотих на рік.
На початку XVII ст. володарем Переяславського староства і міста став покатоличений український магнат Я. Острозький, а з 1620 року - волинський воєвода Я. Заславський. У 1635 році польський магнат - переяславський староста Л. Жолкевський перетворив місто в резиденцію єзуїтів, а через три роки заснував тут колеіум. Він відібрав у міщан і козаків Переяслава селітряні й поташні буди і віддав їх у володіння єзуїтам.
Панування шляхетської Польщі на Україні, посилення феодально-кріпосницького й національного гноблення, намагання окатоличити й ополячити український народ викликали опір народних мас. Шукаючи виходу з нестерпного становища, трудящі бралися за зброю. В героїчній боротьбі за волю Переяслав посідав одне


Переяслав-Хмельницький