Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Переяслав-Хмельницький

Сторінка 9 з 13
Одинець, О., Рубан, М. Руденко та інші. Другий загін організовано з робітників й селян на чолі з П. Кулішем. У районі Пологих-Вергунів відбулося об'єднання цих двох загонів в один, яким керувала трійка в складі М. І. Одинця, П. Куліша і С. Мичуди.
В листопаді 1919 року партизани кілька разів визволяли Переяслав, але залишали його під натиском
переважаючих сил ворога. В одному з таких боїв смертю хоробрих загинув М. І. Одинець. Трудящі міста увічнили пам'ять про патріота, назвавши його ім'ям одну з міських вулиць, районний будинок культури та міський парк.
15 грудня 1919 року 2-а Таращанська бригада при підтримці партизанів визволила Переяслав. Того ж дня почав діяти створений ще 1 грудня повітовий революційний комітет. Його головою обрано комуніста В. І. Гайдамаку. У квітні 1920 року в місті відбувся повітовий з'їзд Рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів Переяславщини. Він передав владу виконавчому комітету, який очолив комуніст І. С. Дудник.
Під час інтервенції буржуазно-поміщицької Польщі було проведено нову мобілізацію комуністів, комсомольців і безпартійних на Південно-Західний фронт. Ствоений переяславцями кінний загін увійшов до складу І Кінної армії. У 1920 році протягом «Тижня фронту» в Переяславі і в повіті трудящі зібрали у фонд Червоної Армії близько 130 тис. крб. і 300 пудів хліба.
У червні 1920 року до-складу Переяславського парткому ввійшли Сергів-ський (голова), В. І. Гайдамака, Клименко, Козиренко, Кравченко. Тоді ж створено і комсомольську організацію. В липні 1920 року за рішенням парткому з комуністів і комсомольців створено загін частини особливого призначення для боротьби з контрреволюцією, який спочатку очолив В. І. Гайдамака, потім - П. К. Мар-чуков. Рішучу боротьбу проти куркульського бандитизму вели комітети незаможних селян, створені влітку 1920 року.
Після закінчення громадянської війни в Переяславі завершили аграрні перетворення. Малоземельним родинам було додатково наділено по 3/4 десятини на їдця. Всього селяни Переяславської волості одержали від Радянської влади 1594 десятини землі. Для подання допомоги бідняцьким господарствам у проведенні польових робіт 1921 року комуністи організували недільники.
Переяславці гаряче відгукнулися на заклик Комуністичної партії і Радянського уряду допомогти голодуючому населенню Поволжя та інших районів країни, що потерпіли від недороду. На липень 1921 року було зібрано 800 пудів хліба, 325 пудів картоплі, 22 пуди цукру, 18 млн. крб. Організовано харчування для 250 дітей, що прибули до міста.
1922 року в місті налічувалося 3 партійні осередки, які об'єднували 67 членів партії і 14 кандидатів. Надійними помічниками комуністів були комсомольська організація та волосний КНС. У лютому того ж року комнезам налічував 360 чоловік, у т. ч. 35 комуністів.
Дбаючи про якнайшвидшу відбудову бідняцьких і середняцьких господарств і поступовий перехід селян до виробничої кооперації, комуністи з допомогою Ради й КНС організували кооперативні товариства. Протягом 1920-1921 pp. створено сільськогосподарські й кредитні товариства, двоє товариств бджільництва, бурякову кооперацію. Через них селяни діставали допомогу в ремонті сільськогосподарських знарядь, грошові та насіннєві позички.
У серпні 1922 року в Переяславі створено дві сільськогосподарські артілі «Взаємодопомога» та ім. К. Маркса. Тоді ж на базі колишнього маєтку поміщиці Покотилової на площі 140 десятин створено радгосп.
Партійні й радянські органи велику увагу приділяли відбудові та розвитку промисловості. Було націоналізовано млин, друкарню, пивоварний завод. На кінець 1921 року в Переяславі вже працювало 4 парові млини, 42 кузні, 4 колісні майстерні, шкіряний завод, 6 олійниць. Стали до ладу два цегельні і миловарний заводи, відкрилося кілька виробничих промислових артілей. В кравецькій і шапкарській артілі «Об'єднана праця» працювало близько 350 чоловік, в артілі «Коопремонт» - 400.
Чимало уваги приділялося благоустрою Переяслава, який у вересні 1921 року ввійшов до Київської губернії, а через 2 роки став районним центром. У той час було забруковано кілька вулиць, посаджено дерева, відремонтовано міст через річку Альту. В березні 1924 року почала діяти міська електростанція. Вулиці й площі з 1928 року стали освітлюватися електроліхтарями.
Значні зрушення сталися й на культурному фронті. 1924 року в місті працювали дві загальноосвітні школи для дітей. У 1927 році в початковій і семирічній школах навчалося 1125 учнів9. Переяславський повітовий виконком приділяв багато уваги ліквідації неписьменності серед дорослих. Наприкінці 1923 року було засновано добровільне товариство «Геть неписьменність!», а вже наступного року в місті діяли 5 лікнепів і дві масові школи для дорослих. Щороку


Переяслав-Хмельницький