Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Богуслав

Сторінка 1 з 10
Богуслав - місто районного підпорядкування, розташоване по берегах річки Росі, за 2 км від однойменної залізничної станції. Відстань до Києва: по автостраді Київ - Дніпропетровськ - 123 км, залізницею - 183 км. Місто зв'язане автобусним сполученням з Києвом, Миронівкою, Таращею та з селами району. Населення - 12 300 чоловік.
Богуслав - центр однойменного району, площа якого становить 800 кв. км, населення -53 тис. чоловік. На території району-міська і 21 сільська Ради депутатів трудящих, яким підпорядковано 39 населених пунктів. З корисних копалин тут є граніти, керамічні і цегельно-черепичні глини. Провідне місце в економіці району належить сільському господарству; розвинута також промисловість. Тут розташовано 18 колгоспів. Земельні угіддя становлять 44 880 га, в т. ч. орна земля - 39 294 га. Вирощуються переважно зернові культури і цукрові буряки; важливе місце належить м'ясо-молочному тваринництву. Допоміжне значення мають плодівництво, птахівництво і ставкове рибництво. Промисловість району представлена 16 підприємствами легкої, харчової, деревообробної промисловості і промисловості будівельних матеріалів. Діють також Богуславська і Дибинецька гідроелектростанції, які щорічно виробляють 9 млн. квт.-год. електроенергії. У районі - 6 лікарень, медамбулаторія, 32 фельдшерсько-акушерські пункти, 13 пологових будинків, лікарський здоровпункт. Тут налічується 41 загальноосвітня школа, у т. ч. 9 середніх, 18 восьмирічних, 12 початкових, вечірня і заочна середні школи, а також музична школа, педагогічне і професійно-технічне училища та міжобласний учбово-виробничий комбінат. 6 37 будинків культури і клубів та 34 бібліотеки.
Територія Богуслава заселена здавна. В урочищі Городку знайдено 3 римські монети II ст. н. е., а біля міста збереглися залишки давньоруського городища XI-XIII ст., яке, очевидно, можна ототожнювати з містом Богуславлем, згадуваним у літопису під 1195 роком. Воно було разом з Корсунем і Каневом одним з найбільших укріплених пунктів на південному кордоні Русі.
1240 року Богуслав був зруйнований монголо-татарськймй ордами. У 1362 році він підпав під владу Литви, а після Люблінської унії 1569 року його захопила шляхетська Польща.
З метою колонізації українських земель і зміцнення південних кордонів Речі Посполитої польський уряд вжив ряд заходів для перетворення Богуслава на добре укріплену фортецю. У 1591 році король Сигізмунд III віддав місто у володіння Волинському воєводі князю Янушу Острозькому і дозволив його заселяти. Місту були надані привілеї: населення звільнялося на 29 років від усяких податків і поборів, а також дозволялося проводити торги один раз на тиждень і ярмарки 2  рази на рік. З цього часу Богуслав став центром староства. В 1620 році він дістав магдебурзьке право і герб.
Після закінчення строку привілеїв Богуславське староство сплачувало на користь богуславського старости 5500 флоринів. Обмежувалось і магдебурзьке право. Привілеями користувались лише заможні міщани. У цей час в Богуслав і було 115 дворів, 15 шинків, 4 водяні млини та 2 поташні буди.
Український народ чинив рішучий опір колонізаторській політиці польського уряду. Це вилилося у ряд селянсько-козацьких повстань. У 1592 році повстанці під проводом К. Косинського захопили Богуслав. Великий відгук знайшло тут селянсько-козацьке повстання на чолі з С. Наливайком, яке почалося у 1594 році. Населення Богуслава покозачувалось. У 1622 році в місті налічувалося лише 100 «послушних» міщан, а основну масу жителів становили козаки. Активну участь брало населення Богуслава у селянсько-козацьких повстаннях під проводом П. Павлюка і К. Скидана - у 1637 році, Д. Гуні і Я. Острянина - у 1638 році.
Під час визвольної війни українського народу 1648-1654 pp. Поросся стало ареною воєнних дій. У травні 1648 року Богдан Хмельницький розгромив польське військо під Корсунем. Богуслав був визволений з-під влади шляхетської Польщі і став сотенним містом Білоцерківського полку.
Богдан Хмельницький надавав великого значення Богуславу і неодноразово робив його місцем збору своїх військ. Гетьман стояв тут з полками у 1651, 1654 і 1655 pp. У 1654 році він приймав у Богуславському замку антіохійського патріарха Макарія, який їхав до Москви із спеціальною місією. Павло Алеппський називає Богуслав «большим городом» з трьома церквами, укріпленнями і цитаделлю. Богдан Хмельницький надсилав звідси листи російському цареві Олексію Михайловичу про хід боїв з польсько-шляхетськими військами та свої воєнні плани, патріарху Никону - з проханням сприяти прискоренню походу російських військ на допомогу Україні, видав тут кілька своїх універсалів6, 3 Богуслава Б. Хмельницький виряджав послів до російського царя.
Під час визвольної війни переважна більшість міщан Богуслава покозачилась. За переписом 1654 року, в місті, що входило тоді до Корсунського полку, налічувалось 610 козаків і 59 міщан. Шляхти тут не було зовсім. У 1654 році все населення Богуслава присягнуло на вірність Російській державі.


Богуслав