Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Богуслав

Сторінка 8 з 10
переправляла їх до партизанів. Гітлерівці жорстоко катували Марину Гризун, вимагаючи від неї відомостей про партизанів. Вівчарки рвали її тіло, кати палили ноги розпеченим залізом. Комсомолка загинула, але не видала своїх товаришів. Перед смертю на стіні камери вона написала своєю кров'ю: «Мене, комсомолку Маринку Гризун, замучили німці 28 липня 1943 року. Товариші, пометіться. Ви переможете!». Радянською Марусею Богуславкою називають Марину Гризун. Народ склав про неї пісню:
У четвер, уранці Марину забрали, Німецькі поганці її катували. Тіло її біле собаками рвали. - Продай Україну,- німці їй казали.
Живую Марину у яму поклали, Кулями пробили серце молоде. - Буде вам розплата! - ліс старий гуде,- Армія Червона на Берлін іде!
У центрі Богуслава встановлено пам'ятник героїчній дочці українського народу. На пам'ятнику викарбувані слова, написані нею перед смертю. До 50-річчя Ленінського комсомолу Київський театр опери та балету ім. Т. Г. Шевченка поставив балет під назвою «Поема про Марину» (композитор Б. Яровинськйй, балетмейстер В. Вронський).
26 січня 1944 року частини 27-ї армії 1-го Українського фронту визволили від окупантів передмістя Богуслава - Заросся. Місто і навколишні висоти ворог перетворив на сильно укріплений вузол оборони. 2 лютого окремий кулеметно-артилерійський батальйон під командуванням майора Арсенідзе почав наступ. Першими у місто увірвалися взводи лейтенантів П. С. Світка, Пузаня, Махотіна і Григор'єва. Наступного дня радянські війська визволили Богуслав. У боях за місто віддали своє життя 98 радянських воїнів. Серед них командир дивізії . С. Ревенко, командир полку Ф. І. Тихонський, командир батальйону К. П. Косог, командир батареї Шурмай та інші.
У важких умовах почалась відбудова Богуслава та його господарства. Майже всі підприємства були знищені німецько-фашистськими загарбниками. Збитки, заподіяні промисловості міста, становили 20 млн. крб.2 Гітлерівці зруйнували 309 житлових будинків та 100 інших будівель, у т. ч. будинок культури, приміщення шкіл та медичних закладів.
Трудящі активно включились у відбудову народного господарства. Вже на
1    грудня 1944 року вони виконали річний план, виробивши продукції на суму 2 млн. 750 тис. крб. Працівники Богуславської МТС власними силами зібрали 55 тракторів і відремонтували ЗО. Трудящі включились у рух допомоги фронту і внесли на побудову танкової колони «Колгоспник Богуславщини» 39 тис. крб.3 Протягом 1944 - 1950 pp. стали до ладу підприємства, які існували до війни. Крім того, у 1945 році було побудовано маслозавод і створено артіль художніх виробів «Перемога». Відновили свою діяльність заклади охорони здоров'я, освіти і культури.
У наступні роки ряд підприємств було розширено і реконструйовано. В 1956 році артілі «Взутшкірпром», ім. ХХ-річчя РСЧА та інші об'єдналися в артіль ім. Жовтневої революції, яку в 1960 році було реорганізовано на побуткомбінат. У цьому ж році на базі артілі «Більшовик» створили меблеву фабрику, на базі артілі «Перемога» - фабрику художніх виробів. У наступному році артіль «Жаккардпрядсукно» об'єдналась з суконною фабрикою. Гранітний кар'єр обладнали сучасною технікою.
Розширилась енергетична база міста і району: в 1954-1955 pp. були введені в дію Богуславська і Дибинецька ГЕС загальною потужністю 1500 квт. У 1958 році електромережу району підключили до «Київенерго», а в 1960 році виділили у самостійне господарство, яке охоплює Богуславський і Миронівський райони.
Значних успіхів досягли підприємства міста у роки семирічки. Суконна фабрика ім. 1 Травня, яка з 1947 року перейшла на випуск нового виду продукції, випустила 11 млн. 579 тис. метрів тканин, з них 831 тис. метрів понад план. Продуктивність праці зросла більш ніж удвічі. Випуск продукції першого сорту досяг 99,8 проц., і фабрика завоювала звання підприємства відмінної якості. За успішне виконання семирічного плану 9 працівників нагороджено орденами і медалями Радянського Союзу, в т. ч. ткалю С. І. Пустовойт - орденом Леніна. Дві бригади і 40 робітників фабрики художніх виробів «Перемога» завоювали в роки семирічки звання колективів і ударників комуністичної праці. За цей час випуск виробів народного декоративного ткацтва зріс у 2,6 раза. Достроково, в 1962 році, виконав семирічний план колектив виробничників кар'єроуправління. Кращих показників у соціалістичному змаганні добився каменотес М. Ф. Терещенко, якого було нагороджено орденом Леніна.
Нині Богуслав перетворився на значний промисловий центр. У його промисловості зайнято понад 2,7 тис. робітників. Підприємства міста у 1970 році виробили валової продукції на 44,1 млн. крб. Провідною галуззю є легка промисловість (81,5 пррц. продукції), яка представлена головним чином суконною фабрикою ім. 1 Травня та фабрикою художніх виробів «Перемога». Суконна фабрика, що виробила продукції на 34 млн. крб., значно урізноманітнила свій асортимент. Поряд з тканинами вона випускає взуттєвий драп, жіночі хустки, палантини, шарфи, пледи, які мають великий попит.


Богуслав