Пустоварівка - село, центр сільської Ради, розташоване за 16 км від районного центру, з яким з'єднане шосейним шляхом. Населення - 2519 чоловік.
У Пустоварівці міститься центральна садиба колгоспу ім. Ватутіна, за яким закріплено 3982 га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 3604 га орної землі. Виробничий напрям господарства - зерново-
буряковий; розвинуто тваринництво. Допоміжними галузями є садівництво, шовківництво і рибництво. 14 передовиків виробництва нагороджено орденами й медалями, серед них А. К. Поплавського - орденом Леніна.
У селі є середня школа, будинок культури, бібліотека, а також медамбулаторія.
Пустоварівка вперше згадується в історичних джерелах першої половини XVIII ст. У 1848 році селяни подали скаргу генерал-губернатору з приводу жорстоких утисків поміщиків. Проте її було відхилено, а кількох селян покарано. Селянські виступи і страйки відбувалися тут і під час революції 1905-1907 pp. У 1916 році страйкували селяни, що працювали на цукрових плантаціях.
За бойові подвиги в боротьбі з окупантами під час Великої Вітчизняної війни 82 жителів Пустоварівки нагороджено орденами й медалями СРСР. У селі встановлено бюст генералу армії М. Ф. Ватутіну.
Уродженцями села є видатний хірург член-кореспондент АН УРСР, доктор медичних наук, заслужений діяч науки УРСР, генерал-майор медичної служби О. М. Іщенко, професор Д. Ф. Волинець, кандидат економічних наук С. Ф. Покропивний, кандидати сільськогосподарських наук А. М. Журбенко, Г. М. Журбенко, М. М. Майборода, письменник Л. П. Куліш.
Поблизу Пустоварівки виявлено залишки поселення ранньослов'янської черняхівської культури (II-VI ст. н. е.).
Дивиться також інші населені пункти цього району: