Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Пархомівка
Пархомівка - село, центр сільської ради. Розташоване за 12 км від районного центру емт Володарка. Найближча залізнична станція - Біла Церква, за 35 км. За 12 км від села - автомагістраль Київ - Одеса. Плоша населеного пункту - 318,5 га. Населення - 720 осіб. Кількість дворів - 360.
День села - 14 жовтня.
Село простягнулося вздовж р. Тарган, притоки р. Рось. Територія Пархомівки - не рівнина, яка у минулому була заплавою річки, тому саме ця місцевість багата на ро¬дючі чорноземні грунти. Крім того, за переказами, р. Тарган раніше була судно¬плавною. а огже була торговельним шляхом.
За ствердженнями істориків, на території села в давні часи проживало плем'я полян, що займалося землеробегвом.
На території Пархомівки знайдені залишки зброї та кінного спорядження часів Київської Русі, які нині знаходяться у Білоцерківсько¬му історіко-художньому музеї.
Активну участь поселенні Пархомівки бра¬ли в остаточному визволенні Правобережжя, про шо свідчать історичні документи тих часів.
10 листопада 1702 р. повстанське військо під проволом Семена Палія штурмом ово¬лоділо фортецею в Білій Церкві. Вперше тут відзначилися пархомівчани. яких очолював сотник Пархом.
Про наростання феодального гніту свідчать дані описів королівських маєтностей 1715-1789 рр. Усі села Білоцерківського староства були закріпачені, окрім 98 козацьких поселень уздовж р. Таріан. де сотником був Пар¬хом. Звідси, за легендою, пішла назва села Пархомівка.
Збереглася купча на село за 1859 р.: продавцем був Фадей Крижанівський. покупцем - Олександр Браннцький.
У другій половині XIX ст. пархомівськнй маєток належав польському раднику В.І. Ма¬ковському, а за його заповітом, з 1871 р. - дворянину К.К. Рудницькому.
8 квітня 1893 р. за купчею грамотою маєток придбав російський помішик, дійсний статський радник іраф Віктор Федо¬рович Голубєв. В 1905 році селяни Пархомівки виступили проти поміщика, вимагали розподілу поміщицької землі. Каральний загін жорстоко розправився з селянами. В 1918 році під час німецької окупації багато жителів Пархомівки билися з ворогом у партизанських загонах, які базувались у Володарському лісі.
За бойові подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни 123 жителі села нагороджені орденами й медалями CPСP.
День села - 14 жовтня.
За ствердженнями істориків, на території села в давні часи проживало плем'я полян, що займалося землеробегвом.
На території Пархомівки знайдені залишки зброї та кінного спорядження часів Київської Русі, які нині знаходяться у Білоцерківсько¬му історіко-художньому музеї.
Активну участь поселенні Пархомівки бра¬ли в остаточному визволенні Правобережжя, про шо свідчать історичні документи тих часів.
10 листопада 1702 р. повстанське військо під проволом Семена Палія штурмом ово¬лоділо фортецею в Білій Церкві. Вперше тут відзначилися пархомівчани. яких очолював сотник Пархом.
Про наростання феодального гніту свідчать дані описів королівських маєтностей 1715-1789 рр. Усі села Білоцерківського староства були закріпачені, окрім 98 козацьких поселень уздовж р. Таріан. де сотником був Пар¬хом. Звідси, за легендою, пішла назва села Пархомівка.
Збереглася купча на село за 1859 р.: продавцем був Фадей Крижанівський. покупцем - Олександр Браннцький.
У другій половині XIX ст. пархомівськнй маєток належав польському раднику В.І. Ма¬ковському, а за його заповітом, з 1871 р. - дворянину К.К. Рудницькому.
8 квітня 1893 р. за купчею грамотою маєток придбав російський помішик, дійсний статський радник іраф Віктор Федо¬рович Голубєв. В 1905 році селяни Пархомівки виступили проти поміщика, вимагали розподілу поміщицької землі. Каральний загін жорстоко розправився з селянами. В 1918 році під час німецької окупації багато жителів Пархомівки билися з ворогом у партизанських загонах, які базувались у Володарському лісі.
За бойові подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни 123 жителі села нагороджені орденами й медалями CPСP.