Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Населення (без м. Києва) - 1836 тис. чоловік, що становить 3,9 проц. жителів республіки; густота - 63,3 чоловіка на 1 кв. км. Сільського населення - 64 проц. Основну частину населення становлять українці; тут проживають також росіяни, поляки, білоруси та представники інших національностей.
Київська область, утворена 27 лютого 1932 року, поділяється тепер на 24 адміністративні райони. В її межах - 16 міст, в т. ч. З - обласного
підпорядкуванняг 31 селище міського типу, 1250 сільських населених пунктів. Вони підпорядковані 16 міським, 31 селищній та 581 сільській Радам депутатів трудящих. Центр області - місто-герой Київ - столиця Української РСР, історичний, культурний та науковий центр республіки, важливий осередок машинобудування, хімічної, легкої, харчової промисловості.
Поверхня більшої частини Київщини - хвилясто-рівнинна, розчленована річковими долинами, ярами й балками. На сході області простягається Придніпровська низовина, де переважають піщані та піщано-глинисті відклади (абсолютні висоти над рівнем моря 140-183 метри). На півдні й південному заході Київщини - Придніпровська височина (абсолютна висота - близько 283 метрів); в її основі залягають тверді кристалічні породи.
З корисних копалин промислове значення мають граніти і гнейси поблизу Сквири, Богуслава, Білої Церкви та Сухолісів. Поклади каоліну, на який багатий Кагарлицький район, здавна використовуються у фарфоро-фаянсовій промисловості. Значну цінність як сировина для виготовлення цегли, гончарної черепиці, посуду тощо мають глини у районі Василькова, Ржищева, Ірпеня, Борисполя, Фастова. Кварцові піски йдуть на склозаводи Гостомеля, Бучі, Бабинців, Мирчі, Пісківки, Києва.Поклади торфу розробляються в Києво-Святошинському, Макарівському, Бориспільському, Яготинському і Переяслав-Хмельницькому районах. Цілющі радонові води Миронівки й Білої Церкви знайшли застосування в медицині.
Клімат Київщини - помірно-континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня річна температура, за даними багаторічних спостережень, становить +7,2°. Пересічна температура найтеплішого місяця (липня) +19,50, а найхолоднішого (січня) -6°. Опадів випадає в середньому 500-600 мм за рік; найбільша їх кількість припадає на червень-липень. Осінь часто буває тепла й суха. Для літа характерна велика кількість сонячних днів і тривалий вегетаційний період. У цілому кліматичні умови сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур помірної зони, розвитку садівництва, городництва й виноградарства.
Найважливіша водна артерія - Дніпро. В межах області в нього впадають притоки: Прип'ять, Ірпінь, Тетерів, Стугна, Десна й Трубіж. Судноплавними є Дніпро, Прип'ять і Десна, частково Тетерів. Річки багаті на гідроенергію. На Росі побудовано Богуславську, Дибинецьку, Матюшівську і Щербанівську гідроелектростанції. На Дніпрі споруджено Київську ГЕС ім. Ленінського комсомолу загальною потужністю 551 тис. квт. Під час будівництва її утворено Київське водоймище площею 922 кв. км, що простягнулося від Києва до Чорнобиля. Воно значно поліпшило режим Дніпра та його численних приток і умови для судноплавства. В області 1800 озер та ставків загальною площею близько 14,3 тис. га. Частина з них має промислове значення.
Грунти області різноманітні: на півночі найбільш поширені дерново-підзолисті, на півдні - родючі чорноземні й сірі лісові.
На Київщині багато лісів (570 тис. га) та чагарників (40 тис. га). На північ від Києва ростуть мішані й частково хвойні ліси. У південній частині області поширені дуб, граб, ясен та сосна. В лісах росте багато різних трав, у т. ч. лікарських (конвалія, герань лісова, деревій та ін.). По берегах рік великі площі займають заплавні луки.
Фауна порівняно небагата: водяться білки, зайці, лисиці, кози, дикі кабани й лосі, їжаки, кроти, ховрахи, тхори, трапляються вовки; багато різних видів птахів - зяблики, дрозди, синиці, сови, зозулі, жайворонки та ін. У післявоєнні роки здійснюється акліматизація окремих видів цінних тварин - уссурійського енотовидного собаки, ондатри, нутрії та ін. Річки й озера багаті на коропа, карася, ляща, окуня, плітку, судака, сома, щуку. В Таращанському, Яготинському, Білоцерківському районах є великі господарства, де розводять цінні породи риб.
На території області людина з'явилася ще за часів пізнього палеоліту (близько 20-15 тис. років тому). Стоянки, що були родовими поселеннями мисливців, виявлені на території Києва, Фастова й села Добраничівки Яготинського району.
Київська область
Сторінка 1 з 38
Київська область розташована в середній течії річки Дніпра, в зоні Поліссяй Лісостепу. Площа її - 29 тис. кв. км (4,8 проц. території республіки). На заході вона межує з Житомирською, на південному заході - з Вінницькою, на сході - з Чернігівською і Полтавською, на півдні - з Черкаською областями Української PСP, а на півночі - з Гомельською областю Білоруської РСР.Населення (без м. Києва) - 1836 тис. чоловік, що становить 3,9 проц. жителів республіки; густота - 63,3 чоловіка на 1 кв. км. Сільського населення - 64 проц. Основну частину населення становлять українці; тут проживають також росіяни, поляки, білоруси та представники інших національностей.
Київська область, утворена 27 лютого 1932 року, поділяється тепер на 24 адміністративні райони. В її межах - 16 міст, в т. ч. З - обласного
Поверхня більшої частини Київщини - хвилясто-рівнинна, розчленована річковими долинами, ярами й балками. На сході області простягається Придніпровська низовина, де переважають піщані та піщано-глинисті відклади (абсолютні висоти над рівнем моря 140-183 метри). На півдні й південному заході Київщини - Придніпровська височина (абсолютна висота - близько 283 метрів); в її основі залягають тверді кристалічні породи.
З корисних копалин промислове значення мають граніти і гнейси поблизу Сквири, Богуслава, Білої Церкви та Сухолісів. Поклади каоліну, на який багатий Кагарлицький район, здавна використовуються у фарфоро-фаянсовій промисловості. Значну цінність як сировина для виготовлення цегли, гончарної черепиці, посуду тощо мають глини у районі Василькова, Ржищева, Ірпеня, Борисполя, Фастова. Кварцові піски йдуть на склозаводи Гостомеля, Бучі, Бабинців, Мирчі, Пісківки, Києва.Поклади торфу розробляються в Києво-Святошинському, Макарівському, Бориспільському, Яготинському і Переяслав-Хмельницькому районах. Цілющі радонові води Миронівки й Білої Церкви знайшли застосування в медицині.
Клімат Київщини - помірно-континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня річна температура, за даними багаторічних спостережень, становить +7,2°. Пересічна температура найтеплішого місяця (липня) +19,50, а найхолоднішого (січня) -6°. Опадів випадає в середньому 500-600 мм за рік; найбільша їх кількість припадає на червень-липень. Осінь часто буває тепла й суха. Для літа характерна велика кількість сонячних днів і тривалий вегетаційний період. У цілому кліматичні умови сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур помірної зони, розвитку садівництва, городництва й виноградарства.
Найважливіша водна артерія - Дніпро. В межах області в нього впадають притоки: Прип'ять, Ірпінь, Тетерів, Стугна, Десна й Трубіж. Судноплавними є Дніпро, Прип'ять і Десна, частково Тетерів. Річки багаті на гідроенергію. На Росі побудовано Богуславську, Дибинецьку, Матюшівську і Щербанівську гідроелектростанції. На Дніпрі споруджено Київську ГЕС ім. Ленінського комсомолу загальною потужністю 551 тис. квт. Під час будівництва її утворено Київське водоймище площею 922 кв. км, що простягнулося від Києва до Чорнобиля. Воно значно поліпшило режим Дніпра та його численних приток і умови для судноплавства. В області 1800 озер та ставків загальною площею близько 14,3 тис. га. Частина з них має промислове значення.
Грунти області різноманітні: на півночі найбільш поширені дерново-підзолисті, на півдні - родючі чорноземні й сірі лісові.
На Київщині багато лісів (570 тис. га) та чагарників (40 тис. га). На північ від Києва ростуть мішані й частково хвойні ліси. У південній частині області поширені дуб, граб, ясен та сосна. В лісах росте багато різних трав, у т. ч. лікарських (конвалія, герань лісова, деревій та ін.). По берегах рік великі площі займають заплавні луки.
Фауна порівняно небагата: водяться білки, зайці, лисиці, кози, дикі кабани й лосі, їжаки, кроти, ховрахи, тхори, трапляються вовки; багато різних видів птахів - зяблики, дрозди, синиці, сови, зозулі, жайворонки та ін. У післявоєнні роки здійснюється акліматизація окремих видів цінних тварин - уссурійського енотовидного собаки, ондатри, нутрії та ін. Річки й озера багаті на коропа, карася, ляща, окуня, плітку, судака, сома, щуку. В Таращанському, Яготинському, Білоцерківському районах є великі господарства, де розводять цінні породи риб.
На території області людина з'явилася ще за часів пізнього палеоліту (близько 20-15 тис. років тому). Стоянки, що були родовими поселеннями мисливців, виявлені на території Києва, Фастова й села Добраничівки Яготинського району.