Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Територія нинішньої Київщини була найбільш розвинутою в економічному і культурному відношеннях. Тут існували сотні сіл і міст, багато з них не
один раз згадується в літописах, інших письмових джерелах та усній народній творчості. До числа визначних міст, крім Києва, належали Переяслав, Білгород, Вишгород, Василів, Витечів, Заруб, Халеп, Треполь, Богуслав. Ці та інші міста виросли в значні ремісничо-торговельні центри.
Високого професіонального рівня досягла обробка заліза. У численних майстернях виготовляли різноманітні сільськогосподарські знаряддя (лемеші та чересла для плугів, серпи, коси та інше), зброю (кольчуги, шоломи, мечі), ремісничі інструменти, господарчі та побутові речі тощо. Великого поширення набрали ювелірне, косторізне, токарне, керамічне, склоробне та інші ремесла. Виготовлялися будівельна цегла, полив'яні облицювальні плитки, віконне скло, смальта, гончарний та скляний посуд, прикраси (шийні гривні, браслети, перстні, колти) тощо. Вироби ремісників відзначалися високою майстерністю і тонким художнім смаком. Вони знаходили збут далеко за межами Придніпров'я.
Десятки монументальних кам'яних і дерев'яних споруд та оборонних укріплень, міст через Дніпро (1015 рік) переконливо свідчать про розквіт будівельної техніки.
Розвивалася також торгівля, зокрема зовнішня. Через київські землі проходили важливі торговельні шляхи - водний «з варяг у греки» по Дніпру і сухопутні із Західної Європи на Схід. Кияни торгували з країнами. Європи і Сходу. В Києві постійно знаходилися чужоземні купці. Важливими торговельними портами були також Вишгород і Витечів.
Деякі міста стали значними адміністративно-культурними центрами. У Вишгороді в 1072 році складено збірник давньоруських законів «Руська Правда», який юридично оформив феодальне право. У Переяславі деякий час знаходилася резиденція митрополита, у Бідгороді та Юр'єві (тепер Біла Церква) в кінці X століття були створені єпіскопські кафедри.
Економічну основу Київської Русі становило орне землеробство, що грунтувалося на праці залежних від феодалів смердів. В. І. Ленін писав, що «.. землевласники кабалили смердів ще за часів „Руської Правди"». Внаслідок експлуатації трудового люду в руках феодалів нагромаджувалися великі багатства. Свідченням цього є численні скарби, знайдені в багатьох місцях області (Київ, Обухів, Чорнобиль, Миронівка, Стайки, Жуляни, Васильків, Гьоздів тощо). Феодальна верхівка - князі, бояри та духовенство жили в кам'яних палацах, залишки яких виявлені в Києві, Переяславі, Білгороді. Трудовий люд тулився в убогих житлах. Народ -творець всіх цінностей - зазнавав найтяжчої експлуатації і найжорстокіших утисків з боку землевласників-феодалів, що викликало активний опір. Підтвердженням цього є численні народні повстання, в т. ч. 1068 і 1113 років. В них брали участь не лише жителі Києва, а й навколишніх сіл.
Населення Київщини внесло великий вклад у боротьбу давньоруської держави проти кочових племен печенігів, а потім половців. Для захисту від нападів кочовиків за князів
Володимира Святославича та Ярослава Мудрого укріплювалися південні кордони, будувалися й заселялися «городи» понад Трубежем, Россю і Стугною. В систему оборони входили і т. зв. змійові вали - величезні земляні укріплення споруджені у попередні часи. Залишки їх збереглися до наших днів.
На Придніпров'ї високого рівня досягла самобутня та багатогранна культура. Найвизначнішими її центрами були Києво-Печерська лавра та Софійський собор. В 1037 році при Софійському соборі Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку. Тут переписували й перекладали книжки. У Києві, Вишгороді та Переяславі велося літописання. На початку XII століття чернець Києво-Печерської лаври Нестор написав перший твір з історії ранніх слов'ян та Давньої Русі «Повість временних літ». Широкого розвитку набула освіта. Для навчання князівських та боярських дітей князь Володимир Святославич в кінці X ст. заснував першу школу. Онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна організувала в Києві перше в Європі жіноче училище. Про поширення грамоти серед населення, і зокрема жінок, говорять написи на шиферних пряслах, що часто трапляються під час розкопок, а також графіті на стінах храмів. Велику цінність, зокрема, має рання давньоруська азбука IX-X ст., викарбувана на стіні Софійського собору.
В Київській землі склалася багата усна народна творчість. В билинах, легендах та оповіданнях яскраво відображена героїчна боротьба проти печенігів,
Київська область
Сторінка 3 з 38
середньому Придніпров'ї у полян. Воно стало основним осередком, навколо якого об'єднувалися інші східнослов'янські племена. Цей процес завершився у IX ст. утворенням ранньофеодальної держави - Русі з центром у Києві, образно названим літописцем «матір'ю городів руських». В X-XII ст. Київська Русь була наймогутнішою державою Європи.Територія нинішньої Київщини була найбільш розвинутою в економічному і культурному відношеннях. Тут існували сотні сіл і міст, багато з них не
Високого професіонального рівня досягла обробка заліза. У численних майстернях виготовляли різноманітні сільськогосподарські знаряддя (лемеші та чересла для плугів, серпи, коси та інше), зброю (кольчуги, шоломи, мечі), ремісничі інструменти, господарчі та побутові речі тощо. Великого поширення набрали ювелірне, косторізне, токарне, керамічне, склоробне та інші ремесла. Виготовлялися будівельна цегла, полив'яні облицювальні плитки, віконне скло, смальта, гончарний та скляний посуд, прикраси (шийні гривні, браслети, перстні, колти) тощо. Вироби ремісників відзначалися високою майстерністю і тонким художнім смаком. Вони знаходили збут далеко за межами Придніпров'я.
Десятки монументальних кам'яних і дерев'яних споруд та оборонних укріплень, міст через Дніпро (1015 рік) переконливо свідчать про розквіт будівельної техніки.
Розвивалася також торгівля, зокрема зовнішня. Через київські землі проходили важливі торговельні шляхи - водний «з варяг у греки» по Дніпру і сухопутні із Західної Європи на Схід. Кияни торгували з країнами. Європи і Сходу. В Києві постійно знаходилися чужоземні купці. Важливими торговельними портами були також Вишгород і Витечів.
Деякі міста стали значними адміністративно-культурними центрами. У Вишгороді в 1072 році складено збірник давньоруських законів «Руська Правда», який юридично оформив феодальне право. У Переяславі деякий час знаходилася резиденція митрополита, у Бідгороді та Юр'єві (тепер Біла Церква) в кінці X століття були створені єпіскопські кафедри.
Економічну основу Київської Русі становило орне землеробство, що грунтувалося на праці залежних від феодалів смердів. В. І. Ленін писав, що «.. землевласники кабалили смердів ще за часів „Руської Правди"». Внаслідок експлуатації трудового люду в руках феодалів нагромаджувалися великі багатства. Свідченням цього є численні скарби, знайдені в багатьох місцях області (Київ, Обухів, Чорнобиль, Миронівка, Стайки, Жуляни, Васильків, Гьоздів тощо). Феодальна верхівка - князі, бояри та духовенство жили в кам'яних палацах, залишки яких виявлені в Києві, Переяславі, Білгороді. Трудовий люд тулився в убогих житлах. Народ -творець всіх цінностей - зазнавав найтяжчої експлуатації і найжорстокіших утисків з боку землевласників-феодалів, що викликало активний опір. Підтвердженням цього є численні народні повстання, в т. ч. 1068 і 1113 років. В них брали участь не лише жителі Києва, а й навколишніх сіл.
Населення Київщини внесло великий вклад у боротьбу давньоруської держави проти кочових племен печенігів, а потім половців. Для захисту від нападів кочовиків за князів
Володимира Святославича та Ярослава Мудрого укріплювалися південні кордони, будувалися й заселялися «городи» понад Трубежем, Россю і Стугною. В систему оборони входили і т. зв. змійові вали - величезні земляні укріплення споруджені у попередні часи. Залишки їх збереглися до наших днів.
На Придніпров'ї високого рівня досягла самобутня та багатогранна культура. Найвизначнішими її центрами були Києво-Печерська лавра та Софійський собор. В 1037 році при Софійському соборі Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку. Тут переписували й перекладали книжки. У Києві, Вишгороді та Переяславі велося літописання. На початку XII століття чернець Києво-Печерської лаври Нестор написав перший твір з історії ранніх слов'ян та Давньої Русі «Повість временних літ». Широкого розвитку набула освіта. Для навчання князівських та боярських дітей князь Володимир Святославич в кінці X ст. заснував першу школу. Онука Ярослава Мудрого Янка Всеволодівна організувала в Києві перше в Європі жіноче училище. Про поширення грамоти серед населення, і зокрема жінок, говорять написи на шиферних пряслах, що часто трапляються під час розкопок, а також графіті на стінах храмів. Велику цінність, зокрема, має рання давньоруська азбука IX-X ст., викарбувана на стіні Софійського собору.
В Київській землі склалася багата усна народна творчість. В билинах, легендах та оповіданнях яскраво відображена героїчна боротьба проти печенігів,