Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Боротьба трудящих Києва за успішне виконання завдань семирічного плану розвитку ніародного господарства СРСР (1959—1965 pp.)
Початок п'ятого десятиріччя існування Радянської влади наша країна зустріла великими успіхами, що знаменували собою повну і остаточну перемогу соціалізму в СРСР. Здійснення ленінської програми соціалістичної індустріалізації країни, колективізації сільського господарства і культурної революції висунули Радянський Союз на провідне місце серед держав світу. До початку 1959 року в порівнянні з 1913 роком валова продукція промисловості СРСР зросла в 36 разів, а національний доход зріс більше ніж у 20 разів.
Важливим етапом у житті нашої країни стала семирічка. Трудящі Києва, як і всі радянські люди, взяли активну участь в обговоренні проекту семирічного плану розвитку народного господарства СРСР на 1959-1965 pp., який був опублікований за рішенням листопадового (1958 р.) Пленуму ЦК КПРС. На численних зборах, у виступах в пресі трудящі гаряче схвалювали контрольні цифри плану могутнього піднесення радянської економіки і вносили свої пропозиції і доповнення до опублікованого проекту.
Новими трудовими перемогами зустріли кияни XXI позачерговий з'їзд Комуністичної партії Радянського Союзу і XXI з'їзд Комуністичної партії України які розглянули проект семирічного плану. Готуючись до відкриття XXI з'їзду КПРС, виробничники Києва достроково, до 15 грудня, виконали план 1958 року і дали надпланової продукції більше, ніж на 500 млн. карбованців.
У передз'їздівські дні виробничники заводів «Точелектроприлад», верстатівавтоматів ім. Горького, 6-ї взуттєвої фабрики, швейної фабрики «Україна» виступили з пропозицією розгорнути соціалістичне змагання не тільки за перевиконання виробничих планів, але й за поліпшення якості виробів, за честь київської марки, У зверненні до всіх робітників та інженерно-технічних працівників підприємств Києва вони закликали організувати соціалістичне змагання за випуск першосортної продукції, за звання цехів і підприємств високої якості.
Широко розгорнулося у Києві змагання за високе звання колективів і ударників комуністичної праці. У 1959 році у змагання вступили колективи багатьох заводів міста, а також понад 4 тис. бригад, дільниць, змін, цехів - всього понад ЗО тис. виробничників.
На честь XXI з'їзду КПРС і XXI з'їзду КП України в місті, за почином майстра дільниці кольорового лиття заводу «Більшовик», В. Горенка, широко розгорнулось соціалістичне змагання за комплексну економію матеріалів і сировини, за виконання завдань семирічки за п'ять-шість років.
Широкий відгук серед виробничників міста знайшов заклик передовиків-новаторів В. Семинського, А. Ємченка-Рибки, В. Педченка і В. Кухаря, які запропонували створити фонд економії ім. Семирічки за рахунок впровадження раціоналізаторських пропозицій. Так, тільки по заводу «Ленінська кузня» завдяки запровадженню раціоналізаторських пропозицій на день відкриття XXI з'їзду КПРС було досягнуто умовної річної економії в сумі понад 385 тис. карбованців.
Успішне виконання взятих зобов'язань по створенню фонду ім. Семирічки мало велике народногосподарське значення. Так, ініціатор змагання В. Семинський вже в 1959 році запропонував 33 раціоналізаторські пропозиції, шість з них були запроваджені і дали заводу «Червоний екскаватор» 125 тис. крб. економії. За роки семирічки на заводі було запроваджено 50 раціоналізаторських пропозицій В. Семинського, які дали багато тисяч карбованців економії. Десятки цінних раціоналізаторських пропозицій В. Семинського з великим економічним ефектом були запроваджені на багатьох підприємствах Києва, України, а також усієї країни.
Широко розгорнулась у місті творча ініціатива трудящих, які докладали всіх зусиль, щоб внести гідний вклад у всенародну боротьбу за успішне виконання накреслень XXI з'їзду КПРС. Активну участь у цій боротьбі взяли комсомольці. За почином комсомольських організацій заводів і будов у місті були створені школи передового досвіду. На заводі «Червоний екскаватор» таку школу очолив депутат Верховної Ради УРСР, лауреат Державної премії В. К. Семинський, на «Арсеналі» ім. В. І. Леніна-член Президії Верховної Ради УРСР, Герой Соціалістичної Праці Г. Я. Царик. В будуправліниі № 3 тресту «Київхрещатикбуд» на чолі школи став Герой Соціалістичної Праці, бригадир комплексної бригади П. О. Степанчук, Бюро