Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
В боротьбі за якість продукції, за підвищення продуктивності праці виробничники Києва, як і інших промислових центрів країни, почали широко застосовувати штучні алмази. Так, на заводі верстатів-автоматів ім. М. Горького тільки за 1963 і 1964 роки застосування штучних алмазів дало 105 тис. крб. економії. Партійні організації міста, дбаючи про дальший прогрес, вживали заходів для поширення використання штучних алмазів. Так, наприклад, в Жовтневому районі, в якому зосереджені найбільші підприємства Києва, в 1963 році штучні алмази застосовувалися лише на 14 підприємствах, а після великої роботи, проведеної райкомом партії, число таких підприємств у 1964 році збільшилось вдвоє.
Нове трудове і політичне піднесення викликали у киян рішення жовтневого і листопадового (1964 р.) Пленумів ЦК КПРС. Трудівники міста, як і всі радянські люди, гаряче схвалювали курс партії на дальший розвиток і суворе дотримання ленінських норм партійного життя і принципів керівництва і давали слово працювати ще краще, щоб з честю виконати поставлені партією завдання.
План по загальному обсягу промислової продукції за 1964 рік був виконаний підприємствами міста на 102 проц. Значного перевиконання плану по випуску валової продукції досягли трикотажна фабрика ім. Р. Люксембург, заводи електровимірювальної апаратури, Київський електровагоноремонтний, регенераторно-гумовий та інші підприємства.
Завершальний рік семирічки трудівники Києва зустріли новими трудовими перемогами, проявляючи творчу ініціативу у відшуканні нових резервів виробництва. З початку 1965 року в місті поширився рух за бездефектне виготовлення продукції і здачі її з першого пред'явлення, розпочатий за почином колективу Саратовського заводу зуборізних верстатів.
Велику роботу в цьому напрямку провели партійна організація і керівництво заводу верстатів-автоматів ім. М. Горького. Для вивчення досвіду саратовців туди виїжджала група спеціалістів, пропозиції якої були покладені в основу вироблених на заводі заходів по впровадженню цього методу. Партійні і профспілкові активісти довели до свідомості кожного працівника заводу суть нового методу та його переваги для дальшого поліпшення роботи на кожному робочому місці. Ці заходи дали чудові результати: вже перші кроки по впровадженню досвіду саратовців привели до того, що з першого пред'явлення на заводі почали здавати відділу технічного контролю 80 проц. продукції проти 60 проц., як це було раніше. Значно підвищилась загальна культура виробництва, понад 130 робітників одержали право на особисте клеймо.
Активно включились у змагання за бездефектне виготовлення продукції інші підприємства міста. На заводі «Ленінська кузня», наприклад, впровадження цього методу привело до здачі з першого пред'явлення ВТК в першому кварталі 1965 року 98,3 проц. всієї продукції (проти 90,6 проц. в першому кварталі 1964 р.). На «Червоному екскаваторі» після того, як колектив включився у змагання за бездефектне виготовлення продукції, кількість виробів, що здавалася з першого пред'явлення, зросла в середньому по заводу до 80 проц., а в таких провідних цехах, як механічні, інструментальний, ковальсько-термічний, металоконструкцій - до 95 проц. всієї продукції.
Технічний прогрес, що відбувався на підприємствах і будовах міста в роки семирічки, вимагав невпинного вдосконалення і дальшого розвитку наукової організації праці. З кінця 1964 - початку 1965 року на підприємствах Києва почали організовуватись спеціальні лабораторії і групи наукової організації праці (НОП). На кінець 1965 року такі лабораторії були створені на 32 найбільших підприємствах міста. Прагнучи зробити гідний внесок у створення матеріально-технічної бази комунізму, вдумливо вивчали внутрішні резерви підприємства виробничники заводу верстатів-автоматів ім. М. Горького. Створена на заводі лабораторія НОП у першому півріччі 1965 року провела 205 фотографій робочого дня представників різних професій, що дало змогу не взагалі, а на науковій основі, з точністю до десятих частин процента визначити втрати робочого часу та знайти їх причини. В результаті такого ретельного аналізу були вироблені конкретні пропозиції, які допомогли організувати працю з максимальним використанням кожної робочої хвилини. На комбінаті штучного волокна лабораторія НОП провела дослідження стану організації праці, використання устаткування, технології виробництва тощо. Здійснення лише частини намічених заходів дало за перше півріччя 1965 року 64 тис. крб. економії.
Натхненна, творча праця трудівників Києва увінчалася великою перемогою. Виробничники промислових підприємств виконали завдання семирічного плану за шість з половиною років і достроково, 22 грудня, завершили план 1965 року. Річний план був виконаний по загальному обсягу промислової продукції на 103 проц., причому понад план було виготовлено продукції на 60 млн. крб. Кращих показників у виконанні плану 1965 року досягли заводи «Червоний гумовик»,
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 8 з 58
готувалися по 2-3 роки.В боротьбі за якість продукції, за підвищення продуктивності праці виробничники Києва, як і інших промислових центрів країни, почали широко застосовувати штучні алмази. Так, на заводі верстатів-автоматів ім. М. Горького тільки за 1963 і 1964 роки застосування штучних алмазів дало 105 тис. крб. економії. Партійні організації міста, дбаючи про дальший прогрес, вживали заходів для поширення використання штучних алмазів. Так, наприклад, в Жовтневому районі, в якому зосереджені найбільші підприємства Києва, в 1963 році штучні алмази застосовувалися лише на 14 підприємствах, а після великої роботи, проведеної райкомом партії, число таких підприємств у 1964 році збільшилось вдвоє.
План по загальному обсягу промислової продукції за 1964 рік був виконаний підприємствами міста на 102 проц. Значного перевиконання плану по випуску валової продукції досягли трикотажна фабрика ім. Р. Люксембург, заводи електровимірювальної апаратури, Київський електровагоноремонтний, регенераторно-гумовий та інші підприємства.
Завершальний рік семирічки трудівники Києва зустріли новими трудовими перемогами, проявляючи творчу ініціативу у відшуканні нових резервів виробництва. З початку 1965 року в місті поширився рух за бездефектне виготовлення продукції і здачі її з першого пред'явлення, розпочатий за почином колективу Саратовського заводу зуборізних верстатів.
Велику роботу в цьому напрямку провели партійна організація і керівництво заводу верстатів-автоматів ім. М. Горького. Для вивчення досвіду саратовців туди виїжджала група спеціалістів, пропозиції якої були покладені в основу вироблених на заводі заходів по впровадженню цього методу. Партійні і профспілкові активісти довели до свідомості кожного працівника заводу суть нового методу та його переваги для дальшого поліпшення роботи на кожному робочому місці. Ці заходи дали чудові результати: вже перші кроки по впровадженню досвіду саратовців привели до того, що з першого пред'явлення на заводі почали здавати відділу технічного контролю 80 проц. продукції проти 60 проц., як це було раніше. Значно підвищилась загальна культура виробництва, понад 130 робітників одержали право на особисте клеймо.
Активно включились у змагання за бездефектне виготовлення продукції інші підприємства міста. На заводі «Ленінська кузня», наприклад, впровадження цього методу привело до здачі з першого пред'явлення ВТК в першому кварталі 1965 року 98,3 проц. всієї продукції (проти 90,6 проц. в першому кварталі 1964 р.). На «Червоному екскаваторі» після того, як колектив включився у змагання за бездефектне виготовлення продукції, кількість виробів, що здавалася з першого пред'явлення, зросла в середньому по заводу до 80 проц., а в таких провідних цехах, як механічні, інструментальний, ковальсько-термічний, металоконструкцій - до 95 проц. всієї продукції.
Технічний прогрес, що відбувався на підприємствах і будовах міста в роки семирічки, вимагав невпинного вдосконалення і дальшого розвитку наукової організації праці. З кінця 1964 - початку 1965 року на підприємствах Києва почали організовуватись спеціальні лабораторії і групи наукової організації праці (НОП). На кінець 1965 року такі лабораторії були створені на 32 найбільших підприємствах міста. Прагнучи зробити гідний внесок у створення матеріально-технічної бази комунізму, вдумливо вивчали внутрішні резерви підприємства виробничники заводу верстатів-автоматів ім. М. Горького. Створена на заводі лабораторія НОП у першому півріччі 1965 року провела 205 фотографій робочого дня представників різних професій, що дало змогу не взагалі, а на науковій основі, з точністю до десятих частин процента визначити втрати робочого часу та знайти їх причини. В результаті такого ретельного аналізу були вироблені конкретні пропозиції, які допомогли організувати працю з максимальним використанням кожної робочої хвилини. На комбінаті штучного волокна лабораторія НОП провела дослідження стану організації праці, використання устаткування, технології виробництва тощо. Здійснення лише частини намічених заходів дало за перше півріччя 1965 року 64 тис. крб. економії.
Натхненна, творча праця трудівників Києва увінчалася великою перемогою. Виробничники промислових підприємств виконали завдання семирічного плану за шість з половиною років і достроково, 22 грудня, завершили план 1965 року. Річний план був виконаний по загальному обсягу промислової продукції на 103 проц., причому понад план було виготовлено продукції на 60 млн. крб. Кращих показників у виконанні плану 1965 року досягли заводи «Червоний гумовик»,