Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Широко розгорнувши масове соціалістичне змагання, трудівники Києва, очолювані міською партійною
організацією, значно перевиконали встановлені семирічним планом завдання. Успіхи в розвитку промисловості значною мірою були досягнуті за рахунок значного зростання цродуктивності праці, яка за роки семирічки зросла на 36 проц. За рахунок такого зростання продуктивності праці в період 1959-1965 pp. було одержано 55 проц. загального приросту промислової продукції. Цікаво відзначити, що чисельність працюючих в промисловості міста з 1940 по 1965 рік збільшилася тільки у 2,5 раза, тоді як випуск промислової продукції за цей час збільшився у 8,8 раза.
В роки еемирічки невпинно зростала технічна озброєність київських підприємств. За цей час в Києві було комплексно механізовано та автоматизовано 9 промислових підприємств, 99 цехів, 210 дільниць, впроваджено 767 потокових та автоматичних ліній. Так, тільки на заводі «Червоний екскаватор» було створено 26 нот токових ліній. Завдяки цьому випуск екскаваторів у 1959 -1965 pp. зріс у 2,8 раза. Продуктивність праці на заводі зросла майже вдвоє, а собівартість продукції знизилась на 22 проц. Київські екскаватори стали більш досконалими, потужнішими і завоювали визнання не тільки в нашій країні, а й за її рубежами.
Технічний прогрес промислових підприємств міста не міг бути успішно здійснений без дальшого підвищення кваліфікації виробничників. За роки семирічки пройшли навчання на різних курсах підвищення кваліфікації 753,2 тис. робітників і службовців, що майже у 2,4 раза більше, ніж за роки п'ятої п'ятирічки (1951-1955 pp.). Значно зросла чисельність спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою, зайнятих у народному господарстві міста. Так, у 1965 році їх було 197,4 тис. чоловік, або в 1,7 раза більше, ніж у 1959 році, і майже в 5 разів більше, ніж у довоєнному, 1940 році.
Підвищення кваліфікації і загальноосвітнього рівня виробничників Києва сприяли дальшому розвиткові їх творчої ініціативи. Більше ніж 30-тисячний загін винахідників і раціоналізаторів міста вніс за роки семирічки понад 314 тис. раціоналізаторських пропозицій. Понад 200 тис. з них були запроваджені у виробництво, що дало економію у розрахунку на рік 108,3 млн. крб.
В цілому промисловість міста за роки семирічки значно зросла. В цей же період у Києві були введені в дію 11 великих державних підприємств, в тому числі два домобудівні комбінати, завод безалкогольних напоїв, фабрика кольорового друку, хлібозавод та інші. Поряд з цим була проведена реконструкція існуючих підприємств, оснащення їх новою технікою. Велика робота була проведена щодо піднесення якості, надійності і довговічності київських виробів. Переважна кількість найважливіших виробів київських підприємств зараз відповідає сучасному технічному рівню. Серед них - літаки АН, траулери заводу «Ленінська кузня», токарні автомати, редуктори із зчепленням Новікова, екскаватори, вимірювальні прилади, жіноче взуття та багато інших виробів. Київська продукція знайшла широке визнання не тільки в народному господарстві нашої країни, айв багатьох країнах світу. Вироби з маркою київських підприємств експортуються у 70 країн світу.
Роки семирічки характерні для Києва, як і для інших міст нашої Батьківщини, дальшим зростанням темпів житлового будівництва. Якщо в 1959 році - першому році семирічки-загальна площа введених у дію житлових будинків (споруджених державними і кооперативними підприємствами та населенням при допомозі держави) становила 786,3 тис. кв. метрів, то в 1962 році вона досягла 1217,2 тис. кв. метрів. Розмір житлового фонду Києва вже в 1962 році перевищував удвічі довоєнний рівень. Всього за роки семирічки було введено в дію 7463,7 тис. кв. метрів житлової площі. Загальний обсяг капіталовкладень у житлове будівництво становив 670 млн. крб. 860,5 тис. чоловік одержали квартири в нових будинках або розширили свою житлову площу в старих. А це значить, що майже дві тритини киян за роки семирічки справили новосілля або значно поліпшили свої житлові умови.
Як і в попередні роки, в період семирічки виробничники Києва подавали в порядку шефства велику допомогу трудівникам сільського господарства.
Широко серед виробничників міста розгорнувся рух за надпланове виробництво машин і агрегатів для сільськогосподарського виробництва. Це було гідною відповіддю київських трудівників на рішення січневого (1961 р.) Пленуму ЦК КПРС, який обговорював питання дальшого розвитку сільського господарства в країні.
Ця шефська допомога набувала все більш широкого розмаху. В 1964 році за ініціативою колективів заводів «Червоний гумовик» і «Ленінська кузня»
Київ у період боротьби за створення матеріально-технічної бази комунізму (1959— 1968 pp.)
Сторінка 9 з 58
«Ленінська кузня», мотоциклетний, порціонних автоматів ім. Ф. Дзержинського, верстатів-автоматів ім. Горького, кондитерська фабрика ім. К. Маркса, взуттєва фабрика № 6 та інші підприємства. Протягом року від зниження собівартості продукції було одержано понад 11,1 млн. крб. надпланової економії, а від запровадження майже ЗО тис. пропозицій новаторів виробництва - 16,8 млн. крб. умовної річної економії.Широко розгорнувши масове соціалістичне змагання, трудівники Києва, очолювані міською партійною
В роки еемирічки невпинно зростала технічна озброєність київських підприємств. За цей час в Києві було комплексно механізовано та автоматизовано 9 промислових підприємств, 99 цехів, 210 дільниць, впроваджено 767 потокових та автоматичних ліній. Так, тільки на заводі «Червоний екскаватор» було створено 26 нот токових ліній. Завдяки цьому випуск екскаваторів у 1959 -1965 pp. зріс у 2,8 раза. Продуктивність праці на заводі зросла майже вдвоє, а собівартість продукції знизилась на 22 проц. Київські екскаватори стали більш досконалими, потужнішими і завоювали визнання не тільки в нашій країні, а й за її рубежами.
Технічний прогрес промислових підприємств міста не міг бути успішно здійснений без дальшого підвищення кваліфікації виробничників. За роки семирічки пройшли навчання на різних курсах підвищення кваліфікації 753,2 тис. робітників і службовців, що майже у 2,4 раза більше, ніж за роки п'ятої п'ятирічки (1951-1955 pp.). Значно зросла чисельність спеціалістів з вищою і середньою спеціальною освітою, зайнятих у народному господарстві міста. Так, у 1965 році їх було 197,4 тис. чоловік, або в 1,7 раза більше, ніж у 1959 році, і майже в 5 разів більше, ніж у довоєнному, 1940 році.
Підвищення кваліфікації і загальноосвітнього рівня виробничників Києва сприяли дальшому розвиткові їх творчої ініціативи. Більше ніж 30-тисячний загін винахідників і раціоналізаторів міста вніс за роки семирічки понад 314 тис. раціоналізаторських пропозицій. Понад 200 тис. з них були запроваджені у виробництво, що дало економію у розрахунку на рік 108,3 млн. крб.
В цілому промисловість міста за роки семирічки значно зросла. В цей же період у Києві були введені в дію 11 великих державних підприємств, в тому числі два домобудівні комбінати, завод безалкогольних напоїв, фабрика кольорового друку, хлібозавод та інші. Поряд з цим була проведена реконструкція існуючих підприємств, оснащення їх новою технікою. Велика робота була проведена щодо піднесення якості, надійності і довговічності київських виробів. Переважна кількість найважливіших виробів київських підприємств зараз відповідає сучасному технічному рівню. Серед них - літаки АН, траулери заводу «Ленінська кузня», токарні автомати, редуктори із зчепленням Новікова, екскаватори, вимірювальні прилади, жіноче взуття та багато інших виробів. Київська продукція знайшла широке визнання не тільки в народному господарстві нашої країни, айв багатьох країнах світу. Вироби з маркою київських підприємств експортуються у 70 країн світу.
Роки семирічки характерні для Києва, як і для інших міст нашої Батьківщини, дальшим зростанням темпів житлового будівництва. Якщо в 1959 році - першому році семирічки-загальна площа введених у дію житлових будинків (споруджених державними і кооперативними підприємствами та населенням при допомозі держави) становила 786,3 тис. кв. метрів, то в 1962 році вона досягла 1217,2 тис. кв. метрів. Розмір житлового фонду Києва вже в 1962 році перевищував удвічі довоєнний рівень. Всього за роки семирічки було введено в дію 7463,7 тис. кв. метрів житлової площі. Загальний обсяг капіталовкладень у житлове будівництво становив 670 млн. крб. 860,5 тис. чоловік одержали квартири в нових будинках або розширили свою житлову площу в старих. А це значить, що майже дві тритини киян за роки семирічки справили новосілля або значно поліпшили свої житлові умови.
Як і в попередні роки, в період семирічки виробничники Києва подавали в порядку шефства велику допомогу трудівникам сільського господарства.
Широко серед виробничників міста розгорнувся рух за надпланове виробництво машин і агрегатів для сільськогосподарського виробництва. Це було гідною відповіддю київських трудівників на рішення січневого (1961 р.) Пленуму ЦК КПРС, який обговорював питання дальшого розвитку сільського господарства в країні.
Ця шефська допомога набувала все більш широкого розмаху. В 1964 році за ініціативою колективів заводів «Червоний гумовик» і «Ленінська кузня»