Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Медвин

Сторінка 1 з 7
Медвин - село, центр сільської Ради, розташоване за 27 км від районного центру і за 29 км від залізничної станції Богуслав. З Богуславом, Таращею і Києвом зв'язане шосейним шляхом. Населення - 6740 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Дібровка.
Територія Медвина та його околиць була заселена здавна. Тут розкопано кургани доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), виявлено поселення та досліджено курган ранньоскіфського часу (кінець II - початок I ст. до н. е.). В центрі села збереглися залишки валу та рову, якими було обнесене слов'янське городище X-XIII ст.
Існує легенда, що в давнину тут існувало місто, де київський князь Володимир тримав запаси вина і меду в так званих медушах. У XIII ст. під час монголо-татарської навали воно було вщент зруйноване.
У 1362 році Медвин захопило Литовське князівство, а з 1569 року він разом з Богуславом потрапив під владу шляхетської Польщі. Як видно з люстрації 1615 року, його населення не виконувало повинностей на користь старости, а відбувало військову службу в Богуславському полку. За королівськими привілеями 1620 і 1655 pp., Медвин дістав магдебурзьке право. Місто мало власні землі і управлялося старостами і суддями, обраними населенням.
Поблизу Медвина, в урочищі Черкес-долині, відбувалися бої між селянсько- козацькими загонами під проводом С. Наливайка (1596 р.), П. Павлюка і К. Скидана (1637 р.) та польсько-шляхетськими військами.
Під час визвольної війни 1648-1654 pp. Медвин був визволений з-під влади шляхетської Польщі і став сотенним містом Корсунського полку. У 1654 році все населення міста присягнуло на вірність Російській державі. Однак боротьба проти шляхетської Польщі не припинилася і після визвольної війни. В 1664 році в Медвині протягом чотирьох тижнів витримували облогу російські війська на чолі з воєводою Г. Косаговим та козаки під командуванням лубенського полковника Гамалії. Втративши в боях під Медвином велику кількість вбитими і полоненими, польсько- шляхетські загони відступили.
Після Андрусівського перемир'я 1667 року Медвин залишився за шляхетською Польщею. Почастішали напади на Правобережну Україну, в т. ч. і на місто, кримських татар. У 1674 році російські війська і козацькі полки на чолі з гетьманом Лівобережної України І. Самойловичем вщент розбили під Медвином війська гетьмана Правобережної України П. Дорошенка, який дотримувався протурецької орієнтації, і татар. Жителі міста відкрили ворота з'єднаному російсько-козацькому війську на чолі з І. Самойловичем і оголосили себе підданими Росії.
Населення Медвина брало активну участь у визвольній боротьбі на Правобережній Україні під проводом С. Палія. В 1685 році місто було визволене з-під гніту польської шляхти козацьким військом на чолі з полковником С. Самусем.
Однак після Прутського миру 1711 року Медвин загарбала Польща. В 1741 році в місті налічувалося 120 дворів. Польський уряд скасував його права на самоврядування. Богуславські старости примушували жителів відбувати численні роботи на користь замку і сплачувати великі податки, привласнювали міські землі та силою відбирали продукти. Населення Медвина поступово закріпачувалося. За люстрацією 1763 року, 157 дворів сплачували богуславському старості чинш, житній осип, ставкове, поколісне та інші платежі на суму 873.злотих. Лише 4 незакріпачені і 5 слободянських дворів були звільнені від повинностей.
Жителі Медвина всіляко боролися проти кріпосницького гніту. Вони брали активну участь у гайдамацькому русі, що розгорнувся на Україні у XIIJ ст. Під час Коліївщини 1768 року через місто пройшов загін гайдамаків на чолі із М. Залізняком.
У 1777 році Медвин у складі Богуславського староства був подарований польським королем Станіславом Понятовським племіннику С. Понятовському. Феодальна залежність жителів міста ще більше посилилась. За люстрацією 1789 року, тут уже не було незакріпачених дворів. Усі 366 дворів мали відробляти 304 тяглі і 2886 піших днів, сплачувати косове, ставкове, поколісне, медове, воскове, житній осип, чинш та інші побори на суму 17 064 злотих; У 1792 році медвинці подали кілька скарг до королівського трибуналу, в яких писали про утиски з боку старост і вимагали відновити міське самоврядування та повернути місту його землі. Проте ці скарги лишились без розгляду.
Після другого поділу Польщі (1793 рік) Медвин увійшов до складу Росії. У 1799 році він разом з Богуславським ключем був проданий князем Понятовським графу Бранжцькому. Населення Медвина, як і всього Богуславського ключа, відробляло по 3 дні панщини на тиждень. Крім того, селяни мали виконувати ряд робіт на користь власника та сплачувати йому натуральну, данину (давати певну кількість каплунів, курей та яєць залежно від розряду господарства). За найменшу провину селян тяжко карали: били різками, садовили в холодну, заковували в колодки, а часто й забивали до смерті. У 1845 році в Медвині було понад 800 дворів та 2675 ревізьких душ,


Медвин