Сторінка 3 з 7
розгорнулася боротьба за встановлення Радянської влади. Та в березні 1918 року його захопили німецькі загарбники, які встановили тут жорстокий окупаційний режим. Незважаючи на це, трудящі села виступили проти окупантів і гетьмана. За активну участь у цій боротьбі в Каневі за наказом німецького коменданта було страчено групу жителів Корсуня і ряду сіл, у т. ч. жителя Медвина Г. Дубину. В липні 1918 року в селі
деякий час перебували повстанці із Звенигородського повіту, а коли у серпні тут проходив Таращанський повстанський загін, селяни вітали повстанців, передавали їм зброю і самі вступали до його лав. Після краху німецької окупації на Україні Медвин у грудні опинився під владою січовиків Директорії.
У лютому 1919 року Медвин визволили від ворога. Відразу ж тут було створено ревком, який очолив Н. М. Буря. Однак ревком не зміг розгорнути своєї діяльності. В селі звили гніздо націоналістичні банди, які в квітні 1919 року захопили Богуслав. У травні в районі, Медвина діяли куркульсько-петлюрівські банди Зеленого. З допомогою Інтернаціонального полку під командуванням Р. Фекете та бригади Дніпровської річкової військової флотилії2 куркульсько-націоналістичні банди в цьому районі були розгромлені. В червні 1919 року в Медвині створили комітет бідноти. Проте з початку вересня 1919 року до січня 1920 року село перебувало в руках денікінців.
Після визволення від білогвардійців у Медвині було створено волревком, який очолив О. С. Шимченко. Однак у травні мирне будівництво перервав наступ біло-поляків, які захопили село, У серпні 1920 року в Медвині спалахнув куркульсько-петлюрівський заколот. Бандити грабували населення, знищували зсипні пункти, розправлялися з представниками ревкомів і комнезамів. Вони вбили голову Медвинського волревкрму О, С. Шимченка та закатували члена Канівського повітревкому, уповноваженого для мобілізації населення до Червоної Армії Н. М. Бурю. На ліквідацію заколоту виступив Таращанський продполк у кількості 500 чоловік та регулярні частини Червоної Армії, які 19 вересня розгромили буржуазно-націоналістичну банду і визволили Медвин.
Г Відразу ж відновив роботу волревком та було створено волкомнезам. До кінця року в Медвинській волості закінчили організацію комнезамів. Розгорнулося соціалістичне будівництво.
З червня 1921 року у Медвині почала діяльність волосна Рада, виконком якої очолив В. М. Салата. Головою волкомнезаму був в цей час В, Н, Василенко. В 1921 році у селі створили партійний осередок, до складу якого увійшли О. П. Кашпур, Ю. Ю. Миколенко, Ф. Швидун та ін. Незабаром виникла комсомольська організація; секретарем її обрали Б. Марушевського. Внаслідок активної роботи комуністів і комсомольців у Медвині і волості до 25 листопада 1921 року було повністю виконано продподаток. В 1923 році село стало центром району.
Значно поліпшилося медичне обслуговування населення. У 1926 році в Медвині діяли районна лікарня, аптека і дитячі ясла. Розгорнулося культурне будівництво. В цей час тут працювали початкова школа, 3 лікнепи, сільбуд, бібліотека і театр.
Уже в перші роки соціалістичного будівництва у Медвині виникли сільськогосподарські кооперативи: в 1922 році - «Червоний сівач» і «Світанок», а в 1923 році - ще 6 товариств для спільного обробітку землі. Навесні 1924 року у село прибули перші трактори. Значну допомогу медвинцям у господарському і культурному будівництві подали шефи - робітники залізничної станції Київ II. У 1926 році тут було організовано сільськогосподарський кооператив «Комунар». На цей час в Медвині, крім 9 сільськогосподарських, існували кредитний, садово-городній, промисловий та споживчий кооперативи.
Селяни Медвина стали на шлях колгоспного будівництва. У 1929 році кооперативи «Червоний сівач» і «Комунар» об'єдналися в колгосп «Комунар». Куркулі терором намагалися залякати селян, що вступали в колгоспи. Вони вчинили замах на комуніста М. Калашника та депутата сільської Ради М. Свидина, спалили хату колгоспника С. Дубини, по-звірячому вбили колгоспницю К. С. Салату. Незважаючи на ворожі дії куркульства, у 1931 році в Медвині були створені ще колгоспи «Червона зірка» та ім. Сталіна. Всі три колгоспи у 1932 році вже об'єднали 67 проц. селянських дворів.
Перші успіхи колгоспів виявились у своєчасному завершенні всіх сільськогосподарських робіт і виконанні плану хлібозаготівель, за що колгосп «Червона зірка» був занесений у 1931 році до почесного списку передових господарств району. 1 жовтня - день пуску Харківського тракторного заводу - трудящі Медвина відзначили хлібною валкою у 1700 пудів. Колгосп «Комунар» наполегливою боротьбою за високі врожаї у 1933 році завоював право участі у 2-му обласному з'їзді передовиків сільського господарства. Делегатом на з'їзд було обрано ударника праці Д. Салату. Велику допомогу колгоспам надала Медвинська МТС, створена в 1933 році.
Дивиться також інші населені пункти цього району: