Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Медвин

Сторінка 2 з 7
у т. ч. 2455 кріпаків та 220 вільних. Населення займалося землеробством, садівництвом, бджільництвом.
Прагнучи здобути волю, селяни Медвина не раз піднімалися на боротьбу проти своїх гнобителів. Особливої гостроти вона набула у 1855 році під час Київської козаччини. Саме з Медвина почались у Канівському повіті селянські заворушення. 13 березня селяни, зібравшись до церкви, примусили священика Левицького записати їх у козаки. Одним з активних учасників цього виступу був селянин О. Рак, якого разом з сім'єю заслали до Сибіру.
У Медвині відбулися заворушення і в зв'язку з реформою 1861 року. Проведена поміщиками-кріпосниками на грабіжницьких умовах, вона не виправдала сподівань селян. На знак протесту проти царського маніфесту вони у травні цього року відмовились відробляти панщину, за що всіх організаторів виступу було покарано 20 ударами різок.
За уставною грамотою 872 селянські двори Медвина мали викупити 3651 десятину землі, куди включалися також вигони, пустки та інші непридатні землі. Викупну суму за землю було визначено в розмірі 251 753 крб. Селяни Медвина відмовилися підписати уставну грамоту. Намагаючись запобігти піднесенню селянського руху під час польського повстання 1863 року, царський уряд дещо пом'якшив викупну операцію на Правобережній Україні. За викупним актом 1866 року селяни Медвина мали викупити 3611 десятин землі, яка оцінювалася в 181 244 крб. Але селянам земля обійшлася в 532857 крб., оскільки за надану царським урядом «викупну позику» вони щорічно змушені були сплачувати викупних платежів, виходячи з 6 проц. річних, по 10 874 крб. 64 коп. протягом 49 років.
У 1871 році Медвин став волосним центром. На той час у місті були винокурний і цегельний заводи та 5 водяних млинів. У 1900 році тут вже діяли 2 цегельні заводи, 9 кузень, 2 кінноприводці млини і 45 вітряків. Значного розвитку набуло борошномельне виробництво.
На 1900 рік в Медвині налічувалося 887 десятин землі, з яких 3905 належало графу Браницькому, 101 - церквам, 4876 - селянам. В 1912 році у селі був 1541 селянський двір, якому належало 4056 десятин. 62 проц. селянських господарств (954 двори) були малоземельними, з них 290 мали до однієї десятини землі. На фоні селянського малоземелля виділялись 16 господарств, яким належало 209 десятин землі. Малоземелля гнало селян у найми до поміщицької економії та на заробітки у південні губернії.
Ідеї революційної боротьби за землю, проти царя і поміщиків знайшли гарячу підтримку серед селян Медвина в роки першої російської революції. На початку 1905 року тут з'явилися соцїал-демократичні прокламації.
19 травня в Медвинській економії на знак протесту проти мізерної оплати праці почався страйк. Близько 200 селян, які працювали тут за наймом, пред'явили управителю вимоги про збільшення заробітної плати. Вони вирушили у сусідні Мухоїдську, Дібровську і Софіївську економії, де також припинилися роботи. Страйк тривав 2 дні. Активними його учасниками були К. Я. Осауленко, Й. і Л. Капиці, І. Голосний та інші селяни. Страйк придушили силою. Частину селян заарештували і 13 з них віддали до суду.
Під впливом більшовицьких агітаторів селянські виступи набували дедалі більш організованого характеру. 12 квітня 1907 року відбувся багатолюдний мітинг, в якому взяло участь понад 1 тис. селян Медвина і Хижинців. Селянські сходки не припинилися і в наступні дні. 21 травня селяни Медвина, Сидорівки і Щербашинців зібралися на мітинг біля с. Щербашинців. У вересні поблизу Медвина знову мав відбутися мітинг, на який прибув представник від Київського комітету РСДРП. Але власті послали сюди каральний загін. Найактивніших учасників революційне боротьби І. М. Салату, О. С. Шимченка, P. К. Ковтуна, В. А. Шевченка та інших було заарештовано. У листопаді 1907 року кинули за грати ще 83 учасників революційних подій і заслали їх до Олонецької губернії під нагляд поліції.
Незважаючи на чорносотенний терор і поліцейські репресії, у Медвин, як видно з листування Н. К. Крупської з М. В. Кобецьким, що відав транспортуванням більшовицьких газет з Данії в Росію, у 1908-1909 pp. з-за кордону доставлялись газети «Пролетарий» і «Социал-демократ».
Населення Медвина, яке у 1900 році становило 9967 чоловік3, було позбавлене необхідної медичної допомоги. Тут діяли лише приймальна Палата і аптека. З освітніх закладів було однокласне сільське училище, в якому навчалось близько 100 учнів, та 2 церковнопарафіяльні однокласні школи. У 1910 році відкрили чотирикласне міське училище, в якому у 1912 році працювало 5 вчителів і навчалося 129 хлопчиків. Значна кількість дітей бідняків лишалася поза школою.
Після Лютневої революції влітку 1917 року в Медвині було створено земельний комітет, до складу якого увійшли Н. М. Буря, О. С. Шимченко, М. Ф. Марушевський. Під його керівництвом селяни зібрали частину врожаю з панського поля і розподілили між собою, провели страйк у Медвинській економії і почали розподіл поміщицької землі.
З перемогою Жовтневого збройного повстання в Петрограді у Медвині


Медвин