Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Медвин

Сторінка 4 з 7
Вона мала 36 тракторів та іншу сільськогосподарську техніку.
Навесні 1934 року колективізація у Медвині була завершена. З колгоспу «Комунар» виділилось колективне господарство, назване іменем XII з'їзду ВКП(б). Успіхи колективного господарювання надихали колгоспників села на нові трудові звершення. В 1936 році 22 колгоспні ланки включились у рух п'ятисотенниць. Найвищого врожаю добились ланкові колгоспу ім. XII партз'їзду О. Мацюця та Л.
Заваденко, які зібрали по 535 і 505 цнт цукрових буряків з гектара. На стахановські методи роботи першою серед тракторних бригад МТС району перейшла тракторна бригада Медвинської МТС на чолі з комсомольцем П. Ф. Кириченком.
Хороших результатів у розвитку сільськогосподарського виробництва досяг колгосп ім. XII партз'їзду. У 1938 році він став насінницьким господарством, яке мало вирощувати і постачати сортове насіння колгоспам Богуславського і Таращанського районів. За високі виробничі показники і перевиконання плану здачі державі сортового насіння колгосп у цьому році був відзначений Наркомземом УРСР грошовою премією. У 1940 році колгосп мав 1669 га землі і об'єднував 457 дворів. На 5 його тваринницьких фермах налічувалося 196 коней, 153 голови великої рогатої худоби, 246 свиней, 214 овець, на птахофермах - 620 штук птиці. Розвивалося також бджільництво (125 бджолосімей). Розширилось допоміжне господарство. Тут було збудовано млин, цегельний завод, кузню.
Включившись на заклик сталінградців у рух за стопудові врожаї, трудівники колгоспу ім. XII партз'їзду у 1940 році виростили зернових по 20 цнт, а передові бригади і ланки - по 25-30 і 40 цнт з гектара. Значних успіхів досягли тваринники колгоспу, зокрема у вирощуванні поголів'я коней та розвитку вівчарства. За високі виробничі показники колгосп ім. XII партз'їзду, головою якого був Н. Поліщук, і 20 передовиків праці в 1939 і 1940 pp. стали учасниками Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Бригадира рільничої бригади А. О. Мацюцю Головний виставочний комітет нагородив Малою срібною медаллю.
Значних успіхів досягли інші колгоспи Медвина. За високий приплід поросят (16-18 на свиноматку) свиноферма колгоспу ім. Сталіна у 1939 і 1940 pp. була учасником ВСГВ. Знатна свинарка колгоспу, учасниця виставки М. М. Литвиненко одержувала по 19-23 поросяти від свиноматки. Депутат районної та сільської Рад депутатів трудящих О. С. Білявська з колгоспу «Червона зірка», працюючи спочатку свинаркою, а після дояркою, двічі представляла колгосп на ВСГВ. Колгосп «Червона зірка» вирощував високі врожаї зернобобових – по 27 -32 цнт з гектара. За досягнення у розвитку тваринництва на ВСГВ був представлений і колгосп «Комунар».
Трудовими успіхами відзначилися працівники Медвинської МТС. У 1939 році вона мала 64 трактори, 13 комбайнів та багато іншої сільськогосподарської техніки. Головний виставочний комітет ВСГВ високо оцінив роботу станції, присудивши їй у 1939 році диплом другого ступеня, грошову премію і мотоцикл, а бригадир тракторної бригади М. П. Руденко, тракторист К. М. Завірюха та старший механік А. К. Копиленко були нагороджені Малою срібною медаллю.
Багато було зроблено в галузі охорони здоров'я трудящих і розвитку культури. З медичних закладів у Медвині в 1940 році працювали лікарня, пологовий будинок, аптека. Успішно здійснювалась культурна революція. В 1939/40 навчальному році в селі діяли середня, 2 неповні середні та початкова школи, в яких налічувалося 1010 учнів і працювало 44 вчителі. В кожному з колгоспів були клуби. Крім того, тут працював колгоспний будинок на 200 місць з стаціонарною кіноустановкою, радіовузол. В 1938 році відкрили колгоспний парк з літнім кінотеатром. В бібліотеці налічувалось 3817 примірників книг.
27 липня 1941 року Медвин був окупований німецько-фашистськими загарбниками. Смерть і розорення принесли з собою гітлерівці. Вони зруйнували приміщення тваринницьких ферм, кінотеатр, клуб, бібліотеку, спалили багато житлових будинків. Фашистські недолюдки закатували 228 жителів села, силою вивезли на каторжні роботи до Німеччини 470 юнаків і дівчат.
Населення Медвина піднялося на боротьбу проти окупантів. Наприкінці 1941 року у селі виникла підпільна група у складі 13 чоловік, ініціатором створення якої був комуніст А. А. Кокоша. Підпільники друкували і розповсюджували серед населення листівки із зведеннями Радянського інформбюро, зривали відправку молоді до Німеччини. У новорічну ніч 1942 року у Медвині були розклеєні листівки і замайоріло 5 червоних прапорів. Навесні 1942 року, коли окупанти відправили з села у Миколаївську область на польові роботи 400 місцевих жителів, члени підпільної організації В. . Стеценко, Д. Н. Литвиненко та інші провели серед них роз'яснювальну роботу, в результаті чого ніхто до роботи не приступив і протягом місяця майже всі повернулися додому. У серпні 1943 року підпільна група, що діяла в селі, влилась до складу 6-го батальйону з'єднання партизанських загонів Київської області. Під час бойових операцій партизани знищили 2


Медвин