Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Радянський Союз, достроково виконавши першу п'ятирічку, вступив у новий період розвитку - період завершення соціалістичної реконструкції всіх галузей народного господарства нашої країни на найновішій технічній базі.
Ще в 1932 році в ході боротьби за виконання плану останнього, завершального року першої п'ятирічки
почалась підготовка до складання другого п'ятирічного плану. Тоді на підприємствах Києва, в цехах і бригадах докладно обговорювались контрольні цифри, вносились конкретні пропозиції, спрямовані на піднесення економіки. На початку 1934 року XVII з'їзд ВКП(б) затвердив другий п'ятирічній план розвитку народного господарства СРСР. В ньому передбачалось вирішення великих господарських і політичних завдань: побудувати більше як 4,5 тис. промислових підприємств, освоїти нові і реконструйовані в період першої п'ятирічки підприємства, підвищити добробут і культуру трудящих. Треба було завешити колективізацію сільського господарства, піднести рівень його механізації, зміцнити організаційно колгоспи, МТС і радгоспи. В галузі політичній основним завданням була остаточна ліквідація капіталістичних класів в СРСР.
Боротьба, за здійснення плану другої п'ятирічки проходила в складній міжнародній обстановці. Загострення протиріч капіталістичного світу призвело до посилення масового революційного руху. Вихід з цього становища імперіалісти бачили в розгортанні нової світової війни, у встановленні в країнах капіталу диктатури найреакційніших елементів. У Німеччині в 1933 році встановилася фашистська диктатура. На шлях фашистської агресії стала Італія. Іспанські фашисти у 1936 році підняли заколот з метою захопити владу в країні. В 1937 році до «Антикомінтернівського пакту», укладеного Німеччиною і Італією, приєдналася Японія.
В цій складній міжнародній обстановці Радянський Союз залишався вірним ленінським принципам зовнішньої політики, послідовно боровся за збереження миру, за створення системи колективної безпеки. Представники СРСР на різних міжнародних конференціях викривали підступні плани імперіалістів, закликали трудящих усього світу згуртовуватися для боротьби проти тих, хто штовхав мільйони людей у прірву варварства, людиноненависництва і братовбивчої війни.
Боротьба іспанського народу проти фашистських заколотників знайшла відгук у серцях трудящих всіх країн. Радянський народ, трудящі Радянської України і Києва, що самі пройшли тяжкий шлях боротьби з іноземними загарбниками, з великим ентузіазмом відгукнулись на заклик робітниць Тракторної мануфактури ім. Дзержинського міста Москви - подати допомогу бійцям героїчної Іспанії.
На заводах, фабриках, в організаціях та установах Києва відбувалися загальні збори робітників, інженерно-технічних працівників і службовців, де одностайно приймали резолюції: «...палко вітати героїчний іспанський пролетаріат, який бореться проти озвірілих банд фашистських заколотників».
Трудівники Києва подавали допомогу жінкам і дітям Іспанії. На підприємствах і установах провадився збір коштів. Лише за один день на 4-й взуттєвій фабриці було зібрано 375 крб. Робітники заводу «Більшовик», 1-ї і 8-ї взуттєвих фабрик прийняли рішення відрахувати чверть свого денного заробітку у фонд допомоги сім'ям бійців героїчної Іспанії. Вони закликали всіх трудящих України наслідувати їх приклад. За ініціативою народної артистки СРСР М. І. Литвиненко-Вольгемут 11 жовтня 1936 року в Клубі харчовиків була влаштована вистава «Запорожець за Дунаєм» за участю провідних артистів Державного ордена Леніна академічного театру опери і балету УРСР, збір від якої ввійшов до фонду допомоги героїчним бійцям Іспанії. Своє почуття пролетарської солідарності з іспанським народом, що вів героїчну боротьбу проти озвірілого фашизму, робітники і робітниці, інженери, лікарі, діячі науки і мистецтва Києва висловили і на 50-тисячному мітингу, що відбувся на стадіоні «Динамо».
Міжнародна обстановка вимагала зміцнення могутності і обороноздатності нашої Батьківщини, а забезпечити це міг лише прискорений розвиток промисловості і всього народного господарства.
Виняткову роль у пінесенні промисловості і господарства Києва відіграла постанова XII з'їзду КП(б)У (січень 1934 р.) про перенесення сюди столиці Радянської України.
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 1 з 50
Боротьба трудящих Києва за дострокове виконання плану другої п'ятирічки (1933—1937 pp.)
Радянський Союз, достроково виконавши першу п'ятирічку, вступив у новий період розвитку - період завершення соціалістичної реконструкції всіх галузей народного господарства нашої країни на найновішій технічній базі.
Ще в 1932 році в ході боротьби за виконання плану останнього, завершального року першої п'ятирічки
Боротьба, за здійснення плану другої п'ятирічки проходила в складній міжнародній обстановці. Загострення протиріч капіталістичного світу призвело до посилення масового революційного руху. Вихід з цього становища імперіалісти бачили в розгортанні нової світової війни, у встановленні в країнах капіталу диктатури найреакційніших елементів. У Німеччині в 1933 році встановилася фашистська диктатура. На шлях фашистської агресії стала Італія. Іспанські фашисти у 1936 році підняли заколот з метою захопити владу в країні. В 1937 році до «Антикомінтернівського пакту», укладеного Німеччиною і Італією, приєдналася Японія.
В цій складній міжнародній обстановці Радянський Союз залишався вірним ленінським принципам зовнішньої політики, послідовно боровся за збереження миру, за створення системи колективної безпеки. Представники СРСР на різних міжнародних конференціях викривали підступні плани імперіалістів, закликали трудящих усього світу згуртовуватися для боротьби проти тих, хто штовхав мільйони людей у прірву варварства, людиноненависництва і братовбивчої війни.
Боротьба іспанського народу проти фашистських заколотників знайшла відгук у серцях трудящих всіх країн. Радянський народ, трудящі Радянської України і Києва, що самі пройшли тяжкий шлях боротьби з іноземними загарбниками, з великим ентузіазмом відгукнулись на заклик робітниць Тракторної мануфактури ім. Дзержинського міста Москви - подати допомогу бійцям героїчної Іспанії.
На заводах, фабриках, в організаціях та установах Києва відбувалися загальні збори робітників, інженерно-технічних працівників і службовців, де одностайно приймали резолюції: «...палко вітати героїчний іспанський пролетаріат, який бореться проти озвірілих банд фашистських заколотників».
Трудівники Києва подавали допомогу жінкам і дітям Іспанії. На підприємствах і установах провадився збір коштів. Лише за один день на 4-й взуттєвій фабриці було зібрано 375 крб. Робітники заводу «Більшовик», 1-ї і 8-ї взуттєвих фабрик прийняли рішення відрахувати чверть свого денного заробітку у фонд допомоги сім'ям бійців героїчної Іспанії. Вони закликали всіх трудящих України наслідувати їх приклад. За ініціативою народної артистки СРСР М. І. Литвиненко-Вольгемут 11 жовтня 1936 року в Клубі харчовиків була влаштована вистава «Запорожець за Дунаєм» за участю провідних артистів Державного ордена Леніна академічного театру опери і балету УРСР, збір від якої ввійшов до фонду допомоги героїчним бійцям Іспанії. Своє почуття пролетарської солідарності з іспанським народом, що вів героїчну боротьбу проти озвірілого фашизму, робітники і робітниці, інженери, лікарі, діячі науки і мистецтва Києва висловили і на 50-тисячному мітингу, що відбувся на стадіоні «Динамо».
Міжнародна обстановка вимагала зміцнення могутності і обороноздатності нашої Батьківщини, а забезпечити це міг лише прискорений розвиток промисловості і всього народного господарства.
Виняткову роль у пінесенні промисловості і господарства Києва відіграла постанова XII з'їзду КП(б)У (січень 1934 р.) про перенесення сюди столиці Радянської України.