Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)

використанню його природних умов для організації культурного відпочинку трудящих. У 1935-1939 pp. на впорядкування міста було витрачено 92 млн. крб. Тоді в Києві було забруковано понад 775 тис. кв. м вулиць, в основному на околицях, в тому числі удосконаленою бруківкою (асфальтобетоном та брущаткою) - 279 тис. кв. м. Заасфальтували також важливі магістралі столиці - Хрещатик, вул. Червоноармійську, Кірова, Січневого повстання, бульвар Шевченка та інші. Площа забрукованих вулиць на початку 1940 року становила 2,8 млн. кв. м проти 1,9 млн. в 1913 році. За цей же час було прокладено понад 500 тис. кв. м асфальтованих тротуарів, також в основному на околицях.
Особливості рельєфу Києва вимагали проведення значних робіт для запобігання і ліквідації зсувів та по закріпленню берегів і схилів Дніпра. У 1935-1939 pp. багато уваги приділялося заходам щодо цього. Була збудована перша ділянка гранітної набережної довжиною 1322 м, на що витрачено близько 14 млн. крб. Благоустрій набережного шосе коштував близько 3 млн. крб. Для закріплення схилів правого берега
Дніпра тоді спорудили понад 3700 погонних м штолень, посаджено 557 тис. дерев. Щоб запобігти затопленню під час дощів вулиць і садиб у районі вулиць Керосинної, Степанівської та інших, розташованих біля річки Либідь, у 1938-1939 pp. здійснено роботи по випрямленню, очищенню та закріпленню її русла, на що витрачено близько 1 млн. карбованців.
Значно поліпшилось вуличне освітлення, В 1939 році вулиці і майдани міста освітлювало 7730 світ лоточок проти 2753 у 1934 році.
З кожним роком Київ ставав красивішим, наряднішим, перетворювався на місто-сад. Приділялась велика увага створенню і розширенню існуючих парків. На Куренівці, у березовому гаю було створено прекрасний парк ім. Шевченка, впорядковано Пушкінський парк (тепер Жовтневий район) і парк у Пущі-Водиці, водночас в різних районах міста було розбито і впорядковано багато скверів. Тільки в 1938-1939 рр.: на розширення та устаткування парків витрачено понад 1 млн. крб. У 1938 році відкрили парк у Голосієві і впорядкували Піонерський парк на схилах Дніпра.
Ботанічний сад, після впорядкування перетворений на парк відпочинку, став улюбленим місцем дозвілля трудящих.
У 1938-1939 pp. на реконструкцію, зоопарку та освоєння його нової території витрачено 980 тис. карбованців.
Для забезпечення трудящих благоустроєним житлом у місті проводилось житлове будівництво. За 1935-1938 pp. збудовано і введено в експлуатацію понад 445 тис. кв. м житлової площі. Крім того, широко практикувалися надбудови будинків. Масового характеру набувало індивідуальне будівництво.
Проте зростання населення міста відбувалось значно швидше, ніж житлове будівництво, що створювало певні труднощі з житлом.
Поряд з новим будівництвом міська Рада велику увагу приділяла збереженню і підтриманню в належному стані наявного житлового фонду. На капітальний ремонт житла у 1935-1939 pp. витрачалось до 20 млн. крб. на рік, а в 1940 році - 2 млн. карбованців.
Радянська держава приділяла величезну увагу будівництву дитячих і культурно-освітніх закладів. У 1935-1939 pp. у Києві було споруджено та обладнано 21 дитячий садок, Будинок культури машинобудівного заводу «Більшовик» в Жовтневому районі, Палац культури працівників хлібопекарської промисловості на Подолі, Клуб при вагоноремонтному заводі в Дарниці, Будинок, оборони, стадіон «Динамо», зимовий Палац фізкультури, іподром, радіо театр та багато інших культурних закладів.
Для дітей столиці з ініціативи секретаря ЦК КП(б)У П. П. Постишева створили театр, кіно, Палац піонерів, зразкові Майданчики тощо,
29 серпня 1939 року відбулась велика подія в житті міста і республіки - у Києві було відкрито філіал Центрального музею В. І. Леніна. В його просторих залах експонувались матеріали про життя й боротьбу великого вождя трудящих і пригноблених усього світу, творця Радянської держави - В. І. Леніна.
Дедалі поліпшувалось культурне обслуговування трудящих. У 1938 році театри Києва відвідало близько 1,5 млн. жителів. Кінотеатри, клуби та пересувні кіноустановки обслужили в 1938 році понад 13 млн. глядачів проти 4,5 млн. у 1934 році. У 1939 році у клубах, школах і в установах Києва було 290 кіноустановок.
Небаченого розмаху набрала за роки Радянської влади охорона здоров'я. Якщо в 1934 році на охорону здоров'я трудящих в Києві було витрачено 18,7 млн. крб., то в 1939 році - 88,6 млн. крб. Зростання витрат на медичне обслуговування в 4,2 раза стало можливим лише в соціалістичній Країні, де піклування про людину, про її здоров'я піднесено на висоту, невідому в капіталістичному світі. На організацію і утримання медико-санітарних закладів у 1935-1939 pp. витрачено 328 млн.
крб., що дало змогу значно поліпшити охорону здоров'я населення. к Особливо великих успіхів досягнуто в охороні материнства й дитинства. В


Київ