Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Велике нове промислове будівництво, розширення існуючих підприємств вимагало збільшення кількості кваліфікованих робітників. У 1935-1938 pp. в промислове виробництво було залучено понад 20 тис. нових робітників. Значно збільшилась також кількість інженерно-технічного персоналу. У 1939 році на
підприємствах Києва працювало більше 10,2 тис. інженерів та техніків.
Освоєння нової техніки, механізація виробничих процесів, широкий розвиток руху новаторів виробництва, а також підвищення кваліфікації і культури київських робітників,- все це сприяло зростанню продуктивності праці в промисловості, яка в порівнянні з 1913 роком збільшилась у 3,5 раза.
Підвищення кваліфікації робітників і виховання нових кадрів для промисловості набирали дедалі більшого розмаху. На багатьох підприємствах міста було створено курси, де робітники вивчали обов'язковий технічний мінімум, організовано окреме навчання передовиків виробництва.
Підвищення продуктивності праці, зростання суспільного виробництва забезпечували неухильне поліпшення добробуту трудящих Києва. Тільки за роки третьої п'ятирічки заробітна плата в середньому зросла на 60-70 проц. За 1938-1939 pp. фонд заробітної плати по місту збільшився на 70,4 процента.
Значні кошти держава витрачала на поліпшення умов праці трудящих, задоволення їх побутових і соціально-культурних потреб. 1935-1939 pp. характеризувалися особливо широким здійсненням заходів по поліпшенню комунального обслуговування населення Києва. Міська Рада розгорнула величезні роботи по реконструкції міста, зокрема по упорядкуванню центра і околиць. За цей період на комунальне будівництво щороку в середньому вкладалось 53 млн. крб. Про зростання комунального будівництва виразне уявлення дає хоча б те, що в середньому на комунальне господарство у попередні роки (до 1935 р.) витрачалось 15,4 млн. карбованців.
Основні капіталовкладення у 1935-1939 pp. спрямовувались на поліпшення водопостачання і каналізації міста, на розвиток внутріміського транспорту і впорядкування столиці. Вживались заходи по підвищенню потужності Київського артезіанського водопроводу. Розгорнулося буріння нових свердловин та переустаткування існуючих. Уже в 1939 році потужність артезіанського водопроводу збільшилась на 60 проц. проти 1934 року. Довжина вуличної водопровідної сітки зросла на 21 км, до неї було приєднано 900 нових садиб. Значно розширилась водопровідна ;сітка на околицях міста. Кількість водорозбірних колонок на 1 серпня 1939 року становила 311 проти 89 у 1934 році. У Дарницькому районі, де не було водопровідної сітки, збудували 88 колодязів. Загальна кількість колодязів у районі становила 1. Проте і після цього потужність артезіанського водопроводу повністю не задовольняла потреб населення, промисловості і міського господарства. Для корінного поліпшення водопостачання столиці було збудовано і введено в експлуатацію в грудні 1939 року першу чергу нового потужного річкового Дніпровського водопроводу, на будівництво якого до 1 листопада 1939 року було витрачено 33 млн. крб. З введенням в дію Дніпровського водопроводу водопостачання міста збільшилось майже вдвоє.
Водночас були проведені значні роботи по реконструкції і розширенню каналізаційної сітки і каналізаційних споруд, зокрема збудовано нові потужні колектори для забезпечення пропуску каналізаційних стоків, було багато зроблено для забезпечення каналізаційною системою околиць міста - до міської сітки було приєднано 450 нових садиб.
Рік у рік зростав міський транспорт. На його розширення у 1935-1939 pp. було витрачено більше 48 млн. крб. Кількість трамваїв за цей час зросла з 310 до 431 вагона; збільшено кількість маршрутів з 22 до 2. Загальна довжина маршрутів у 1939 році становила 180 км проти 153 км у 1934 році. Зріс і тролейбусний парк, що вже налічував 36 машин, які ходили по трьох маршрутах загальною довжиною в 15 км. Автобусів замість 24 стало 5. У 1939 році трамваєм, тролейбусами і автобусами було перевезено понад 313 млн. пасажирів, в 4,7 раза більше, ніж в 1913 році. Починаючи з 1938 року у Києві організовано рух комфортабельних маршрутних таксі.
Багато уваги приділялось впорядкуванню переправи через Дніпро на пляж. За період другої і третьої п'ятирічок місткість мотофлоту майже подвоїлась. Рік у рік зростала кількість перевезень через Дніпро. Якщо в 1934 році було перевезено 1065 тис., то в 1939 році - 3074 тис. чоловік.
Місцеві органи влади докладали багато зусиль для поліпшення добробуту трудящих, створення широких умов для культурного відпочинку і дозвілля. В 1935-1939 pp. міська Рада провела великі роботи по впорядкуванню Києва,
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 9 з 50
промисловість району давала продукції на 323 млн. крб., тоді як в 1913 році всі промислові підприємства Києва випустили продукції на 62 млн. крб. У 1939 році міські електростанції, розташовані в Петровському районі, виробили 387 млн. квт-годин електроенергії, в 10 разів більше, ніж у 1913 році всі електростанції Києва.Велике нове промислове будівництво, розширення існуючих підприємств вимагало збільшення кількості кваліфікованих робітників. У 1935-1938 pp. в промислове виробництво було залучено понад 20 тис. нових робітників. Значно збільшилась також кількість інженерно-технічного персоналу. У 1939 році на
Освоєння нової техніки, механізація виробничих процесів, широкий розвиток руху новаторів виробництва, а також підвищення кваліфікації і культури київських робітників,- все це сприяло зростанню продуктивності праці в промисловості, яка в порівнянні з 1913 роком збільшилась у 3,5 раза.
Підвищення кваліфікації робітників і виховання нових кадрів для промисловості набирали дедалі більшого розмаху. На багатьох підприємствах міста було створено курси, де робітники вивчали обов'язковий технічний мінімум, організовано окреме навчання передовиків виробництва.
Підвищення продуктивності праці, зростання суспільного виробництва забезпечували неухильне поліпшення добробуту трудящих Києва. Тільки за роки третьої п'ятирічки заробітна плата в середньому зросла на 60-70 проц. За 1938-1939 pp. фонд заробітної плати по місту збільшився на 70,4 процента.
Значні кошти держава витрачала на поліпшення умов праці трудящих, задоволення їх побутових і соціально-культурних потреб. 1935-1939 pp. характеризувалися особливо широким здійсненням заходів по поліпшенню комунального обслуговування населення Києва. Міська Рада розгорнула величезні роботи по реконструкції міста, зокрема по упорядкуванню центра і околиць. За цей період на комунальне будівництво щороку в середньому вкладалось 53 млн. крб. Про зростання комунального будівництва виразне уявлення дає хоча б те, що в середньому на комунальне господарство у попередні роки (до 1935 р.) витрачалось 15,4 млн. карбованців.
Основні капіталовкладення у 1935-1939 pp. спрямовувались на поліпшення водопостачання і каналізації міста, на розвиток внутріміського транспорту і впорядкування столиці. Вживались заходи по підвищенню потужності Київського артезіанського водопроводу. Розгорнулося буріння нових свердловин та переустаткування існуючих. Уже в 1939 році потужність артезіанського водопроводу збільшилась на 60 проц. проти 1934 року. Довжина вуличної водопровідної сітки зросла на 21 км, до неї було приєднано 900 нових садиб. Значно розширилась водопровідна ;сітка на околицях міста. Кількість водорозбірних колонок на 1 серпня 1939 року становила 311 проти 89 у 1934 році. У Дарницькому районі, де не було водопровідної сітки, збудували 88 колодязів. Загальна кількість колодязів у районі становила 1. Проте і після цього потужність артезіанського водопроводу повністю не задовольняла потреб населення, промисловості і міського господарства. Для корінного поліпшення водопостачання столиці було збудовано і введено в експлуатацію в грудні 1939 року першу чергу нового потужного річкового Дніпровського водопроводу, на будівництво якого до 1 листопада 1939 року було витрачено 33 млн. крб. З введенням в дію Дніпровського водопроводу водопостачання міста збільшилось майже вдвоє.
Водночас були проведені значні роботи по реконструкції і розширенню каналізаційної сітки і каналізаційних споруд, зокрема збудовано нові потужні колектори для забезпечення пропуску каналізаційних стоків, було багато зроблено для забезпечення каналізаційною системою околиць міста - до міської сітки було приєднано 450 нових садиб.
Рік у рік зростав міський транспорт. На його розширення у 1935-1939 pp. було витрачено більше 48 млн. крб. Кількість трамваїв за цей час зросла з 310 до 431 вагона; збільшено кількість маршрутів з 22 до 2. Загальна довжина маршрутів у 1939 році становила 180 км проти 153 км у 1934 році. Зріс і тролейбусний парк, що вже налічував 36 машин, які ходили по трьох маршрутах загальною довжиною в 15 км. Автобусів замість 24 стало 5. У 1939 році трамваєм, тролейбусами і автобусами було перевезено понад 313 млн. пасажирів, в 4,7 раза більше, ніж в 1913 році. Починаючи з 1938 року у Києві організовано рух комфортабельних маршрутних таксі.
Багато уваги приділялось впорядкуванню переправи через Дніпро на пляж. За період другої і третьої п'ятирічок місткість мотофлоту майже подвоїлась. Рік у рік зростала кількість перевезень через Дніпро. Якщо в 1934 році було перевезено 1065 тис., то в 1939 році - 3074 тис. чоловік.
Місцеві органи влади докладали багато зусиль для поліпшення добробуту трудящих, створення широких умов для культурного відпочинку і дозвілля. В 1935-1939 pp. міська Рада провела великі роботи по впорядкуванню Києва,