Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Водночас з спорудженням нових лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку у Києві проводилось і велике Комунальне будівництво. Якщо в 1913 році витрати на міське господарство становили 518 тис. крб., то в 1936 році вони досягли 89,5 млн. крб. (у відповідних цінах).
Роки Радянської влади стали роками не тільки небувалого розквіту економіки Києва, а й піднесення
добробуту і культури трудящих. Раніше, в дореволюційному місті, робітник не мав змоги жити на центральних вулицях, де займали квартири буржуазія і духівництво. До революції середня житлова площа буржуазної родини тут досягала Багатоковшевий екскаватор, збудований на заводі 130-І50 кв. м. Сім капіталістів міста займали
173 кімнати загальною площею 6077 кв. м, тоді як трудящі жили переважно у невеликих будинках, без каналізації, водопроводу та електричного освітлення у підвалах. За 20 років Радянської влади в Києві було споруджено понад 1,2 тис. нових будинків із світлими, благоустроєними квартирами. До початку першої п'ятирічки споруджено і введено в експлуатацію майже 45,2 тис. кв. м нової житлової площі, у першій п'ятирічці - більш як 120 тис. кв. м, у другій - близько 366 тис. кв. метрів.
За роки Радянської влади постачання міста електроенергією зросло в 13,3 раза, а споживання електроенергії на одного жителя - в 10 разів.
Істотних змін зазнав і міський транспорт. Кількість автобусів за період другої п'ятирічки у Києві зросла у кілька разів. Збільшилось також і число тролейбусів, трамваїв, таксі. Проте потреби киян міський транспорт ще повністю не задовольняв, і на третю п'ятирічку проектувалось його дальше розширення.
Великого розмаху набрала радіофікація, значно зросла кількість і потужність радіомовних станцій. У 1937 році в Києві налічувалось понад 33 тис. радіоточок.
Поліпшився благоустрій міста: вдвоє більше стало забрукованих вулиць, заасфальтовано понад 1045 тис. кв. м; зросло число садів, парків, зелених насаджень на вулицях. Київ став одним з найблагоустроєніших міст Радянського Союзу.
Існуючий адміністративно-територіальний поділ Києва на п'ять районів, запроваджений багато років тому, в умовах розширення меж міста і зростання господарства міських районів уже не задовольняв невпинно зростаючих потреб його районів. Тому з метою забезпечення гнучким і дійовим керівництвом всіх ділянок господарства міських районів виконком Київської міськради розробив, а ЦВК Української РСР 4 квітня 1937 року затвердив новий Поділ міста-на вісім районів.
Нове районування усувало хиби старого адміністративного поділу міста і враховувало істотні зміни, що сталися в господарстві Києва та його окремих районів. Воно давало змогу поліпшити керівництво соціалістичним будівництвом у Києві і сприяло успішному виконанню народногосподарських планів.
В результаті успішного виконання другої п'ятирічки було завершено в основному технічну реконструкцію народного господарства, виросли численні кадри, які успішно освоїли сучасну техніку, були остаточно ліквідовані експлуататорські класи в СРСР. У боротьбі за виконання плану другої п'ятирічки важливу роль відіграв робітничий клас і всі трудящі соціалістичного Києва - столиці Радянської України. Не шкодуючи ні сил, ні коштів, трудящі міста і весь український народ свідомо йшли на жертви, наполегливо трудилися, показуючи зразки мужності в ім'я подолання відсталості Радянської країни і перетворення її в могутню соціалістичну державу.
Докорінні соціалістичні перетворення в економічному і суспільно-політичному житті, здійснені радянським народом під керівництвом Комуністичної партії, викликали необхідність внести зміни в Конституцію СРСР і конституції союзних республік, в яких знайшли б повне відображення нове співвідношення класових сил, стан соціалістичної економіки, продуктивних сил і характер виробничих відносин. Питання про внесення істотних змін у Конституцію СРСР обговорювалось у лютому 1935 року на Пленумі ЦК ВКП(б) і на VII з'їзді Рад СРСР. ЦВК СРСР на виконання постанови VII з'їзду Рад СРСР утворив Конституційну комісію для розробки проекту нової Конституції. Трудящі Києва, як і інших міст і сіл нашої країни, активно обговорювали проект нової Конституції.
Надзвичайний VIII Всесоюзний з'їзд Рад 5 грудня 1936 року затвердив Конституцію СРСР, що відбила і законодавчо закріпила перемогу соціалізму в СРСР.
ЗО січня 1937 року на XIV Всеукраїнському з'їзді Рад, що відбувся в Києві, затверджено нову Конституцію Української РСР.
Запровадження нової Конституції означало поворот у політичному житті
Київ у період завершення соціалістичної реконструкції народного господарства (1933—червень 1941 pp.)
Сторінка 4 з 50
У Києві, зокрема, працювали Академія наук УРСР, понад 150 середніх і початкових шкіл, 78 науково-дослідних закладів, десятки інститутів, технікумів і робітфаків, театри, багато робітничих клубів.Водночас з спорудженням нових лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку у Києві проводилось і велике Комунальне будівництво. Якщо в 1913 році витрати на міське господарство становили 518 тис. крб., то в 1936 році вони досягли 89,5 млн. крб. (у відповідних цінах).
Роки Радянської влади стали роками не тільки небувалого розквіту економіки Києва, а й піднесення
173 кімнати загальною площею 6077 кв. м, тоді як трудящі жили переважно у невеликих будинках, без каналізації, водопроводу та електричного освітлення у підвалах. За 20 років Радянської влади в Києві було споруджено понад 1,2 тис. нових будинків із світлими, благоустроєними квартирами. До початку першої п'ятирічки споруджено і введено в експлуатацію майже 45,2 тис. кв. м нової житлової площі, у першій п'ятирічці - більш як 120 тис. кв. м, у другій - близько 366 тис. кв. метрів.
За роки Радянської влади постачання міста електроенергією зросло в 13,3 раза, а споживання електроенергії на одного жителя - в 10 разів.
Істотних змін зазнав і міський транспорт. Кількість автобусів за період другої п'ятирічки у Києві зросла у кілька разів. Збільшилось також і число тролейбусів, трамваїв, таксі. Проте потреби киян міський транспорт ще повністю не задовольняв, і на третю п'ятирічку проектувалось його дальше розширення.
Великого розмаху набрала радіофікація, значно зросла кількість і потужність радіомовних станцій. У 1937 році в Києві налічувалось понад 33 тис. радіоточок.
Поліпшився благоустрій міста: вдвоє більше стало забрукованих вулиць, заасфальтовано понад 1045 тис. кв. м; зросло число садів, парків, зелених насаджень на вулицях. Київ став одним з найблагоустроєніших міст Радянського Союзу.
Існуючий адміністративно-територіальний поділ Києва на п'ять районів, запроваджений багато років тому, в умовах розширення меж міста і зростання господарства міських районів уже не задовольняв невпинно зростаючих потреб його районів. Тому з метою забезпечення гнучким і дійовим керівництвом всіх ділянок господарства міських районів виконком Київської міськради розробив, а ЦВК Української РСР 4 квітня 1937 року затвердив новий Поділ міста-на вісім районів.
Нове районування усувало хиби старого адміністративного поділу міста і враховувало істотні зміни, що сталися в господарстві Києва та його окремих районів. Воно давало змогу поліпшити керівництво соціалістичним будівництвом у Києві і сприяло успішному виконанню народногосподарських планів.
В результаті успішного виконання другої п'ятирічки було завершено в основному технічну реконструкцію народного господарства, виросли численні кадри, які успішно освоїли сучасну техніку, були остаточно ліквідовані експлуататорські класи в СРСР. У боротьбі за виконання плану другої п'ятирічки важливу роль відіграв робітничий клас і всі трудящі соціалістичного Києва - столиці Радянської України. Не шкодуючи ні сил, ні коштів, трудящі міста і весь український народ свідомо йшли на жертви, наполегливо трудилися, показуючи зразки мужності в ім'я подолання відсталості Радянської країни і перетворення її в могутню соціалістичну державу.
Докорінні соціалістичні перетворення в економічному і суспільно-політичному житті, здійснені радянським народом під керівництвом Комуністичної партії, викликали необхідність внести зміни в Конституцію СРСР і конституції союзних республік, в яких знайшли б повне відображення нове співвідношення класових сил, стан соціалістичної економіки, продуктивних сил і характер виробничих відносин. Питання про внесення істотних змін у Конституцію СРСР обговорювалось у лютому 1935 року на Пленумі ЦК ВКП(б) і на VII з'їзді Рад СРСР. ЦВК СРСР на виконання постанови VII з'їзду Рад СРСР утворив Конституційну комісію для розробки проекту нової Конституції. Трудящі Києва, як і інших міст і сіл нашої країни, активно обговорювали проект нової Конституції.
Надзвичайний VIII Всесоюзний з'їзд Рад 5 грудня 1936 року затвердив Конституцію СРСР, що відбила і законодавчо закріпила перемогу соціалізму в СРСР.
ЗО січня 1937 року на XIV Всеукраїнському з'їзді Рад, що відбувся в Києві, затверджено нову Конституцію Української РСР.
Запровадження нової Конституції означало поворот у політичному житті