Козаровичі - село, центр сільської Ради, розташоване на східному березі Київського моря, за 37 км від Києва. Населення - 2409 чоловік. Сільраді підпорядковане с. Глібовка.
У Козаровичах міститься центральна садиба адгоспу «Козаровицький», за яким закріплено 334 га сільськогосподарських угідь, у т. ч.
1723 га орної землі. За високі показники 47 передовиків виробництва нагороджені орденами й медалями,
серед них ланкова Є. О. Маляр та колишній директор радгоспу Я. Н. Іванча - орденом Леніна.
У селі є середня школа, 2 клуби, бібліотека.
Перші згадки про Козаровичі в історичних документах належать до XV ст. Жителі села брали участь у визвольній війні українського народу 1648-1654 pp., боролися у селянсько-козацьких загонах під проводом С. Палія. У 1831 році тут відбулося заворушення селян.
Під час визволення Козаровичів від німецько-фашистських загарбників загинуло 99 радянських воїнів, серед них Герої Радянського Союзу О. С. Гостєв, О. І. Білаш, М. М. Рогачиков. За мужність, виявлену на фронтах Великої Вітчизняної війни, 386 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР.
Поблизу Козаровичів і Глібовки виявлено 6 поселень доби неоліту (IV-III тисячоліття до н. е.), 2 поселення та залишки могильника доби бронзи (II тисячоліття до н. е.), досліджено поселення зарубинецької культури (II ст. до н. е.- II ст. н. е.). Тут є також иоселення і могильник часів Київської Русі.
Дивиться також інші населені пункти цього району:
{module…</div>">
Нижча Дубечня