Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Переяслав-Хмельницький

Сторінка 10 з 13
зростали асигнування на розвиток народної освіти в повіті. Якщо в 1925/26 навчальному році держава виділила 99 тис. крб., то в 1927/28-му - 152 тис. карбованців.
Розгорталася й культурно-освітня робота. 1920 року відкрито міську бібліотеку. В 1922-1923 pp. на базі колишнього народного будинку створено будинок культури. З 1925 року почала виходити газета «Змичка» - орган Переяславського РК КП(б)У та райвиконкому (нині - «Зоря комунізму»).
Після відбудови господарства в Переяславі швидкими темпами почали розвиватися промислові підприємства. В період індустріалізації більшість з них було реконтруйовано. На місці пивоварного заводу збудовано завод по переробці м'яти. Значно розширено й механізовано маслозавод, цегельні підприємства та державні млини. В роки довоєнних п'ятирічок з'явилися нові промислово-кооперативні артілі «Більшовик», «Перемога», «Текстильхудожекспорт», «Індпошив», «Торфком» та інші. Артіль «Текстильхудожекспорт» у 1931 році об'єднувала 500 чоловік. В ній організовано ткацький, вишивальний і кравецький цехи. 1939 року артіль виробила продукції на 1 млн. 120 тис. крб. Роботи кращих майстрів художньої вишивки - стахановців Д. Лисенко, О. Скрипка експонувалися на Всесвітній виставці в Нью-Йорку.
На підприємствах міста розгортався рух за перевиконання виробничих планів.
V 1939 році на 125-150 проц. виконували денну норму стахановці взуттєвої промартілі ім. В. В. Куйбишева С. Г. Головко та П. А. Малишевська.
Розвиваючи місцеву промисловість, партійні й радянські організації одночасно проводили велику роботу щодо соціалістичної перебудови сільського господарства. В авангарді колгоспного руху йшли комуністи. Щоб здійснити рішення XV з'їзду ВКП(б) про всемірне розгортання масової колективізації сільського господарства,
VI з'їзд Рад Переяславщини в березні 1929 року схвалив лінію партії щодо ліквідації куркульства як класу, яке чинило запеклий опір заходам Радянської влади. Станом на 20 червня 1930 року у Переяславському районі було колективізовано 3633 господарства2, а на 1 серпня наступного року Переяславський район був повністю колектиізований. Велику роль в організаційно-господарському зміцненні колгоспів відіграли машинно-тракторні станції. Перша МТС у Переяславському районі створена 1931 року на базі організованої ще в 1928 році тракторної колони з семи тракторів, надісланих трудовому селянству робітниками Ленінграда.
Раціонально використовуючи земельні площі й техніку, радгосп «Переяславський» добився добрих показників у всіх галузях виробництва. В 1940 році ланка Галенка виростила по 27,6 цнт озимої пшениці з гектара на площі 47 га. Значних успіхів було досягнуто і в тваринництві. Надій молока на фуражну корову становив 2468 кг. За високі показники в роботі колектив ферми в 1939-1940 pp. був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. Тоді ж учасницями виставки стали доярка О. А. Петренко, яка надоїла по 2479 кг молока від кожної фуражної корови, і свинарка О. Федорченко, що протягом трьох років одержувала по 22 поросят від свиноматки.
Зростали промисловість і сільське господарство, підвищувався матеріальний рівень життя трудящих, ставав іншим і Переяслав. 1939 року було складено генеральний план його реконструкції. За допомогою громадськості міська Рада добивалася втілення плану в життя. Замість низеньких саманних і дерев'яних будинків, укритих соломою, виростали нові двоповерхові кам'яні будівлі. Більпгяк у два рази порівняно з дореволюційним періодом зросла площа міської забудови. Частину вулиць було забруковано. Електрика широко ввійшла у побут жителів міста.
Для поліпшення медичного обслуговування трудящих міста побудовано й обладнано нові корпуси лікарні, відкрито поліклініку, 6 медпунктів, дитячі садки.
Великих успіхів було досягнуто і в галузі освіти та культури. 1940 року в Переяславі працювали 2 середні, семирічна й початкова школи. В 1932 році відкрито педагогічне училище, яке 1939 року випустило 95 молодих фахівців. При Переяславскій МТС готувала спеціалістів агрономічна школа. Діяли кінотеатр, будинок кульури, палац піонерів, дві міські та 12 профспілкових бібліотек.
У перші ж дні Великої Вітчизняної війни Переяславська партійна організація виступила як організатор боротьби проти ворога. Майже половина складу районної партійної організації і 1350 комсомольців пішли на фронт. У липні 1941 року в місті створено народне ополчення і винищувальний батальйон, який наполовину складався з комуністів і комсомольців. Жителі брали участь у спорудженні оборонних укріплень на правому березі Дніпра, на підступах до Києва.


Переяслав-Хмельницький