Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Фастів

Сторінка 6 з 11
23 грудня 1919 року першим до Фастова вступив 521-й полк 3-ї бригади 58-ї дивізії. Слідом за ним ввійшли частини 47-ї дивізії. Денікінці втекли, залишивши на залізничній станції ЗО ешелонів, навантажених літаками, артилерією, снарядами та іншим військовим спорядженням. За героїзм і вміле командування радянськими частинами в боях за Фастів начальник штабу 172-ї стрілецької бригади 47-ї дивізії С. Й. Білий був нагороджений орденом Червоного Прапора та іменним золотим годинником.

Уже 27 грудня 1919 року у Фастові почав діяти ревком у складі 5 чоловік на чолі з В. Щавинським. При ревкомі працювали 4 відділи: управління, земельний, продовольчий і народної освіти. Одночасно був створений партійний комітет, який налічував 6 чоловік. З неймовірними труднощами ревком та партком налагоджували мирне життя у Фастові. Головну увагу вони приділяли організації допомоги Червоній Армії, зміцненню Радянської влади в містечку, боротьбі з бандитизмом, спекуляцією, епідемією висипного тифу.
Але на початку травня 1920 року Фастів захопили білополяки. Більшовики-підпільники організували партизанський загін, який діяв разом з Білоцерківським загоном. Партизани на тривалий час перервали рух ворожих ешелонів на лінії Київ-Фастів. Ширшому розгортанню партизанського руху перешкодив провал підпільної організації - контррозвідка ворога схопила її керівників. 5 червня радянські війська прорвали білопольський фронт. 11 червня до містечка вступили частини 45-ї дивізії, якою командував Й. Е. Якір.
У визволеному Фастові відновили роботу ревком і партійний комітет. Наприкінці червня 1920 року виник комнезам, головою якого обрали бідняка Т. С. Губського. Міліція, яка поповнилася за рахунок кращих робітників і селян, разом з загонами червоноармійців розгромила петлюрівські банди, що діяли в районі Фастова. Багато жителів містечка пішли добровольцями на врангелівський фронт.
Навесні 1921 року відбулися вибори до місцевої Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Виконком Ради разом з комнезамом здійснювали заходи, спрямовані на відбудову господарства Фастова. Вони розподілили між безземельними 347 десятин землі, взяли на облік сільськогосподарський інвентар, конфіскований у куркулів, налагодили постачання населення продовольством і паливом, дбали про трудовштування безробітних. Протягом 1921 -1925 pp. було відбудовано залізничну станцію, завод по виготовленню шпал, майстерню ремонту сільськогосподарських машин, два парові млини. 10 жовтня 1926 року дав першу плавку чавуноливарний завод. На мітингу, що відбувся з цієї нагоди, робітники вирішили назвати завод «Червоний Жовтень».
Рік у рік нарощували виробничі потужності промислові підприємства селища, на яких у 1929 році працювало 3 тис. робітників (всього у Фастові на той час було 14 600 жителів). У роки другої п'ятирічки збудовано кілька нових підприємств. 1933 року стала до ладу електростанція, а ще через два роки - паровозне депо та залізнична станція Фастів-II, пивзавод і переобладнаний хлібозавод.
Удосконалюючи методи партійного керівництва економічним, політичним і культурним життям, зростала й міцніла партійна організація селища. Вона подавала конкретну допомогу первинним парторганізаціям. У квітні 1931 року була перебудована за галузевим принципом партійна організація залізничників. Створення партгруп, об'єднання їх у партосередки сприяло підвищенню рівня партійного керівництва на залізниці. На бюро не раз розглядалося питання про роботу підприємств, про підготовку технічних кадрів, постачання продуктів їдальням тощо.
За допомогою громадськості; селищна Рада провела значні роботи щодо благоустрою Фастова. Лише в 1937 році вона асигнувала 62 тис. крб. на брукування вулиць, прокладення тротуарів, озеленення. Протягом 30-х років тут було збудовано кінотеатр, чотири клуби, бібліотеку, двоповерхову середню школу, дитячий садок. Широко розгорнулося спорудження індивідуальних будинків. Лише в 1937 - 1938 pp. справили новосілля 248 сімей. Розширилася мережа лікувальних закладів - у 1940 році у Фастові працювали лікарня, поліклініка, три фельдшерські пункти, санепідстанція. Значними були досягнення культурної революції. До 1933 року було ліквідовано неписьменність серед дорослого населення. Напередодні Великої Вітчизняної війни у Фастові діяли три середні, три семирічні і три початкові школи, а також дворічна медична школа, відкрита в 1933 році. З 1935 року почалися заняття у вечірній школі працюючої молоді. Значну культосвітню роботу проводили чотири клуби, бібліотека. 1938 року Фастів віднесено до категорії міст районного підпорядкування.
Героїчні сторінки в історію Фастова вписали трудящі в роки Великої Вітчизняної війни. В липні 1941 року фашисти, обійшовши правий фланг радянських військ у районі Бердичева, намагалися з ходу захопити Фастів. Незважаючи на чисельну перевагу гітлерівців, жорстокі бої за місто тривали 9 днів. Оборону очолював командир 91-го прикордонного загону майор Я. Д. Малий, якому були підпорядковані батарея 45-міліметрових гармат та підрозділи 12-го і 75-го


Фастів