Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Маслівка

Сторінка 4 з 7
дворів. 1926 року воно придбало молотарку, двигун, просорушку та сівалку, а через рік уже мало інвентаря та майна на 4,5 тис. карбованців. Товариству діяльно допомагав сільський КНС, який налічував у 1927 році 75 членів.
В 1923 році було засновано радгосп ім. Т. Г. Шевченка, площа угідь якого становила 458 га; незабаром він став школою боротьби за підвищення врожайності.

Великий Жовтень відкрив широку дорогу до культурного будівництва на селі. Ще тривала громадянська війна, а в селі весною 1920 року відкрилася початкова школа, її класи заповнили селянські діти. Почали функціонувати хата-читальня, гуртки художньої самодіяльності. 23 грудня 1920 року в Маслівці відкрилися двері агрономічного технікуму ім. Тімірязева.
В 10-ту річницю Жовтневої революції на території технікуму відбулося урочисте відкриття електростанції. Маслівка та кілька навколишніх сіл одержали електроенергію. За 1924-1927 pp. технікум випустив 102 агрономи. В здобутих досягненнях-велика заслуга партійного осередку технікуму, що налічував на 1927 рік 25 чоловік, та комсомольської організації, яка об'єднувала 60 студентів. Під керівництвом парторганізації студенти технікуму розгорнули в селі активну шефську роботу. Вони організували тут гуртки: сільськогосподарський, політосвіти, художньої самодіяльності. Виходила стінна газета «Червоний промінь», працював гурток лікнепу для сільськогосподарських робітників. На 1927 рік неписьменність серед дорослого населення ліквідували на 85 проц. Велику культосвітню роботу студенти вели і в навколишніх селах: Козині, Потоці, Ємчисі.
В обстановці великого політичного піднесення пройшли в 1929 році вибори депутатів до сільської Ради, в яких активну участь взяли широкі кола трудящих села. До сільської Ради були обрані найкращі трудівники, найдіяльніші жителі села, а почесним членом сільради - всеукраїнський староста Г. I. Петровський, про що його сповістили телеграмою. Вибори закінчилися урочистим співом «Інтернаціоналу» та «Заповіту» Т. Г. Шевченка.
Весною 1931 року повністю завершилася колективізація сільського господарства в селі. У Маслівці організували 4 колгоспи; восени того ж року вони об'єдналися у 2 артілі, які у 1933 році злилися в одну. За постановою Київського облвиконкому колгосп спеціалізувався на виробництві сортового насіння. В 1937 році сортовим насінням було засіяно 540 га ріллі. Того року колгоспам Київщини продали 784 цнт насіння жита «Таращанське». Завдяки впровадженню передової сільськогосподарської науки, широкому використанню нової техніки маслівці вирощували високі врожаї зернових культур та цукрових буряків. Так, у 1940 році врожай пшениці становив 20-25 цнт з га, цукрових буряків - 300 цнт. Колгосп мав 2900 га землі, 15 жниварок, 3 вантажні машини, 63 культиватори, 330 коней, 240 голів великої рогатої худоби, свиноферму на 207 голів. Миронівська МТС обслуговувала артіль 7 тракторами, 2 комбайнами, 2 буряконавантажувачами. Збирання врожаю було механізоване майже повністю: всі зернові культури збиралися комбайнами й жниварками на тракторній тязі. Колгоспники збудували чинбарню, приступили до побудови потужного парового млина, розширяли паливну базу за рахунок розробок торфу. За високі виробничі показники колгосп було висунуто кандидатом на Всесоюзну сільськогосподарську виставку 1941 року. Село вийшло на широкий шлях заможного життя. В 1937 році колгоспники одержали на трудодень по 6 кг хліба.
В 1928/29 навчальному році на базі технікуму в Маслівці створено перший у Радянському Союзі Інститут селекції і насінництва з факультетами селекції, зерноводства та насіниццтва. Насіннєве господарство інституту стало основою для постійної виробничої практики студентів. Навчальна робота тут тісно поєднувалася з науково-дослідницькою. Цьому сприяла і близькість Миронів-ської селекційної станції. Велику допомогу в підвищенні врожайності зернових і технічних культур колгоспові подавали викладачі інституту. Вони разом з студентами керували агронавчанням, проводили заняття з ланковими й бригадирами. Ця шефська робота мала важливе значення для поширення на селі агрономічних знань.
Вищу освіту у цьому інституті за період його існування здобули понад 60 жителів села. Чимало його вихованців стали відомими вченими. Ф. Г. Кириченко, М. О. Ольшанський, В. М. Ремесло нині - академіки ВАСГНІЛ; А. А. Краснюк, Ф. Я. Немлієнко, І. П. Коломієць, П. А. Лубенець, В. П. Цуп - доктори сільськогосподарських наук.
З вересня 1937 року Інститут селекції і насінництва переїхав до Одеси та Харкова, а на його базі створили сільськогосподарський технікум, який лише за два останні довоєнні роки випустив понад 100 агрономів середньої кваліфікації. На 1 січня 1940 року тут навчалося понад 300 студентів.
В неповній середній школі Маслівки в 1940 році було 430 учнів, колектив


Маслівка