Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Маслівка

Сторінка 2 з 7
сторожувати поміщицьке добро тощо. Поміщик та його економи, як правило, завищували розмір панщини, доводячи її до семиденної; з найменшого приводу селян люто катували. Економ маслівського поміщика Старчевський, за визнанням навіть царських чиновників, «виявляв схильність до покарання селян, часто без розбору він сік їх ранком у недільні дні в години богослужіння в церкві». Після запровадження інвентарних правил, мордуючи селян, він примовляв: «ото тобі указ, ото тобі те, що в церкві читали, а я читаю на спині». Весною 1848 року за відмову відробляти понаднормову панщину він мало не до смерті побив маслівського селянина Петра Мартиненка, що викликало заворушення селян. Жандарми жорстоко
побили 7 селян, а ініціатора виступу Юхима Мороза закували в кайдани і кинули до в'язниці. Нерідко селяни, доведені до відчаю жорстоким визиском та знущаннями, тікали з села. Лише протягом 1843-1848 pp. з Маслівки втекло 11 чоловік.
У квітні 1855 року, в період Київської козаччини, селяни Маслівки виступили проти панщини, вчинивши збройний опір каральному загонові, що був відряджений у село.
Реформа 1861 року майже не полегшила становища трудівників Маслівки. За грабіжницьким викупним договором 193 селянські двори, де налічувалося 644 ревізькі душі, одержали тільки 1252 десятини найгіршої землі і повинні були сплатити за неї 57 317 крб. Ця земля коштувала селянам щорічно 2999 крб. Селян позбавили права користуватися угіддями, ставом.

За найменший прояв невдоволення селян, як і раніше, жорстоко карали. У квітні 1861 року за наказом управителя маєтку було закатовано із застосуванням ножних колодок маслівського селянина Євмена Клименка, який висловив невдоволення підневільним становищем селянства. Тривале розслідування царськими чиновниками цього злочину закінчилося розпорядженням начальника повітової поліції знищити в селі Маслівці ножні колодки.
Невдоволені грабіжницькою царською реформою, селяни відмовлялися виконувати панщйну, вимагали передачі їм у безплатне користування поміщицької землі, повного знищення залишків кріпацтва. В ніч з 14 на 15 серпня 1880 року селяни пустили маслівському поміщикові «червоного півня», внаслідок чого в економії «Луки» згоріло 6 стіжків пшениці, стіг ячменю, 32 сажні сіна, 220 сажнів соломи та хлів із сільськогосподарським реманентом. Збитки, завдані панові, обчислювалися 20 тис. крб. Крім майна поміщика, згоріли будинок та крамниця місцевого купця Дивинського.
З розвитком капіталізму посилювалося класове розшарування селян Маслівки. Розоряючись, сільська біднота віддавала землю куркулям за борги і все частіше йшла шукати засобів існування в містах, поповнюючи лави робітничого класу. Тільки протягом 1897-1900 pp. кількість жителів Маслівки зменшилася майже на 300 чоловік і становила в 1900 році 1959 чоловік. Панові належали економія «Костянтинівська», що займала 878 десятин землі, та економія «Луки» - 911 десятин. До них примикали розкішний ліс і родючі луки. А тим часом на 410 селянських дворів припадало лише 1559 десятин землі. Переважна більшість селян жила в нужді й злиднях, терпіла від малоземелля й безземелля. У Маслівці, як і в інших селах Канівського повіту, близько половини селянських господарств були позбавлені землеробських знарядь та робочої худоби.
Селянство не мирилося з своїм безправним становищем. Улітку 1902 року маслівці відмовилися працювати на панських економіях, рішуче вимагаючи підвищення оплати праці. Селянські виступи набули особливо гострого характеру в період першої російської революції. Цьому сприяла революційна пропаганда, розповсюдження в селі соціал-демократичних видань та прокламацій. Одним з активних розповсюджувачів революційної літератури був син наймита Яків Латута, виключений з гімназії з «вовчим квитком» і відданий під нагляд поліції за революційну діяльність. Селяни явочним порядком намагались ліквідувати несправедливість «великої реформи», прагнучи повернути те, що у них відібрали під час її здійснення.
Маслівський поміщик у травні 1905 року скаржився канівському справникові, що 100 селян самовільно скосили 40 десятин луків, завдавши йому збитків на 1200 крб. За участь у революційних виступах протягом 1906 року було заарештовано 20 селян Маслівки і навколишніх сіл. Та незважаючи на жорстокі репресії, селянські заворушення в Маслівці й сусідніх селах тривали з 1905 до 1907 року.
Після столипінської реформи розшарування селян Маслівки посилилося. На 1912 рік у селі було 339 селянських господарств (1299 десятин землі), з них 14 - безземельних, 175 - малоземельних (до 3 десятин). Один кінь припадав майже на 6 господарств, одна свиня - на 5 господарств і одна корова -  на 2 господарства. А 21 заможне господарство мало 49 коней, 43 корови та 46 голів молодняка, 56 свиней. Вони багатіли за рахунок нещадного визиску бідноти, яка не могла вилізти з нужди й злиднів.


Маслівка