Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Горностайпіль

Сторінка 3 з 5
кооператив, кредитне товариство, через які селяни на пільгових умовах одержували сільськогосподарський реманент, сортове насіння, племінну худобу.

В 1924 році було організовано сільськогосподарський кооператив «Згода», у 1926 році -ТСОЗ. В березні 1929 року на базі ТСОЗу засновано першу в селі артіль ім. Г. І. Петровського, яка об'єднала 16 родин бідняків. У 1930 році цей колгосп мав вже 610 га землі, з них 380 га орної та 143 га сіножаті; з реманенту - сівалку, 2 жатки, 2 культиватори. Артіль налічувала 94 господарства. У 1930 році колгоспники звернулися через пресу з відкритим листом до всіх бідняків та середняків України, в якому розповіли про організацію праці в колгоспі, про наслідки господарювання. 1930 року колгосп ім. Петровського одержав 51 493 крб. прибутку, з них 21 900 було виділено на оплату колгоспного трудодня. Незабаром тут створили молочну ферму, придбавши для неї 20 голів племінної худоби.
В 1929 році селяни організували й другий колгосп-ім. Івана Франка. До артілі відразу вступило 150 сімей, які усуспільнили 86 пар коней, багато сільськогосподарського знаряддя. На початку 1932 року обидві артілі об'єдналися в одне господарство їм. Г. І. Петровського. 1930 року в селі заснували ще два невеликих колгоспи - «Новий шлях» та ім. Шевченка. Загалом у 1930 році до артілей вступило більше половини селянських господарств.
Колгоспне будівництво здійснювалося в умовах гострої класової боротьби. Куркулі вели проти, колективізації злісну агітацію, підбурювали селян-одноосібників не вступати до колгоспу. Комуністи й активісти села дали рішучу відсіч намаганням зірвати перший день масової оранки колгоспного поля.
На 1938 рік у Горностайполі налічувалося 3 колгоспи. Найбільший з них - колгосп ім. Петровського мав 2775 га землі (у т. ч. 70 га саду), 144 коней, 300 голів великої рогатої худоби, 170 овець, 80 вуликів. j
Колгоспники Горностайполя дбали про благоустрій села. Напередодні жовтневих свят 1933 року вони включились у культпохід «За культуру і чистоту». Було відкрито будинок колгоспника, який містився у колишньому панському палаці.
Партійна й комсомольська організація, сільрада велику увагу приділяли піднесенню загальноосвітнього й культурного рівня горностайпільців. У 1934 році при сільському клубі працювали гуртки художньої самодіяльності, зокрема хоровий, музичний, драматичний. Комуністи, комсомольці й безпартійні колгоспники навчалися у по літгуртках. У селі працювала середня школа, створена у 1934 році на базі трудової школи колгоспної молоді, та початкова школа. На 1938 рік у селі навчалося 618 дітей, викладали 24 вчителі. Якщо напередодні Великої Жовтневої соціалістичної революції понад 70 проц. населення лишалося неписьменним, то на 1940 рік серед людей віком до 50 років неписьменних вже не знайти.
Напередодні війни у селі працювали лікарня на 20 ліжок, амбулаторія, їх обслуговував лікар, фельдшер, 2 акушерки, 2 медсестри. Сільська бібліотека мала 800 книжок.
З перших днів Великої Вітчизняної війни на захист Радянської Батьківщини стали 386 громадян села, а ті, що лишилися дома, замінили їх на роботі в колгоспах.
22 серпня 1941 року Горностайпіль окупували німецькі фашисти. Гітлерівці ввели жорстокий режим масового терору. Вже до кінця 1941 року вони розстріляли 100 мирних жителів, а всього за час окупації закатували 285 чоловік. 350 чоловік відправлено на каторжні роботи до Німеччини. Було зруйновано всі колгоспні приміщення, школу, лікарню, клуб, аптеку, будинок сільської Ради, магазини та 40 проц. житлового фонду. Проте горностайпільці не скорилися. У селі розгорнули діяльність підпільники, які були зв'язані з партизанами загону ім. Чапаева, а також з підпільниками Дитятківської групи, очолюваної Г. С. Юрченком та С. Є. Дорошенком. Патріоти, у т. ч. М. М. Миколаєнко, В. Hop, М. М. Сутковий, Никитченко, Г. Тимченко та інші широко розповсюджували листівки, збирали відомості про сили окупантів, діставали зброю для партизанів і підпільників. Наприклад, підпільник М. М. Миколаєнко, який до війни працював вчителем, склав та встановив у Горностайполі і навколишніх селах кілька радіоприймачів, записував і розповсюджував зведення Радінформбюро.
Фашистам вдалося натрапити на слід окремих підпільників. Так, у травні 1943 року був заарештований і розстріляний зв'язківець Никитченко. Підпільниця Г. Тимченко, яка за завданням партизанського загону ходила в Чернігівську область, була видана зрадником і разом з малою дитиною закатована фашистами.
Наприкінці 1942 - на початку 1943 року активізувалися дії партизанського загону ім. Чапаева, який не раз вів бої з гітлерівцями, порушував телефонний зв'язок на лінії Київ-Чорнобиль.
Один з партизанів - В. Т. Островський, комуніст, колишній військовослужбовець - зміг завоювати довір'я окупантів, він був призначений начальником поліції у Горностайполі. В. Т. Островський допомагав тікати молоді, яку забирали на каторжні роботи до Німеччини, збирав важливі для партизанів відомості, зброю. Навесні 1943 року Островський мав передати народним месникам зброю поліцаїв.


Горностайпіль