Сторінка 5 з 6
преміальної оплати, вміло поєднуються матеріальні і моральні стимули. Згідно з рішенням колгоспних зборів з березня 1964 року членам артілі, які сумлінно працюють у ній не менше 25 років і беруть активну участь у громадському житті колгоспу, надається звання ветерана колгоспної праці, а передовикам виробництва, які систематично перевиконують норми виробітку при високій якості - звання майстра колгоспного виробництва. Удостоєним цього звання нараховується додаткова оплата в розмірі 10- 15 проц. Першими звання ветерана колгоспної праці одержали один з організаторів колгоспу комуніст П. В. Поштар, коваль П. С. Зінченко, будівник А, М. Вітер; майстра колгоспного виробництва - С. П. Коваленко, Р. Т. Сулима, М. Т. Смоляр та ін. У 1967 році ці почесні звання надано 38 колгоспникам.
Трудові успіхи хліборобів артілі «Дружба» не раз відзначала держава. Понад 50 чоловік за досягнення в розвитку колгоспного виробництва нагороджені орденами й медалями Радянського Союзу, в т. ч. голова колгоспу В. В. Рубаник - орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора та медалями, бригадир рільничої бригади Г. М. Коваленко орденом Трудового Червоного Прапора, ланковий механізованої ланки. С. П. Коваленко - орденом «Знак Пошани». Щороку багато трудівників колгоспу - учаснику Виставки досягнень народного господарства СРСР.
Разом з розвитком громадського господарства змінювався і загальний вигляд села, відбулися корінні зміни в побуті ксаверівців, новим змістом збагатилося їх духовне життя. Наприкінці 1958 року комуністи разом з активом висунули пропозицію перебудувати село, зробити його селищем міського типу. Колгоспні збори обговорили цю пропозицію і звернулися за підтримкою до районного та обласного комітетів партії. Ініціатива ксаверівців була схвалена. Київський обком КП України та облвиконком прийняли спеціальну постанову про реконструкцію та забудову Ксаверівки. Проект забудови села розробили архітектори В. Я. Кравченко, Е. X. Грінгоф та інженер М. С. Кордонський. Згідно з проектом, територія Ксаверівки поділяйася па житлову зону, громадський центр та зону громадських зелених насаджень. За 300-400 метрів від неї розміщувалася колгоспна садиба з тваринницькими фермами, подвір'ям комплексної рільничої бригади, машинно-тракторним двором.
Будівництво почалося в 1959 році. За два роки в громадському центрі виросли будинок культури на 500 місць, двоповерхові приміщення сільської Ради з філією зв'язку та ощадною касою, правління колгоспу, готель з їдальнею, універмаг. На окремих ділянках були збудовані дитячі та медичні заклади, автобусна станція. Житлову забудову першої черги становили 76 будинків мансардного типу на 3-4 кімнати з присадибними ділянками та двоповерхові котеджі. Нові будинки мають всі комунальні вигоди. Будівельні роботи в селі вела разом з колгоспною бригадою дільниця тресту «Південзахідтрансбуд». У наступні два роки справили новосілля ще близько 100 сімей.
В 1959 році в селі закінчено будівництво приміщення середньої школи. В ній обладнані фізичний, хімічний, біологічний кабінети, майстерні, їдальня. 500 учнів навчає і виховує досвідчений педагогічний колектив. Заслужений авторитет серед жителів села мають учителі - відмінники народної освіти УРСР Н. М. Рябець і А. С. Коваленко. Понад чверть віку працює кожна з них у школі, бере активну участь у громадському житті села. Протягом післявоєнних років вищу освіту здобули понад 100 жителів села. В Ксаверівці народився П. О. Сітько - доктор
біологічних наук.
У перебудові Ксаверівки, у здійсненні заходів щодо дальшого поліпшення її благоустрою, розвитку освіти й культури значну роль відіграє сільська Рада, до якої обрано кращих людей села, передовиків колгоспного виробництва. 25 депутатів працюють у п'яти комісіях в сільськогосподарській, планово-бюджетній, шляховій, культурно-освітній та мандатній, які розглядають і вирішують найважливіші питання життя села. їм допомагають депутатські групи і пости, вуличні комітети.
Нові умови життя і праці сприяють зростанню культурного рівня трудівників колгоспу «Дружба». Громадська рада будинку культури організувала роботу гуртків художньої самодіяльності. Тут демонструються кінофільми, відбуваються вечори трудової слави, читацькі конференції, диспути. На одному з тематичних вечорів «Шляхи достатку» в березні 1964 року були присутні учасники республіканської наради працівників культосвітніх установ. У будинку культури часто виступають митці столичних театрів, обласної філармонії, аматори сцени з сусідніх сіл. У 1960 році ксаверівці вітали артистів Великого театру СРСР, у 1967 році - учасників Декади російської літератури і мистецтва на Україні. Перед трудівниками села виступали поет С. Михалков, письменниця з Калмикії Б. Сангаджієва, заслуг жений артист РРФСР І. Суржиков, артисти театрів Москви і Ленінграда.
За допомогою художників України в селі при будинку культури створено картинну галерею, яка спочатку мала 71 живописний, 62 графічні та 36
Дивиться також інші населені пункти цього району: