Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Ксаверівка

Сторінка 2 з 6
Процес соціального розшарування основної маси селян Ксаверівки прискорила столипінська реформа. У 1912 році тут було 16 безземельних господарств, тих, що мали до двох десятин,- 105, від 6 до 10 десятин - 28, і 11 господарств мали ділянки понад 10 десятин. Селяни дедалі більше потрапляли в кабалу до поміщика і куркулів, втрачали свої наділи. У 1916 році Браницькій належало в селі землі більше, ніж 420 селянським господарствам. У маєтку було 17 постійних робітників, а під час жнив і копання буряків наймали багато сезонних, які за мізерну плату працювали від сходу до заходу сонця.
Власті мало дбали про охорону здоров'я й освіту. Селяни вмирали, не дочекавшись медичної допомоги. Лікаря в селі не було, а малокваліфіковані фельдшери не могли подати хворому потрібну допомогу. Про низький рівень народної освіти свідчить те, що на початку XX ст. 80 проц. селян Ксаверівки були неписьменними. Церковнопарафіяльну школу відвідувало 60-70 дітей переважно заможних селян. Усі групи навчав в одній кімнаті вчитель-дяк. Лише в 1908 році збудували двокласну школу міністерства освіти, в якій три вчителі навчали 90 учнів. Але й після цього більшість дітей лишалася поза школою.
Боротьба трудящих Ксаверівки за землю ще з більшою силою розгорнулася після Лютневої революції. Однак буржуазний Тимчасовий уряд не дозволив провести в життя рішення Васильківського повітового з'їзду селян від 14 травня 1917 року про розподіл поміщицьких земель. Радянська влада у Ксаверівці була встановлена в січні 1918 року. Але вже на початку березня село захопили кайзерівські війська і гайдамаки, які відновили порядки, що існували до Жовтневої революції. Повітовий староста В. Троцький на підставі грамоти гетьмана Скоропадського від 29 квітня 1918 року наказував начальникам дільниць, міліції, волосним та сільським старостам керуватися законами Російської імперії.
Після вигнання німецьких окупантів і розгрому петлюрівської Директорії в Ксаверівці в лютому 1919 року було відновлено Радянську владу і створено ревком, який очолив О. Я. Тетяноха, в минулому панський наймит. Тільки тепер селяни Ксаверівки почали практично розв'язувати земельне питання. З ініціативи ревкому у квітні 1919 року в Ксаверівській волості відбувся волосний сход, на якому вирішили розділити поміщицьку землю за принципом подушного наділу - 3/4 десятини - на дорослого і половину норми - на дітей до 16 років.
Багато допоміг Ксаверівському ревкому в організації роботи радянських установ комуніст О. Дубовик. Син бідняка, він батракував у панському маєтку, був на фронті імперіалістичної війни, де за хоробрість нагороджений Георгіївським хрестом трьох ступенів. Під впливом більшовиків він зрозумів суть імперіалістичної війни. У роки громадянської війни О. Дубовик вступив до лав більшовицької партії і став комісаром ескадрону Сибірської кавалерійської дивізії, яка в 1919 році дислокувалася на Васильківщині. Він часто бував у рідному селі, проводив агітаційну роботу. Куркулі ненавиділи полум'яного агітатора-більшовика і по-звірячому вбили його.
Радянське будівництво у Ксаверівці перервав наступ денікінців, під владою яких вона перебувала з вересня до грудня 1919 року, а потім - білополяків, що в травні 1920 року ненадовго захопили село. Після вигнання польських загарбників у червні 1920 року в Ксаверівці була остаточно відновлена Радянська влада.
Налагодженню мирного життя в селі заважали куркульські банди. Ревком з допомогою групи робітників Київського заводу «Арсенал» організував з числа жителів бойову групу, яка охороняла село. У жовтні 1920 року селяни створили комнезам на чолі з бідняком П. В. Поштарем. Навесні наступного року ревком передав владу новообраній сільській Раді. Восени 1922 року розпочалося навчання в початковій школі, відкрито медпункт. У 1923 році найініціативніші вожаки бідняцько-середняцької молоді І. П. Коваленко та М. В. Ліщенко організували комсомольський осередок, який об'єднував 20 чоловік. Своїм секретарем молодь обрала М. В. Ліщенка. Партійний осередок створено у Ксаверівці в дні ленінського призову. Першими до лав Комуністичної партії вступили П. В. Поштар, С. В. Панченко та І. П. Коваленко.
Органи влади, партійний та комсомольський осередки провадили велику організаційну та ідейно-політичну роботу. Вони залучали селян до участі в кооперативних об'єднаннях, на боротьбу з куркульством. Насамперед було налагоджено роботу споживчого товариства, яке навесні 1926 року вже об'єднувало 70 проц. селян. У 1925-1926 pp. виникли також товариства взаємодопомоги, кредитне, виробництва і збуту цукрових буряків. У 1927 році - 4 земельні громади, в 1929 році - ТСОЗ. Кооперативним об'єднанням держава допомагала кредитами, насінням для посіву тощо.
Комуністи, депутати сільради спрямували всю свою роботу на підготовку селянства до масової колективізації. У січні 1930 року в селі створено 4 сільськогосподарські артілі, які згодом об'єдналися в одну - ім. Ворошилова. У квітні 1930 року господарство об'єднувало 130 дворів і мало 500 га землі