Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Боярка

соціалістичне будівництво. Сотні трудящих Боярки поповнили лави Червоної Армії і боролися проти ненависного ворога на фронтах війни.
1 серпня 1941 року Боярку захопили німецько-фашистські загарбники.Але трудящі селища не скорилися ворогові. При Боярському лісгоспі було створено підпільну групу, яка діяла у взаємодії з Васильківським партизанським загоном. Очолював її інженер лісгоспу В. С. Боярський. За час своєї діяльності група
передала партизанам станковий кулемет, 24 гвинтівки, близько 6,5 тис. патронів, понад 2 тонни пального, медикаменти.
Активну роботу розгорнула й підпільна група при Боярському тубсанаторії, що була зв'язана з підпільною організацією Печерського району Києва. Нею керував Л. С. Шпатенко. Група розповсюджувала листівки і повідомлення Радянського інформбюро про справжнє становище на фронті, організовувала саботаж сільськогосподарських робіт, виводила з ладу техніку. Підпільники допомагали радянським воїнам визволятися з фашистського полону і переправляли їх до партизанських загонів. За період з червня по жовтень 1943 року вони визволили 130 чоловік.
5 листопада 1943 року для трудящих селища настав жаданий день визволення - радянські війська вступили в Боярку. Німецько-фашистські загарбники завдали величезної шкоди господарству. Вони пограбували колгосп, вивезли до Німеччини багато хліба й худоби, зруйнували 30 будинйів. 210 юнаків і дівчат кати погнали у фашистську неволю.
3 перших днів після визволення під керівництвом Києво-Святошинського райкому КП(б)У та місцевих комуністів у Боярці почало налагоджуватися мирне життя. Розгорнула діяльність селищна Рада. У травні 1944 року було відновлено партійну організацію, яка складалася з 5 членів і 4 кандидатів у члени партії. Чисельність комуністів швидко зростала, незабаром почали діяти низові партійні організації в окремих установах. Комуністи очолили боротьбу трудящих за відбудову господарства. Поряд з вирішенням першочергових господарських завдань місцеві органи подбали про налагодження роботи закладів охорони здоров'я, освіти і культури. Почала працювати районна лікарня. Вже у грудні 1943 року відновилися заняття в середній школі. Відкрив двері клуб, при якому діяли різні гуртки.
Завдяки самовідданій праці колгоспників і допомозі держави артіль «Інтенсивник» швидко відбудувала зруйноване окупантами господарство. У 1950 році вона стала однією з передових і була занесена на районну Дошку пошани. Значного розвитку набуло тваринництво. В 1951 році колгосп «Інтенсивник» увійшов до складу укрупненого колгоспу сусіднього села Тарасівки, який у 1963 році було перетворено на спеціалізований радгосп молочно-овочевого напряму.
В післявоєнний час у Боярці швидкими темпами розвивалася промисловість. У 1956 році селище було віднесене до категорії міст районного підпорядкування. На промислових підприємствах тут працює 10 тис. чоловік. Одним із найбільших підприємств є швейна фабрика дитячого одягу, створена у 1963 році. Підприємство входить до Київського виробничого об'єднання швейної промисловості «Україна». На ньому працює 450 робітників. Фабрика міститься у новому приміщенні, має сучасне устаткування. Ряд її цехів завоювали почесне звання колективів комуністичної праці.
Із введенням у дію газопроводу Дашава-Київ у 1948 році створено Боярське управління газопроводу, а в 1951 році побудована потужна газокомпресорна станція. У 1967 році Боярське управління газопроводу завоювало звання підприємства комуністичної праці. З 1952 року діє електротягова підстанція, що обслуговує залізницю. Понад 300 робітників працює в побуткомбінаті, створеному в 1965 році. У 1966 році була відкрита лісодослідна станція Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії, на якій зайнято 375 чоловік. Майбутні спеціалісти лісового господарства проходять тут навчально-виробничу практику. Дослідне господарство займає площу 17 656 га і включає Києво-Боярське, Жорнівське, Мотовилівське, Дзвінківське, Хотівське та Плесецьке лісництва зеленої зони. При дослідному господарстві діє великий механізований цех, що виготовляє меблі спеціального'призначення.
Трудівники підприємств Боярки гідно зустріли 100-річчя з дня народження В. І. Леніна, XXIV з'їзд КПРС і XXIV з'їзд КП України. Колектив лісодослідної станції до 15 березня 1970 року завершив план восьмої п'ятирічки, а до кінця року перевиконав його на 28,8'проц. Достроково - до 1 листопада виконали п'ятирічне завдання працівники швейної фабрики і управління газопроводу.
Боярка перетворилася на місто-курорт. У санаторіях «Барвінок» (250 місць), «Зірочка» (100 місць) та Міністерства оборони СРСР (300 місць) лікуються діти з закритою формою туберкульозу, у спеціальному санаторії (200 місць) -діти з різними формами кісткового туберкульозу. У туберкульозному санаторії для



Дивиться також інші населені пункти цього району:
{module…</div>">Нижча Дубечня
  • Музичі
  • Михайлівка-Рубежівка
  • {…</div>">Микільська Борщагівка
  • Лютіж
  • Личанка
  • Литвинівка
  • Лебедівка
  • Крюківщина
  • Козаровичі
  • Княжичі
  • Катюжанка
  • Забір'я
  • Жуляни
  • Жукин
  • Горенка
  • Гореничі
  • Гатне
  • Гаврилівка
  • Віта-Поштова
  • Вища Дубечня
  • {/di…</div>">Вишневе
  • Бузова
  • Абрамівка
  • Демидів
  • Білогородка
  • Димер
  • Вишгород

  • Боярка