Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
На багатьох підприємствах столиці були сотні послідовників швидкісних методів праці. Зразок високої організації та продуктивності праці показував передовий токар заводу «Ленінська кузня», учасник січневого повстання, старий комуніст А. Г. Чайковський. Він достроково виконав свій п'ятирічний план і в 1948 році вже працював на рахунок п'ятої п'ятирічки.
Творчою працею робітників, інженерно-технічних працівників на ряді підприємств Києва було організовано випуск багатьох нових видів продукції. Лише на заводі «Більшовик» було освоєно 40 нових апаратів і машин.
Трудівники промисловості Києва достроково, до 3 грудня, виконали план третього року четвертої п'ятирічки,
випустивши продукції на 42,4 проц. більше, ніж в попередньому. Провідна галузь промисловості міста - машинобудування вже перевершувала щомісячний рівень виробництва 1940 року на 7,6 проц. Продуктивність праці робітників у промисловості виросла у порівнянні з попереднім роком на 11,7 проц. і перевершила довоєнний рівень на 4 проц. Понад 100 підприємств Києва по випуску валової продукції добилися ще кращих показників.
Гідний вклад у справу успішного виконання завдань п'ятирічки вносили і працівники транспорту. Старший машиніст депо ім. Андреева. М. Гора-Гороховський виступив ініціатором водіння великовагових поїздів. Його бригада довела місячний пробіг локомотива до 9 тис. км при плані 6200 км, заощадивши 11 т палива. Працівники Київського залізничного вузла лише за 1948 рік збільшили вантажні перевезення на 34 тис. вагонів.
Передові методи навантажувально-розвантажувальних робіт запровадив механізатор річкового порту Я. М. Ровний, завдяки цьому продуктивність праці зросла у 2,5 раза. А в цілому працівники порту переробили вантажів на 226 тис. т більше, ніж у 1947 році.
Водночас в роботі промисловості міста ще були і недоліки. Зокрема, недостатньо використовувалось нове обладнання. Не по всіх показниках виконувався план капітального будівництва.
Керуючись рішеннями ХУІ з'їзду КП(б)У (січень 1949 рік), що став видатною подією в житті трудящих Радянської України, партійні організації міста посилили масово-виховну роботу серед робітників, більш наполегливо боролися за широку механізацію і удосконалення виробництва.
Партійна організація Києва значно зросла і на кінець 1949 року налічувала 5ІЗ 223 комуністи, на 15 700 чол. більше, ніж було перед початком Вітчизняної війни. Безпосередньо на виробництві працювало 18 тис. комуністів, вони були активними учасниками і організаторами соціалістичного змагання на заводах, фабриках і будовах міста.
У Києві, як і по всій країні широкого характеру набрав рух за прискорення Оборотності оборотних коштів, розпочатий за прикладом передових колективів Москви і Московської області. Ця боротьба дала можливість київським підприємствам у 1949 році видати додаткової продукції на 75 млн. карбованців.
За почином відомого передовика країни О. С. Чутких в місті швидко розповсюджується патріотичний рух за випуск продукції лише відмінної якості. В результаті на середину 1949 року на підприємствах Києва налічувалося більше тисячі бригад відмінної якості. На заводі «Ленінська кузня» з 24 таких бригад 16 одержали особисті клейма і здавали продукцію без пред'явлення її до відділу технічного контролю. На заводі «Арсенал» шість бригад відмінної якості об'єднували 324 робітників. Високих показників тут досягли бригади I. С. Васильківського, М. С. Кузнецова, С. М. Сахарова та інших.
Великого розмаху набрало соціалістичне змагання за професіями. Зокрема, тільки за звання кращого майстра у виробництві змагалося близько 10 тис. чоловік. На кінець 1949 року налічувалося понад ЗО підприємств, де всі робітники виконували і перевиконували свої норми виробітку.
Далі зростала активність у соціалістичному змаганні комсомольців та молоді Києва. На відзнаку 30-річчя ЛКСМУ (червень 1949 р.) в соціалістичному змаганні взяли участь понад 45 тис. молодих працівників, 1200 комсомольсько-молодіжних бригад, з яких 600 здобули звання бригад відмінної якості. В цілому в місті було 31 тис. юнаків і дівчат, які з початку п'ятирічки виконали 4-5 річних норм.
Завдяки наполегливій праці всіх трудівників міста, постійному піклуванню про відбудову промисловості з боку Центрального Комітету, Радянського уряду та
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 5 з 27
У ході соціалістичного змагання та завдяки запровадженню передових методів праці в Промисловості і на будовах Києва виросли новатори, відомі всій країні. Працівники заводу «Ленінська кузня» О. Б. Байбаков (керівник робіт), Г. Ф. Солдак, І. Л. Зейгермахер, М. Т. Кальпетто, О. І. Остахов за розробку проекту і запровадження удосконаленої стандартної конструкції річкового буксиру 2 червня 1948 року були удостоєні звання лауреатів Державної премії.На багатьох підприємствах столиці були сотні послідовників швидкісних методів праці. Зразок високої організації та продуктивності праці показував передовий токар заводу «Ленінська кузня», учасник січневого повстання, старий комуніст А. Г. Чайковський. Він достроково виконав свій п'ятирічний план і в 1948 році вже працював на рахунок п'ятої п'ятирічки.
Творчою працею робітників, інженерно-технічних працівників на ряді підприємств Києва було організовано випуск багатьох нових видів продукції. Лише на заводі «Більшовик» було освоєно 40 нових апаратів і машин.
Трудівники промисловості Києва достроково, до 3 грудня, виконали план третього року четвертої п'ятирічки,
випустивши продукції на 42,4 проц. більше, ніж в попередньому. Провідна галузь промисловості міста - машинобудування вже перевершувала щомісячний рівень виробництва 1940 року на 7,6 проц. Продуктивність праці робітників у промисловості виросла у порівнянні з попереднім роком на 11,7 проц. і перевершила довоєнний рівень на 4 проц. Понад 100 підприємств Києва по випуску валової продукції добилися ще кращих показників.
Гідний вклад у справу успішного виконання завдань п'ятирічки вносили і працівники транспорту. Старший машиніст депо ім. Андреева. М. Гора-Гороховський виступив ініціатором водіння великовагових поїздів. Його бригада довела місячний пробіг локомотива до 9 тис. км при плані 6200 км, заощадивши 11 т палива. Працівники Київського залізничного вузла лише за 1948 рік збільшили вантажні перевезення на 34 тис. вагонів.
Передові методи навантажувально-розвантажувальних робіт запровадив механізатор річкового порту Я. М. Ровний, завдяки цьому продуктивність праці зросла у 2,5 раза. А в цілому працівники порту переробили вантажів на 226 тис. т більше, ніж у 1947 році.
Водночас в роботі промисловості міста ще були і недоліки. Зокрема, недостатньо використовувалось нове обладнання. Не по всіх показниках виконувався план капітального будівництва.
Керуючись рішеннями ХУІ з'їзду КП(б)У (січень 1949 рік), що став видатною подією в житті трудящих Радянської України, партійні організації міста посилили масово-виховну роботу серед робітників, більш наполегливо боролися за широку механізацію і удосконалення виробництва.
Партійна організація Києва значно зросла і на кінець 1949 року налічувала 5ІЗ 223 комуністи, на 15 700 чол. більше, ніж було перед початком Вітчизняної війни. Безпосередньо на виробництві працювало 18 тис. комуністів, вони були активними учасниками і організаторами соціалістичного змагання на заводах, фабриках і будовах міста.
У Києві, як і по всій країні широкого характеру набрав рух за прискорення Оборотності оборотних коштів, розпочатий за прикладом передових колективів Москви і Московської області. Ця боротьба дала можливість київським підприємствам у 1949 році видати додаткової продукції на 75 млн. карбованців.
За почином відомого передовика країни О. С. Чутких в місті швидко розповсюджується патріотичний рух за випуск продукції лише відмінної якості. В результаті на середину 1949 року на підприємствах Києва налічувалося більше тисячі бригад відмінної якості. На заводі «Ленінська кузня» з 24 таких бригад 16 одержали особисті клейма і здавали продукцію без пред'явлення її до відділу технічного контролю. На заводі «Арсенал» шість бригад відмінної якості об'єднували 324 робітників. Високих показників тут досягли бригади I. С. Васильківського, М. С. Кузнецова, С. М. Сахарова та інших.
Великого розмаху набрало соціалістичне змагання за професіями. Зокрема, тільки за звання кращого майстра у виробництві змагалося близько 10 тис. чоловік. На кінець 1949 року налічувалося понад ЗО підприємств, де всі робітники виконували і перевиконували свої норми виробітку.
Далі зростала активність у соціалістичному змаганні комсомольців та молоді Києва. На відзнаку 30-річчя ЛКСМУ (червень 1949 р.) в соціалістичному змаганні взяли участь понад 45 тис. молодих працівників, 1200 комсомольсько-молодіжних бригад, з яких 600 здобули звання бригад відмінної якості. В цілому в місті було 31 тис. юнаків і дівчат, які з початку п'ятирічки виконали 4-5 річних норм.
Завдяки наполегливій праці всіх трудівників міста, постійному піклуванню про відбудову промисловості з боку Центрального Комітету, Радянського уряду та