Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
неробочий час муляри навчалися у І. М. Рахманіна методам швидкісної кладки цегли. На кінець п'ятирічки у місті налічувалося понад 6 тис. будівельників-новаторів, які значно перевиконували норми виробітку. Близько 90 проц. будівельників Дарницької дільниці стали послідовниками Рахманіна. Серед тих, хто тут успішно впровадив швидкісні методи праці, були муляри М. Прохоренко, Г. Ступа, Г. Бондар, теслярі тт. Стоцький, Рибаков, Гребінкін. Серед молодих будівельників міста славилася Д. Петриченко (трест «Хрещатикбуд»), яка в результаті наполегливої праці оволоділа чотирма будівельними спеціальностями, щодня виробничі завдання виконувала на 350-400 процентів.
І. М. Рахманін за четверту п'ятирічку виконав 26,5 річної норми. В 1950 році за новаторські прийоми роботи він був удостоєний Державної премії.
В ході соціалістичного змагання виросли кадри новаторів-будівельників. В 1950 році на будовах столиці поширюється метод роботи кращого муляра «Київжитлобуду» Ф. І. Кравчука, який, освоївши кладку стін з одночасним облицюванням керамічними плитами, домігся високої продуктивності праці. Застосовуючи передові методи праці, по 3-5 норм за зміну виконували каменярі тт. Волховський, Мартиненко, Кулешін, Кретов, Приволенко, столяр Мазрук, штукатур Волобуєв та багато інших новаторів. Сотні будівельників за п'ятирічку виконали по 10- 12 норм.
Механізація виробничих процесів, підвищення продуктивності праці сприяли тому, що багато будівельних організацій стали рентабельними. В 1950 році лише
56 будівельних організацій добилися здешевлення робіт на 14 проц. і дали державі ЗО млн. крб. економії.
За роки четвертої п'ятирічки в Києві введено в дію 886,8 тис. кв. м житлової площі. Крім того, населення за допомогою державного кредиту спорудило індивідуальних житлових будинків загальною площею 149,9 тис. кв. м. Тільки в останньому році п'ятирічки будівельники Києва здали в експлуатацію житлових будинків площею 213,4 тис. кв. м. Понад 3 тис. сімей одержали нові квартири і понад 5 тис. робітників поселилися в добре влаштовані гуртожитки.
Проте п'ятирічний план по житловому будівництву не було виконано. Серед новобудов п'ятирічки значне місце у Києві займали школи, будинки культури, кінотеатри, лікарні, аптеки, дитячі ясла і садки, крамниці, майстерні і павільйони побутового обслуговування тощо.
XVI з'їзд КП(б)У визнав забудову головної магістралі Києва - Хрещатика - важливим завданням партійних і радянських організацій України, а 19 серпня 1950 року Рада Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову «Про забудову вулиці Хрещатик в м. Києві», якою визначалися завдання на період з 1950 по 1954 рік.
Для успішного розв'язання завдань четвертого п'ятирічного плану велике значення мала творча співдружба працівників науки й виробництва.
В 1949 році в Києві нараховувалося близько 30 тис. науковців та інженерно-технічних працівників. З метою посилення пропаганди технічних знань цього ж року в Києві було відкрито Будинок техніки.
Особливо відзначався колектив інституту електрозварювання ім. О. Патона, який успішно впроваджував свої наукові досягнення на багатьох підприємствах. На основі розробок видатного радянського вченого лауреата Державної премії академіка Є. О. Патона споруджені унікальні мости на Волзі і на Москві-ріці, на Дніпрі і Дунаї. Метод автоматичного електрозварювання справедливо названий «патоновським». Наукові працівники цього інституту в галузі електрозварювання здобули великих досягнень і далеко випередили рівень закордонної техніки. За чотири післявоєнні роки в інституті було виготовлено для підприємств 717 автозварювальних апаратів власної конструкції і 70 потужних зварювальних трансформаторів з дистанційним керуванням. Наукові співробітники підготували понад 400 електрозварників і наладчиків автозварювальних установок. Велику допомогу підприємствам надав і Інститут чорної металургії, який розробив метод захисту труб від корозії, що дало можливість продовжити строк зберігання устаткування газопроводу Дашава-Київ в землі до 20-25 років. Наукові висновки академіка М. М. Доброхотова щодо поліпшення якостей сталі широко застосовувались на заводах «Більшовик» та ім. Лепсе. За активною участю науковців Інституту економіки АН УРСР в цехах заводів «Транссигнал», «Укркабель» було впроваджено господарський розрахунок, поліпшилась культура виробництва. Наукові працівники Інституту біохімії (директор - академік О. В. Палладій) розробили швидкісний метод визначення вітамінів «А», «Д», «Є» в сировині і готовій продукції, чим була
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 8 з 27
будівельниками Москви, Брянська та ін. міст. Це був яскравий прояв творчої співдружності українських і російських робітників і взаємної допомоги братніх народів у боротьбі за дострокове виконання планів першої післявоєнної п'ятирічки. На будовах столиці України в спеціально організованих школах у І. М. Рахманін за четверту п'ятирічку виконав 26,5 річної норми. В 1950 році за новаторські прийоми роботи він був удостоєний Державної премії.
В ході соціалістичного змагання виросли кадри новаторів-будівельників. В 1950 році на будовах столиці поширюється метод роботи кращого муляра «Київжитлобуду» Ф. І. Кравчука, який, освоївши кладку стін з одночасним облицюванням керамічними плитами, домігся високої продуктивності праці. Застосовуючи передові методи праці, по 3-5 норм за зміну виконували каменярі тт. Волховський, Мартиненко, Кулешін, Кретов, Приволенко, столяр Мазрук, штукатур Волобуєв та багато інших новаторів. Сотні будівельників за п'ятирічку виконали по 10- 12 норм.
Механізація виробничих процесів, підвищення продуктивності праці сприяли тому, що багато будівельних організацій стали рентабельними. В 1950 році лише
56 будівельних організацій добилися здешевлення робіт на 14 проц. і дали державі ЗО млн. крб. економії.
За роки четвертої п'ятирічки в Києві введено в дію 886,8 тис. кв. м житлової площі. Крім того, населення за допомогою державного кредиту спорудило індивідуальних житлових будинків загальною площею 149,9 тис. кв. м. Тільки в останньому році п'ятирічки будівельники Києва здали в експлуатацію житлових будинків площею 213,4 тис. кв. м. Понад 3 тис. сімей одержали нові квартири і понад 5 тис. робітників поселилися в добре влаштовані гуртожитки.
Проте п'ятирічний план по житловому будівництву не було виконано. Серед новобудов п'ятирічки значне місце у Києві займали школи, будинки культури, кінотеатри, лікарні, аптеки, дитячі ясла і садки, крамниці, майстерні і павільйони побутового обслуговування тощо.
XVI з'їзд КП(б)У визнав забудову головної магістралі Києва - Хрещатика - важливим завданням партійних і радянських організацій України, а 19 серпня 1950 року Рада Міністрів УРСР і ЦК КП(б)У прийняли постанову «Про забудову вулиці Хрещатик в м. Києві», якою визначалися завдання на період з 1950 по 1954 рік.
Для успішного розв'язання завдань четвертого п'ятирічного плану велике значення мала творча співдружба працівників науки й виробництва.
В 1949 році в Києві нараховувалося близько 30 тис. науковців та інженерно-технічних працівників. З метою посилення пропаганди технічних знань цього ж року в Києві було відкрито Будинок техніки.
Особливо відзначався колектив інституту електрозварювання ім. О. Патона, який успішно впроваджував свої наукові досягнення на багатьох підприємствах. На основі розробок видатного радянського вченого лауреата Державної премії академіка Є. О. Патона споруджені унікальні мости на Волзі і на Москві-ріці, на Дніпрі і Дунаї. Метод автоматичного електрозварювання справедливо названий «патоновським». Наукові працівники цього інституту в галузі електрозварювання здобули великих досягнень і далеко випередили рівень закордонної техніки. За чотири післявоєнні роки в інституті було виготовлено для підприємств 717 автозварювальних апаратів власної конструкції і 70 потужних зварювальних трансформаторів з дистанційним керуванням. Наукові співробітники підготували понад 400 електрозварників і наладчиків автозварювальних установок. Велику допомогу підприємствам надав і Інститут чорної металургії, який розробив метод захисту труб від корозії, що дало можливість продовжити строк зберігання устаткування газопроводу Дашава-Київ в землі до 20-25 років. Наукові висновки академіка М. М. Доброхотова щодо поліпшення якостей сталі широко застосовувались на заводах «Більшовик» та ім. Лепсе. За активною участю науковців Інституту економіки АН УРСР в цехах заводів «Транссигнал», «Укркабель» було впроваджено господарський розрахунок, поліпшилась культура виробництва. Наукові працівники Інституту біохімії (директор - академік О. В. Палладій) розробили швидкісний метод визначення вітамінів «А», «Д», «Є» в сировині і готовій продукції, чим була