Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Новатори творчо застосовували у себе передові методи праці, впроваджені на різних підприємствах країни за почином М. О. Російського, В. І. Матросова, О. М. Іванова. Так, уже в 1 кварталі 1947 року на «Арсеналі» працювало 20 матросовських бригад, які боролися зате, щоб підтягнути всіх робітників до рівня передових. В результаті на деяких операціях виготовлення деталей продуктивність праці зросла в 10 разів.
ЗО роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції 500 виробничників підприємства зустріли достроковим виконанням планів. Імена передовиків виробництва В. М. Гайцана, В. І. Логвиненка, Д. П. Завідонова та ін. були занесені тоді на Дошку пошани.
Взяті соціалістичні зобов'язання арсенальці виконали з честю, і лише протягом 1947 року колектив заводу двічі завойовував перехідні Червоні прапори ВЦРПС.
На заводі «Ленінська кузня» за ініціативою передових робітників виробництва була введена секційна збірка корпуса судна. В 1947 році тут було запроваджено у виробництво 170 рацпропозицій з економічним ефектом близько 1 млн. крб. Крім того, заощаджено 50 т вугілля і близько 100 т коксу. Завод розпочав серійний випуск буксирних пароплавів.
Достроково, до 30-ї річниці Жовтня, виконав річне завдання завод «Більшовик», колектив якого випустив продукції майже в 2,5 раза більше, ніж у попередньому році. Ще більшого успіху добився колектив заводу «Укркабель», значно перевищивши довоєнний рівень випуску продукції.
Нарощували темпи виробництва підприємства легкої промисловості та промкооперації. Чотири роки підряд першість у Всесоюзному соціалістичному змаганні підприємств харчової промисловості завоювала Київська тютюнова фабрика. На взуттєвих та трикотажних фабриках запроваджували передові методи праці закрійника московської взуттєвої фабрики «Паризька комуна» В. І. Матросова. Багато зусиль для їх поширення доклала М. Ф. Ярмоленко - депутат Верховної Ради УРСР, майстер пошивочного цеху 4-ї взуттєвої фабрики. Колектив цієї фабрики в 1947 році заощадив 353 тис. квадратних дециметрів шкіртовару, з якого було додатково пошито 16 тис. пар взуття.
На 200 млн. крб. продукції в 1947 році дала споживачам промислова кооперація міста.
Трудівники промисловості Києва достроково, до 24 листопада, виконали план 1947 року. Валова продукція всієї промисловості в 1947 році зросла у порівнянні з попереднім на 56,2 проц. і становила 59 проц. від довоєнного рівня. Продуктивність праці зросла відповідно на 18 проц. і становила 94 проц. від рівня 1940 року.
На основі досягнутих успіхів у розвитку радянської економіки підвищується матеріальний добробут трудящих нашої країни. В кінці 1947 року нормований розподіл продуктів було замінено розгорнутою державною торгівлею; одночасно було проведено грошову реформу, знижені ціни на предмети широкого споживання.
У лютому 1947 року вперше після Вітчизняної війни відбулися вибори до Верховної Ради УРСР, а в грудні цього ж року - до Київської міської Ради депутатів трудящих. Як і весь український народ, кияни під час виборів продемонстрували високий патріотизм, відданість і згуртованість навколо рідної Комуністичної партії. До складу міської Ради було обрано 844 депутати, з них 452 комуністи і 392 безпартійні, 322 жінки. Народні обранці, міськрада в цілому приділяла велику увагу поліпшенню добробуту трудящих. Зокрема, створені комісії міської Ради по охороні здоров'я, народної освіти, комунальна, житлова, соціального забезпечення, промисловості, торгівлі, культосвітня, будівельна, транспорту і зв'язку, впорядкування міста, сільськогосподарська, бюджетна до своєї роботи залучали актив трудящих.
Ще ширшим розгортанням соціалістичного змагання ознаменували трудящі Києва 1948 рік. Міський комітет КП(б)У, райкоми і первинні партійні організації багато уваги приділяли узагальненню, поширенню і впровадженню досвіду передовиків. Для цього скликалися міські та районні наради і зльоти новаторів. Партійні організації забезпечували широку гласність змагання, заохочували передовиків. Підприємствам, що здобували першість в змаганні, міськком партії і міськвиконком щомісяця вручали перехідний Червоний прапор. Встановлюються районні та міські Дошки пошани, Дошки показників соціалістичного змагання.
Авангардна роль комуністів на виробництві та повсякденна організаторська робота партійних організацій сприяли тому, що в соціалістичне змагання включилися майже всі робітники заводів. План січня передові колективи підприємств виконали достроково, до 25 січня. Успішно було виконано і план
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 3 з 27
технологію обробітку деталей, добився середньомісячного виробітку 500 проц. норми. Новатор-комуніст Т. Г. Прядко на обробці деталей запровадив нововведення, що дало можливість збільшити продуктивність праці в три рази і знизити собівартість виробів у два рази.Новатори творчо застосовували у себе передові методи праці, впроваджені на різних підприємствах країни за почином М. О. Російського, В. І. Матросова, О. М. Іванова. Так, уже в 1 кварталі 1947 року на «Арсеналі» працювало 20 матросовських бригад, які боролися зате, щоб підтягнути всіх робітників до рівня передових. В результаті на деяких операціях виготовлення деталей продуктивність праці зросла в 10 разів.
ЗО роковини Великої Жовтневої соціалістичної революції 500 виробничників підприємства зустріли достроковим виконанням планів. Імена передовиків виробництва В. М. Гайцана, В. І. Логвиненка, Д. П. Завідонова та ін. були занесені тоді на Дошку пошани.
Взяті соціалістичні зобов'язання арсенальці виконали з честю, і лише протягом 1947 року колектив заводу двічі завойовував перехідні Червоні прапори ВЦРПС.
На заводі «Ленінська кузня» за ініціативою передових робітників виробництва була введена секційна збірка корпуса судна. В 1947 році тут було запроваджено у виробництво 170 рацпропозицій з економічним ефектом близько 1 млн. крб. Крім того, заощаджено 50 т вугілля і близько 100 т коксу. Завод розпочав серійний випуск буксирних пароплавів.
Достроково, до 30-ї річниці Жовтня, виконав річне завдання завод «Більшовик», колектив якого випустив продукції майже в 2,5 раза більше, ніж у попередньому році. Ще більшого успіху добився колектив заводу «Укркабель», значно перевищивши довоєнний рівень випуску продукції.
Нарощували темпи виробництва підприємства легкої промисловості та промкооперації. Чотири роки підряд першість у Всесоюзному соціалістичному змаганні підприємств харчової промисловості завоювала Київська тютюнова фабрика. На взуттєвих та трикотажних фабриках запроваджували передові методи праці закрійника московської взуттєвої фабрики «Паризька комуна» В. І. Матросова. Багато зусиль для їх поширення доклала М. Ф. Ярмоленко - депутат Верховної Ради УРСР, майстер пошивочного цеху 4-ї взуттєвої фабрики. Колектив цієї фабрики в 1947 році заощадив 353 тис. квадратних дециметрів шкіртовару, з якого було додатково пошито 16 тис. пар взуття.
На 200 млн. крб. продукції в 1947 році дала споживачам промислова кооперація міста.
Трудівники промисловості Києва достроково, до 24 листопада, виконали план 1947 року. Валова продукція всієї промисловості в 1947 році зросла у порівнянні з попереднім на 56,2 проц. і становила 59 проц. від довоєнного рівня. Продуктивність праці зросла відповідно на 18 проц. і становила 94 проц. від рівня 1940 року.
На основі досягнутих успіхів у розвитку радянської економіки підвищується матеріальний добробут трудящих нашої країни. В кінці 1947 року нормований розподіл продуктів було замінено розгорнутою державною торгівлею; одночасно було проведено грошову реформу, знижені ціни на предмети широкого споживання.
У лютому 1947 року вперше після Вітчизняної війни відбулися вибори до Верховної Ради УРСР, а в грудні цього ж року - до Київської міської Ради депутатів трудящих. Як і весь український народ, кияни під час виборів продемонстрували високий патріотизм, відданість і згуртованість навколо рідної Комуністичної партії. До складу міської Ради було обрано 844 депутати, з них 452 комуністи і 392 безпартійні, 322 жінки. Народні обранці, міськрада в цілому приділяла велику увагу поліпшенню добробуту трудящих. Зокрема, створені комісії міської Ради по охороні здоров'я, народної освіти, комунальна, житлова, соціального забезпечення, промисловості, торгівлі, культосвітня, будівельна, транспорту і зв'язку, впорядкування міста, сільськогосподарська, бюджетна до своєї роботи залучали актив трудящих.
Ще ширшим розгортанням соціалістичного змагання ознаменували трудящі Києва 1948 рік. Міський комітет КП(б)У, райкоми і первинні партійні організації багато уваги приділяли узагальненню, поширенню і впровадженню досвіду передовиків. Для цього скликалися міські та районні наради і зльоти новаторів. Партійні організації забезпечували широку гласність змагання, заохочували передовиків. Підприємствам, що здобували першість в змаганні, міськком партії і міськвиконком щомісяця вручали перехідний Червоний прапор. Встановлюються районні та міські Дошки пошани, Дошки показників соціалістичного змагання.
Авангардна роль комуністів на виробництві та повсякденна організаторська робота партійних організацій сприяли тому, що в соціалістичне змагання включилися майже всі робітники заводів. План січня передові колективи підприємств виконали достроково, до 25 січня. Успішно було виконано і план