Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Річний план по випуску валової продукції промисловість міста виконала достроково - до 12 грудня і вже в жовтні цього року досягла 104 проц. середньомісячного обсягу виробництва, запланованого на 1950 рік. Обсяг валової продукції всієї промисловості Києва становив 105 проц. проти 1940 року, а машинобудівна та металообробна промисловість перевершила довоєнний рівень на 29,4 проц. В результаті -запровадження нової техніки і поліпшення технології виробництва продуктивність праці за 1949 рік виросла на 14,8 проц. і перевершила довоєнний рівень на 26,8 проц. Зниження собівартості товарної продукції на 4,4 проц. дало державі 128 млн. крб. надпланових нагромаджень.
Трудовими зусиллями енергобудівників на 3 місяці раніше встановленого урядом строку на міській ГЕС-2 було введено в експлуатацію турбогенератор потужністю в 24 тис. квт. В результаті значно поліпшилося постачання електроенергією міста. Потужність енергосистеми на цей час перевершила довоєнний рівень.
Успішно справилися з виробничими завданнями залізничники Київського вузла: понад план відправлено 8,5 тис. і вивантажено більше 17 тис. вагонів. Річковий порт на цей час вже перевершив довоєнний рівень переробки вантажів.
Досягнуті успіхи в 1949 році створили передумови для нових трудових перемог у наступному році п'ятирічки.
Партійна організація Києва, очолюючи трудове піднесення працівників усіх ділянок народного господарства міста, першочергову увагу зосередила на поліпшенні керівництва соціалістичним змаганням. Особливе значення мала організована в середині 1950 року з ініціативи міськкому партії взаємоперевірка підприємствами ходу виконання соціалістичних зобов'язань. До взаємоперевірки, що тривала близько 2 місяців, було залучено кілька тисяч активістів. На багатьох підприємствах здійснювався перехід від індивідуальних передових методів роботи до організації суцільних новаторських бригад, дільниць та цехів.
Ініціатором боротьби за впровадження цих нових методів соціалістичного змагання знову виступив колектив заводу «Арсенал». Партійна організація заводу, що на початку 1950 року налічувала 577 комуністів (з них близько 70 проц. працювали безпосередньо на виробництві), очолила патріотичний рух робітників, інженерно-технічних працівників за перетворення заводу в підприємство передовиків. Соціалістичним змаганням тут було охоплено всіх робітників. 21 бригаді було присвоєно звання бригад відмінної якості, 111 виробничників удостоєно звання «відмінник якості». Робітники провідних професій змагалися з передовиками підприємств Москви і Ленінграда. Зокрема, майстри передових дільниць комуністи В. М. Ушаков, О. І. Дмитрієв, робітник О. М. Шведський змагалися із знатним майстром країни М. О. Россійським.
В роботі машинобудівних заводів особливе місце займало поширення досвіду швидкісного різання й обробки металу. Застосування швидкісної обробки металу дало змогу колективу заводу «Ленінська кузня» значно збільшити випуск продукції з наявного устаткування, внаслідок чого на окремих ділянках виробництва продуктивність праці підвищилась в 3-4 рази. У 1950 році завод «Ленінська кузня» випустив продукції на 21,2 проц. більше, ніж у попередньому, дав понад план 3,5 млн. крб. економії. На заводі ім. Горького працювало 150 токарів-швидкісників, послідовників В. К. Семинського, до 80 проц. деталей тут було переведено на швидкісну обробку, що значно знизило трудомісткість робіт. На цьому заводі славилася високопродуктивною працею бригада новаторів, очолювана токарем В. І. Тертичним, яка щомісяця перевиконувала норми виробітку в 2,5-3 рази. На машинобудівному заводі «Головхарчомашу» високі якості токаря-швидкісника показував комуніст Ю. Р. Скоробогатько, який в 1950 році виконав 2,5 річної норми.
Ініціатором швидкісних плавок на заводі «Більшовик» виступив сталевар А. Т. Фріч, який окремі плавки при відмінній якості продукції давав за 3,9 години замість 6 за нормою. На кінець 1950 року на його рахунку було 12 річних норм. Завдяки запровадженню передових методів праці колектив чавуно-ливарного цеху заводу «Більшовик» починаючи з серпня 1950 року 2 дні кожного місяця працював на заощаджених матеріалах, а колектив котлоапаратного цеху за останні чотири місяці 1950 року заощадив до 100 т металу. 58 бригад підприємства здобули звання бригад відмінної якості, 368 робітників виконали від 6 до 20 річних норм.
Одним з важливих джерел підвищення продуктивності праці, скорочення виробничого циклу стало впровадження на підприємствах розрахунково-технічних норм.
Нові методи праці передовиків виробництва країни були широко підхоплені на підприємствах взуттєвої, трикотажної і харчової промисловості міста. Передовики-взуттєвики Києва і Москви вступили в соціалістичне змагання між
Київ у період післявоєнної відбудови народного господарства і завершення будівництва соціалізму (1945—1958 pp.)
Сторінка 6 з 27
великій організаторській роботі міської партійної організації у 1949 році було досягнуто вирішальних успіхів у розвитку економіки Києва.Річний план по випуску валової продукції промисловість міста виконала достроково - до 12 грудня і вже в жовтні цього року досягла 104 проц. середньомісячного обсягу виробництва, запланованого на 1950 рік. Обсяг валової продукції всієї промисловості Києва становив 105 проц. проти 1940 року, а машинобудівна та металообробна промисловість перевершила довоєнний рівень на 29,4 проц. В результаті -запровадження нової техніки і поліпшення технології виробництва продуктивність праці за 1949 рік виросла на 14,8 проц. і перевершила довоєнний рівень на 26,8 проц. Зниження собівартості товарної продукції на 4,4 проц. дало державі 128 млн. крб. надпланових нагромаджень.
Трудовими зусиллями енергобудівників на 3 місяці раніше встановленого урядом строку на міській ГЕС-2 було введено в експлуатацію турбогенератор потужністю в 24 тис. квт. В результаті значно поліпшилося постачання електроенергією міста. Потужність енергосистеми на цей час перевершила довоєнний рівень.
Успішно справилися з виробничими завданнями залізничники Київського вузла: понад план відправлено 8,5 тис. і вивантажено більше 17 тис. вагонів. Річковий порт на цей час вже перевершив довоєнний рівень переробки вантажів.
Досягнуті успіхи в 1949 році створили передумови для нових трудових перемог у наступному році п'ятирічки.
Партійна організація Києва, очолюючи трудове піднесення працівників усіх ділянок народного господарства міста, першочергову увагу зосередила на поліпшенні керівництва соціалістичним змаганням. Особливе значення мала організована в середині 1950 року з ініціативи міськкому партії взаємоперевірка підприємствами ходу виконання соціалістичних зобов'язань. До взаємоперевірки, що тривала близько 2 місяців, було залучено кілька тисяч активістів. На багатьох підприємствах здійснювався перехід від індивідуальних передових методів роботи до організації суцільних новаторських бригад, дільниць та цехів.
Ініціатором боротьби за впровадження цих нових методів соціалістичного змагання знову виступив колектив заводу «Арсенал». Партійна організація заводу, що на початку 1950 року налічувала 577 комуністів (з них близько 70 проц. працювали безпосередньо на виробництві), очолила патріотичний рух робітників, інженерно-технічних працівників за перетворення заводу в підприємство передовиків. Соціалістичним змаганням тут було охоплено всіх робітників. 21 бригаді було присвоєно звання бригад відмінної якості, 111 виробничників удостоєно звання «відмінник якості». Робітники провідних професій змагалися з передовиками підприємств Москви і Ленінграда. Зокрема, майстри передових дільниць комуністи В. М. Ушаков, О. І. Дмитрієв, робітник О. М. Шведський змагалися із знатним майстром країни М. О. Россійським.
В роботі машинобудівних заводів особливе місце займало поширення досвіду швидкісного різання й обробки металу. Застосування швидкісної обробки металу дало змогу колективу заводу «Ленінська кузня» значно збільшити випуск продукції з наявного устаткування, внаслідок чого на окремих ділянках виробництва продуктивність праці підвищилась в 3-4 рази. У 1950 році завод «Ленінська кузня» випустив продукції на 21,2 проц. більше, ніж у попередньому, дав понад план 3,5 млн. крб. економії. На заводі ім. Горького працювало 150 токарів-швидкісників, послідовників В. К. Семинського, до 80 проц. деталей тут було переведено на швидкісну обробку, що значно знизило трудомісткість робіт. На цьому заводі славилася високопродуктивною працею бригада новаторів, очолювана токарем В. І. Тертичним, яка щомісяця перевиконувала норми виробітку в 2,5-3 рази. На машинобудівному заводі «Головхарчомашу» високі якості токаря-швидкісника показував комуніст Ю. Р. Скоробогатько, який в 1950 році виконав 2,5 річної норми.
Ініціатором швидкісних плавок на заводі «Більшовик» виступив сталевар А. Т. Фріч, який окремі плавки при відмінній якості продукції давав за 3,9 години замість 6 за нормою. На кінець 1950 року на його рахунку було 12 річних норм. Завдяки запровадженню передових методів праці колектив чавуно-ливарного цеху заводу «Більшовик» починаючи з серпня 1950 року 2 дні кожного місяця працював на заощаджених матеріалах, а колектив котлоапаратного цеху за останні чотири місяці 1950 року заощадив до 100 т металу. 58 бригад підприємства здобули звання бригад відмінної якості, 368 робітників виконали від 6 до 20 річних норм.
Одним з важливих джерел підвищення продуктивності праці, скорочення виробничого циклу стало впровадження на підприємствах розрахунково-технічних норм.
Нові методи праці передовиків виробництва країни були широко підхоплені на підприємствах взуттєвої, трикотажної і харчової промисловості міста. Передовики-взуттєвики Києва і Москви вступили в соціалістичне змагання між