Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Раднаргосп вжив заходів по націоналізації промислових підприємств, його робота була тісно зв'язана з військовим відділом міськради, замовлення якого він виконував.
Органи Радянської влади виявили велике піклування про робітників. їм було видано аванси в рахунок заробітної плати, відпущено кошти для робітничої кооперації і видано дозвіл на заготівлю продуктів у межах Київської губернії. По підприємствах обиралися завкоми, які мобілізували маси на ліквідацію розрухи, на піднесення продуктивності праці. Робітники працювали на виробництві з великим ентузіазмом, незважаючи на великі матеріальні труднощі.
Київський міськком КП(б)У на чолі з М. Чорним та виконком Київської Ради на чолі з А. Бубновим провадили велику роботу по організації допомоги Червоній Армії та наведенню революційного порядку в місті. Активну участь у громадському житті міста брала молодь.
Вже у першій половині березня 1919 року вся територія Київської губернії була визволена від петлюрівських військ. В усіх містах і селах було відновлено Радянську владу. Але буржуазні націоналісти це склали зброї. У підпіллі вони розгорнули активну підривну діяльність проти Радянської влади.
Недобиті буржуазно-націоналістичні партії виступили організаторами куркульських банд. Бандити, шпигуни, диверсанти, що діяли у Києві і навколишніх селах, вносили дезорганізацію, тероризували населення, порушували нормальне життя в місті.
Особливо небезпечною стала банда петлюрівського отамана Михна, що діяла навколо Києва в кінці березня-на початку квітня 1919 року. Ці дії викликали загрозу припинення постачання продовольства для Києва. Для ліквідації банд було створено спеціальну групу військ. Ця група, в яку були включені кращі частини Київського гарнізону, завдала бандитам нищівного удару. Так, група, загонів М. Зоріна вже до 9 квітня очистила від банд залізничну лінію Київ-Фастів і район Василькова.
Починаючи з березня 1919 року на Куренівці і у Кирилівській лікарні була підпільна націоналістична організація есерів і «незалежників», яка створила штаб, що керував куркульсько-бандитськими виступами у Києві та його околицях. На початку квітня вони організували повстання на Куренівці. Озвірілі куркулі жорстоко, по-звірячому, розправилися з захопленими червоноармійцями, розстрілювали робітників і радянських службовців.
Трудящі Києва, очолювані більшовиками, швидко організували рішучу відсіч націоналістичним бандам. Було створено спеціальний загін із комуністів і комсомольців. Проти заколотників були кинуті українські частини, загін Надзвичайної комісії, Комуністичний караульний полк, об'єднаний загін 15-го прикордонного полку, інтернаціональні підрозділи.
На вечір 10 квітня заколот на Куренівці було придушено, його керівники були схоплені і розстріляні. Проте стан в місті і його околицях залишився тривожним. В районі Києва діяла банда Зеленого, яка була найбільш небезпечною. Отаман Зелений, примушуючи селян силою зброї вступати до своєї банди, довів її чисельність на початку травня 1919 року до 12 тис. чоловік. Бандити захопили ряд сіл Київського повіту, затримували і грабували всі вантажі, що направлялися в Київ, прагнучи зірвати постачання робітників. У зв'язку з цим у місті було оголошено воєнний стан.
13 квітня пленум міськкому КП(б)У ухвалив постанову про навчання комуністів військовій справі. Крім того, у Києві було введено загальне військове навчання всіх чоловіків віком від 18 до 40 років.
На ліквідацію банди Зеленого були направлені військові частини і Дніпровська воєнна флотилія. Активну участь в боях з бандою взяли Київський резервний Комуністичний полк, Шулявський робітничий батальйон, підрозділи 3-го інтернаціонального полку, 1-го кавалерійського інтернаціонального дивізіону та загони київських комсомольців.
Ще у березні 1919 року за вказівкою ЦК КП(б)У комсомольський актив обрав організаційне бюро, яке почало підготовку до скликання І з'їзду комуністичних спілок молоді України.
26 червня 1919 року в приміщенні клубу юних комунарів (Хрещатик, № 1) відбувся І з'їзд комуністичних спілок молоді.
На з'їзді було 75 делегатів, що представляли близько 10 тис. чоловік комсомольців. Однією із найбільш численних була київська губернська організація, що налічувала понад 1100 членів спілки.
Столична київська комсомольська організація провела велику роботу по
Київ у роки Жовтневої революції та громадянської війни (1917—1920 pp.)
Сторінка 18 з 44
розпуск буржуазної міської Думи, а 10 лютого при виконкомі міськради був створений Київський раднаргосп, який займався питанням керівництва промисловістю, залізничним і водним транспортом, постачанням міста паливом. Водночас створено комісію по перейменуванню вулиць. З того часу існують вулиці Леніна, Карла Маркса, бульвар Шевченка та багато інших.Раднаргосп вжив заходів по націоналізації промислових підприємств, його робота була тісно зв'язана з військовим відділом міськради, замовлення якого він виконував.
Органи Радянської влади виявили велике піклування про робітників. їм було видано аванси в рахунок заробітної плати, відпущено кошти для робітничої кооперації і видано дозвіл на заготівлю продуктів у межах Київської губернії. По підприємствах обиралися завкоми, які мобілізували маси на ліквідацію розрухи, на піднесення продуктивності праці. Робітники працювали на виробництві з великим ентузіазмом, незважаючи на великі матеріальні труднощі.
Київський міськком КП(б)У на чолі з М. Чорним та виконком Київської Ради на чолі з А. Бубновим провадили велику роботу по організації допомоги Червоній Армії та наведенню революційного порядку в місті. Активну участь у громадському житті міста брала молодь.
Вже у першій половині березня 1919 року вся територія Київської губернії була визволена від петлюрівських військ. В усіх містах і селах було відновлено Радянську владу. Але буржуазні націоналісти це склали зброї. У підпіллі вони розгорнули активну підривну діяльність проти Радянської влади.
Недобиті буржуазно-націоналістичні партії виступили організаторами куркульських банд. Бандити, шпигуни, диверсанти, що діяли у Києві і навколишніх селах, вносили дезорганізацію, тероризували населення, порушували нормальне життя в місті.
Особливо небезпечною стала банда петлюрівського отамана Михна, що діяла навколо Києва в кінці березня-на початку квітня 1919 року. Ці дії викликали загрозу припинення постачання продовольства для Києва. Для ліквідації банд було створено спеціальну групу військ. Ця група, в яку були включені кращі частини Київського гарнізону, завдала бандитам нищівного удару. Так, група, загонів М. Зоріна вже до 9 квітня очистила від банд залізничну лінію Київ-Фастів і район Василькова.
Починаючи з березня 1919 року на Куренівці і у Кирилівській лікарні була підпільна націоналістична організація есерів і «незалежників», яка створила штаб, що керував куркульсько-бандитськими виступами у Києві та його околицях. На початку квітня вони організували повстання на Куренівці. Озвірілі куркулі жорстоко, по-звірячому, розправилися з захопленими червоноармійцями, розстрілювали робітників і радянських службовців.
Трудящі Києва, очолювані більшовиками, швидко організували рішучу відсіч націоналістичним бандам. Було створено спеціальний загін із комуністів і комсомольців. Проти заколотників були кинуті українські частини, загін Надзвичайної комісії, Комуністичний караульний полк, об'єднаний загін 15-го прикордонного полку, інтернаціональні підрозділи.
На вечір 10 квітня заколот на Куренівці було придушено, його керівники були схоплені і розстріляні. Проте стан в місті і його околицях залишився тривожним. В районі Києва діяла банда Зеленого, яка була найбільш небезпечною. Отаман Зелений, примушуючи селян силою зброї вступати до своєї банди, довів її чисельність на початку травня 1919 року до 12 тис. чоловік. Бандити захопили ряд сіл Київського повіту, затримували і грабували всі вантажі, що направлялися в Київ, прагнучи зірвати постачання робітників. У зв'язку з цим у місті було оголошено воєнний стан.
13 квітня пленум міськкому КП(б)У ухвалив постанову про навчання комуністів військовій справі. Крім того, у Києві було введено загальне військове навчання всіх чоловіків віком від 18 до 40 років.
На ліквідацію банди Зеленого були направлені військові частини і Дніпровська воєнна флотилія. Активну участь в боях з бандою взяли Київський резервний Комуністичний полк, Шулявський робітничий батальйон, підрозділи 3-го інтернаціонального полку, 1-го кавалерійського інтернаціонального дивізіону та загони київських комсомольців.
Ще у березні 1919 року за вказівкою ЦК КП(б)У комсомольський актив обрав організаційне бюро, яке почало підготовку до скликання І з'їзду комуністичних спілок молоді України.
26 червня 1919 року в приміщенні клубу юних комунарів (Хрещатик, № 1) відбувся І з'їзд комуністичних спілок молоді.
На з'їзді було 75 делегатів, що представляли близько 10 тис. чоловік комсомольців. Однією із найбільш численних була київська губернська організація, що налічувала понад 1100 членів спілки.
Столична київська комсомольська організація провела велику роботу по