Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
ворога. На партизанські бази були переправлені літаками обладнання для 84 друкарень, папір та кваліфіковані друкарі.
Заходи ЦК КП(б)У сприяли активізації діяльності підпільних партійних організацій і дальшому розгортанню боротьби українського народу, в т. ч. і киян, проти фашистських загарбників. Посилило масово-політичну та диверсійно-підривну роботу і київське підпілля.
Київський міський штаб по керівництву диверсійно-підривною діяльністю на чолі з В. С. Кудряшовим за дев'ять місяців своєї роботи багато зробив для руйнування ворожого тилу. За допомогою робітників підпільники на довгий час вивели з ладу Київський і Дарницький залізничні вузли, а також основні підприємства міста, підготовлені окупантами для пуску в експлуатацію.
Міський штаб розгорнув інтенсивну підготовку бойових резервів для посилення партизанської боротьби з німецько-фашистськими окупантами. Кожному підпільному райкому партії було дано завдання готувати резерви, створювати бойові групи і бази озброєння для партизанської боротьби. Члени міського штабу В. С. Кудряшов, С. А. Пащенко, Г. І. Кулик і за їх дорученням підпільник М. А. Сорока та інші систематично виїжджали в села Київської, Житомирської, Чернігівської областей для організації бойових партизанських груп і подання їм оперативної допомоги в практичній діяльності.
На початку червня 1942 року Київський підпільний міськком партії створив у місті партизанський загін у кількості 100 чоловік з партійно-комсомольського активу та воїнів Червоної Армії, що опинилися на тимчасово окупованій території. Командиром загону був затверджений член підпільного міськкому партії і начальник міського штабу В. С. Кудряшов, комісаром - член підпільного міськкому партії і міського штабу С. А. Пащенко.
У відповідь на репресії фашистських загарбників та їх прислужників - українських буржуазних націоналістів, поліцаїв, старост - кияни активізували боротьбу проти окупантів. Коли гітлерівські головорізи повісили в Першотравневому парку кількох радянських патріотів і прикріпили до їх грудей напис «Партизани», підпільники Печерського району вночі замінили його написом «Жертви фашистського терору». Наступної ночі гітлерівці виставили охорону. Але підпільники зняли трупи патріотів і замість них повісили вартових, написавши: «Ось хто достойний шибениці!». Іншого разу фашисти повісили на каштанах на площі Верховної Ради трьох робітників заводу «Арсенал». Наступної ночі тут гойдалися поліцаї.
Розлютовані фашисти посилили розшуки київських підпільників. На початку червня 1942 року гестапівцям за допомогою провокаторів вдалося натрапити на слід підпільних партійно-комсомольських організацій.
2 червня 1942 року загинув секретар запасного міськкому партії С. Г. Вруз. Оточений гестапівцями, він вистрілив у провокатора, а другим пострілом смертельно поранив себе і тут же помер. За мужність, проявлену в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, С. Г. Бруза було посмертно нагороджено орденом Леніна.
Агенти гестапо заарештували господаря явочної квартири Д. Ф. Якименка, його дружину і дочку Марусю - зв'язкову запасного міськкому партії. Піддавши їх жахливим катуванням і не добившись ніяких відомостей про підпільників, гітлерівці всіх розстріляли. Незабаром були заарештовані член запасного міськкому партії Г. С. Подшивалова і зв'язкова М. С. Васильєва.
7 червня 1942 року у сквері біля заводу «Більшовик» гестапівці заарештували секретаря підпільного міськкому партії К. П. Івкіна та зв'язкову Т. О. Рогозінську. Під час перестрілки К. П. Івкін був поранений і в тяжкому стані доставлений у гестапо, в застінках якого і загинув.
9 червня гестапівці заарештували у с. Музичах Києво-Святошинського району члена підпільного міськкому партії С. А. Пащенка. В цей же час були затримані члени підпільного міськкому партії В. С. Кудряшов, Ф. Ф. Ревуцький, зв'язкова міськкому партії О. Г. Хохлова та інші. З членів підпільного міськкому партії
уникли арешту лише. Г. І. Кулик, Ф. В. Зубков і П. Т. Громико.
Тоді ж гестапо заарештувало секретаря Шевченківського райкому партії М. С. Уха та його дружину, секретаря Жовтневого райкому І.П. Дудінова, секретаря Московського райкому В. Л. Артамонова та багато інших членів підпільних партійних та комсомольських організацій.
Заарештованих у червні 1942 року керівників київського підпілля гітлерівці
Київ у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.)
Сторінка 16 з 42
У червні 1942 року за вказівкою ЦК ВКП(б) був створений Український штаб партизанського руху на чолі з Т. А. Строкачем. З метою посилення масово-політичної роботи підпільних партійних організацій серед населення ЦК КП(б)У видавав листівки, які переправлялись на тимчасово окуповану територію. В 1942-1943 pp. в різні райони України було надіслано понад 400 млн. примірників газет, листівок і брошур. ЦК КП(б)У подав велику допомогу партизанським загонам в організації друкованої пропаганди у тилу Заходи ЦК КП(б)У сприяли активізації діяльності підпільних партійних організацій і дальшому розгортанню боротьби українського народу, в т. ч. і киян, проти фашистських загарбників. Посилило масово-політичну та диверсійно-підривну роботу і київське підпілля.
Київський міський штаб по керівництву диверсійно-підривною діяльністю на чолі з В. С. Кудряшовим за дев'ять місяців своєї роботи багато зробив для руйнування ворожого тилу. За допомогою робітників підпільники на довгий час вивели з ладу Київський і Дарницький залізничні вузли, а також основні підприємства міста, підготовлені окупантами для пуску в експлуатацію.
Міський штаб розгорнув інтенсивну підготовку бойових резервів для посилення партизанської боротьби з німецько-фашистськими окупантами. Кожному підпільному райкому партії було дано завдання готувати резерви, створювати бойові групи і бази озброєння для партизанської боротьби. Члени міського штабу В. С. Кудряшов, С. А. Пащенко, Г. І. Кулик і за їх дорученням підпільник М. А. Сорока та інші систематично виїжджали в села Київської, Житомирської, Чернігівської областей для організації бойових партизанських груп і подання їм оперативної допомоги в практичній діяльності.
На початку червня 1942 року Київський підпільний міськком партії створив у місті партизанський загін у кількості 100 чоловік з партійно-комсомольського активу та воїнів Червоної Армії, що опинилися на тимчасово окупованій території. Командиром загону був затверджений член підпільного міськкому партії і начальник міського штабу В. С. Кудряшов, комісаром - член підпільного міськкому партії і міського штабу С. А. Пащенко.
У відповідь на репресії фашистських загарбників та їх прислужників - українських буржуазних націоналістів, поліцаїв, старост - кияни активізували боротьбу проти окупантів. Коли гітлерівські головорізи повісили в Першотравневому парку кількох радянських патріотів і прикріпили до їх грудей напис «Партизани», підпільники Печерського району вночі замінили його написом «Жертви фашистського терору». Наступної ночі гітлерівці виставили охорону. Але підпільники зняли трупи патріотів і замість них повісили вартових, написавши: «Ось хто достойний шибениці!». Іншого разу фашисти повісили на каштанах на площі Верховної Ради трьох робітників заводу «Арсенал». Наступної ночі тут гойдалися поліцаї.
Розлютовані фашисти посилили розшуки київських підпільників. На початку червня 1942 року гестапівцям за допомогою провокаторів вдалося натрапити на слід підпільних партійно-комсомольських організацій.
2 червня 1942 року загинув секретар запасного міськкому партії С. Г. Вруз. Оточений гестапівцями, він вистрілив у провокатора, а другим пострілом смертельно поранив себе і тут же помер. За мужність, проявлену в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, С. Г. Бруза було посмертно нагороджено орденом Леніна.
Агенти гестапо заарештували господаря явочної квартири Д. Ф. Якименка, його дружину і дочку Марусю - зв'язкову запасного міськкому партії. Піддавши їх жахливим катуванням і не добившись ніяких відомостей про підпільників, гітлерівці всіх розстріляли. Незабаром були заарештовані член запасного міськкому партії Г. С. Подшивалова і зв'язкова М. С. Васильєва.
7 червня 1942 року у сквері біля заводу «Більшовик» гестапівці заарештували секретаря підпільного міськкому партії К. П. Івкіна та зв'язкову Т. О. Рогозінську. Під час перестрілки К. П. Івкін був поранений і в тяжкому стані доставлений у гестапо, в застінках якого і загинув.
9 червня гестапівці заарештували у с. Музичах Києво-Святошинського району члена підпільного міськкому партії С. А. Пащенка. В цей же час були затримані члени підпільного міськкому партії В. С. Кудряшов, Ф. Ф. Ревуцький, зв'язкова міськкому партії О. Г. Хохлова та інші. З членів підпільного міськкому партії
уникли арешту лише. Г. І. Кулик, Ф. В. Зубков і П. Т. Громико.
Тоді ж гестапо заарештувало секретаря Шевченківського райкому партії М. С. Уха та його дружину, секретаря Жовтневого райкому І.П. Дудінова, секретаря Московського райкому В. Л. Артамонова та багато інших членів підпільних партійних та комсомольських організацій.
Заарештованих у червні 1942 року керівників київського підпілля гітлерівці