Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
року ця організація випустила свою першу листівку під назвою «Звернення до залізничників», в якій закликала всіма силами і засобами саботувати і зривати військові перевезення, а також різні заходи фашистських загарбників. Залізничники-підпільники щодня випускали близько 200 примірників листівок та зведень Радянського інформбюро. Вони проводили велику антифашистську роботу. На початок 1943 року ця організація зросла до 31 чоловіка і створила чотири підпільні групи: дві в депо Київ-Московський, одну в депо ст. Дарниця і одну в с. Жоравці Яготинського району Полтавської області.
На початку 1942 року Л. М. Воробйов створив на Дарницькому вагоноремонтному заводі підпільну партійну організацію з шести чоловік. Наприкінці року ця організація зросла до 39 чоловік, які були об'єднані у сім підпільних груп.
У листопаді 1941 року була створена підпільна організація на чолі з комуністом М. С. Королем, яка спочатку складалась з семи чоловік. З розгортанням масово-політичної роботи серед населення організація зростала і міцніла. На початок 1942 року в її рядах налічувалось 35 чоловік. Вона створила три підпільні групи: на ст. Бровки Ружинського району Житомирської області, при заготконторі Києво-Святошинської райспоживспілки і на третій дільниці служби шляху Київ-І-Пасажирський.
Особливо велику роботу по створенню підпільних партійних організацій провів Залізничний підпільний райком партії Києва на чолі з О. С. Пироговським. Раніше О. С. Пироговський був робітником лісозаводу ім. Першого травня, потім його обрали секретарем партійної організації, а напередодні війни він працював директором цього заводу. Залізничний райком партії під керівництвом О. С. ПироговсьКого став основною базою для підпільного міськкому партії при створенні партійного підпілля й розгортанні партійно-політичної роботи у місті.
За завданням Залізничного райкому партії комуніст М. Ф. Грищенко, який до війни працював інструктором Дрогобицького обкому партії, на початку 1942 року створив підпільну організацію на Чоколівському лісозаводі. Організація видавала листівки, а також антифашистські брошури, які писав вчитель історії М. Є. Могильний. У 1942 році було випущено 16 таких брошур по 250 примірників кожна.
Активно допомагав О. С. Пироговському старий більшовик, пенсіонер В. Д. Шишкін. Члени його сім'ї (дружина Любов Власівна, дочка - комсомолка Віта та син - піонер Ігор) протягом всього періоду окупації виконували обов'язки зв'язкових Залізничного підпільного райкому партії та підпільних організацій.
За дорученням Залізничного райкому партії В. Д. Шишкін наприкінці 1941 року створив на Чоколівці підпільну організацію «Київський робітник», яку потім очолив кандидат партії С. Г. Самовольський. Організація проводила велику пропагандистську роботу, систематично випускала масовим тиражем листівки під.назвою «Радянська Україна». Над випуском листівок самовіддано працював комсомолець В. Є. Токарев, незважаючи на те, що він був інвалідом (втратив обидві ноги). У друкуванні листівок Токареву завжди допомагав його 72-річний батько Є. П. Токарев.
Ця підпільна організація випустила понад 7 тис. примірників листівок і зведень Радянського інформбюро, які доставлялись одинадцятирічним піонером-зв'язковим Євгеном Вихровичем. Вони розповсюджувались серед трудящих Києва, зокрема на заводах «Більшовик» і «Ленінська кузня», серед колгоспників навколишніх сіл і на залізничних станціях.
Успішній діяльності Залізничного підпільного райкому партії протягом всього періоду гітлерівської окупації сприяла копітка і самовіддана робота господарки конспіративної квартири Я. М. Ярої. Проста і скромна безпартійна трудівниця Я. М. Яра в умовах масових арештів влаштувала нову конспіративну квартиру в будинку № 7 по Садовій вулиці на Чоколівці, яка стала штабом підпільників.
Залізничний райком створив дві підпільні групи на ст. Київ-Товарний, три групи - на ст. Київ-Пасажирський, три групи - в депо ім. Андреева і підпільну партійну організацію на чолі з П. І. Щербаковим у Печерському районі.
Вірними помічниками комуністів у справі мобілізації населення на боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками були комсомольці. Коли у жовтні 1941 року через масові арешти припинили свою діяльність підпільні райкоми комсомолу, Київський міськком партії утворив вісім нових райкомів ЛКСМУ. Нерідко підпільні комсомольські організації виникали самостійно з ініціативи найбільш політично зрілих комсомольців. Це - яскраве свідчення високого патріотизму радянської молоді.
Багато підпільних молодіжних груп створили райкоми комсомолу. Велику роботу щодо цього провів Радянський райком комсомолу на чолі з його першим секретарем Г. Я. Синициним. За допомогою райкому партії, зв'язок з яким було встановлено у листопаді 1941 року, райком комсомолу створив на лютий 1942 року підпільні молодіжні групи: в міському управлінні
Київ у роки Великої Вітчизняної війни (1941—1945 pp.)
Сторінка 13 з 42
початкуроку ця організація випустила свою першу листівку під назвою «Звернення до залізничників», в якій закликала всіма силами і засобами саботувати і зривати військові перевезення, а також різні заходи фашистських загарбників. Залізничники-підпільники щодня випускали близько 200 примірників листівок та зведень Радянського інформбюро. Вони проводили велику антифашистську роботу. На початок 1943 року ця організація зросла до 31 чоловіка і створила чотири підпільні групи: дві в депо Київ-Московський, одну в депо ст. Дарниця і одну в с. Жоравці Яготинського району Полтавської області.
На початку 1942 року Л. М. Воробйов створив на Дарницькому вагоноремонтному заводі підпільну партійну організацію з шести чоловік. Наприкінці року ця організація зросла до 39 чоловік, які були об'єднані у сім підпільних груп.
Особливо велику роботу по створенню підпільних партійних організацій провів Залізничний підпільний райком партії Києва на чолі з О. С. Пироговським. Раніше О. С. Пироговський був робітником лісозаводу ім. Першого травня, потім його обрали секретарем партійної організації, а напередодні війни він працював директором цього заводу. Залізничний райком партії під керівництвом О. С. ПироговсьКого став основною базою для підпільного міськкому партії при створенні партійного підпілля й розгортанні партійно-політичної роботи у місті.
За завданням Залізничного райкому партії комуніст М. Ф. Грищенко, який до війни працював інструктором Дрогобицького обкому партії, на початку 1942 року створив підпільну організацію на Чоколівському лісозаводі. Організація видавала листівки, а також антифашистські брошури, які писав вчитель історії М. Є. Могильний. У 1942 році було випущено 16 таких брошур по 250 примірників кожна.
Активно допомагав О. С. Пироговському старий більшовик, пенсіонер В. Д. Шишкін. Члени його сім'ї (дружина Любов Власівна, дочка - комсомолка Віта та син - піонер Ігор) протягом всього періоду окупації виконували обов'язки зв'язкових Залізничного підпільного райкому партії та підпільних організацій.
За дорученням Залізничного райкому партії В. Д. Шишкін наприкінці 1941 року створив на Чоколівці підпільну організацію «Київський робітник», яку потім очолив кандидат партії С. Г. Самовольський. Організація проводила велику пропагандистську роботу, систематично випускала масовим тиражем листівки під.назвою «Радянська Україна». Над випуском листівок самовіддано працював комсомолець В. Є. Токарев, незважаючи на те, що він був інвалідом (втратив обидві ноги). У друкуванні листівок Токареву завжди допомагав його 72-річний батько Є. П. Токарев.
Ця підпільна організація випустила понад 7 тис. примірників листівок і зведень Радянського інформбюро, які доставлялись одинадцятирічним піонером-зв'язковим Євгеном Вихровичем. Вони розповсюджувались серед трудящих Києва, зокрема на заводах «Більшовик» і «Ленінська кузня», серед колгоспників навколишніх сіл і на залізничних станціях.
Успішній діяльності Залізничного підпільного райкому партії протягом всього періоду гітлерівської окупації сприяла копітка і самовіддана робота господарки конспіративної квартири Я. М. Ярої. Проста і скромна безпартійна трудівниця Я. М. Яра в умовах масових арештів влаштувала нову конспіративну квартиру в будинку № 7 по Садовій вулиці на Чоколівці, яка стала штабом підпільників.
Залізничний райком створив дві підпільні групи на ст. Київ-Товарний, три групи - на ст. Київ-Пасажирський, три групи - в депо ім. Андреева і підпільну партійну організацію на чолі з П. І. Щербаковим у Печерському районі.
Вірними помічниками комуністів у справі мобілізації населення на боротьбу з німецько-фашистськими загарбниками були комсомольці. Коли у жовтні 1941 року через масові арешти припинили свою діяльність підпільні райкоми комсомолу, Київський міськком партії утворив вісім нових райкомів ЛКСМУ. Нерідко підпільні комсомольські організації виникали самостійно з ініціативи найбільш політично зрілих комсомольців. Це - яскраве свідчення високого патріотизму радянської молоді.
Багато підпільних молодіжних груп створили райкоми комсомолу. Велику роботу щодо цього провів Радянський райком комсомолу на чолі з його першим секретарем Г. Я. Синициним. За допомогою райкому партії, зв'язок з яким було встановлено у листопаді 1941 року, райком комсомолу створив на лютий 1942 року підпільні молодіжні групи: в міському управлінні