Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Жовтневий загальноросійський політичний страйк, за визначенням В. І. Леніна, -став генеральною репетицією грудневого збройного повстання 1905 року.
У дні жовтневого страйку виникли Ради робітничих депутатів, які були небаченою у світі масовою політичною організацією робітничого класу, зародком нової, революційної влади. «Ці органи, - вказував В. І. Ленін, - створювались виключно революційними верствами населення, вони створювались поза
всякими законами і нормами цілком революційним шляхом, як продукт самобутньої народної творчості, як прояв самодіяльності народу, що позбувся або позбувається старих поліцейських пут».
Київська Рада робітничих депутатів виникла наприкінці жовтня 1905 року. 21 жовтня у приміщенні політехнічного інституту зібрався мітинг. На цих зборах більшовики розповіли про виникнення та діяльність Рад робітничих депутатів у Петербурзі, Москві, Іваново-Вознесенську та інших промислових центрах. Вони закликали робітників створити Раду і в Києві. Серед інших промовців виступив робітник заводу Гретера і Криванека Ф. П. Алексеев. Була схвалена пропозиція надіслати делегатів на всі підприємства і обрати по одному депутату на кожні 100 робітників.
На заклик більшовиків на заводах почалися вибори депутатів. 24 жовтня робітники Південноросійського машинобудівного заводу на зборах обрали своїх представників до Ради: Т. Михайлова - від механічного цеху, Ф. Іванова - від вагонного, П. Крилова - від модельного, М. Комарницького - від котельного, Я. Давидова та М. Славинського - від ливарного. Того ж дня були проведені вибори депутатів до Ради в Головних майстернях Південно-Західної залізниці. 25 жовтня обрали своїх депутатів до Ради арсенальці. Протягом тижня були проведені вибори депутатів на заводах Гретера і Криванека, Бертрана, Графа, Млошевського та інших.
ЗО жовтня в приміщенні політехнічного інституту відбувся перший пленум Київської Ради. Тут були присутні делегати від дев'яти заводів міста. Пленум розглянув ряд організаційних питань. Було обрано бюро Ради, куди ввійшли по одному представнику від кожного підприємства.
Вибори до Рад проходили в запеклій боротьбі більшовиків проти меншовиків,, які намагалися принизити роль Рад, розглядали їх тільки як органи місцевого самоврядування. Більшовики вважали, що Ради є бойовими організаціями, органами підготовки і проведення збройного повстання.
6 листопада відкрився другий пленум Київської Ради. На ньому були присутні близько 500 делегатів від багатьох заводів, фабрик та інших підприємств міста. Головою Ради було обрано робітника заводу Гретера і Криванека Ф. Алексеева.
На засіданні розгорілась боротьба між більшовиками і меншовиками. Більшовики рішуче викривали намагання меншовиків відвернути увагу робітників від політичних питань, нав'язати рішення про об'єднання Київської Ради робітничих депутатів
«Союзом спілок» - політичною організацією буржуазно-ліберальної інтелігенції, яка оформилась у травні 1905 року на з'їзді представників 14 спілок - адвокатів, лікарів, письменників, інженерів, вчителів та інших. Під впливом більшовиків пленум Київської Ради прийняв резолюцію, в якій говорилося: «Рада робітничих депутатів м. Києва в питанні об'єднання з „Союзом спілок" ухвалює: інтереси робітничого класу вимагають окремої організації пролетаріату, а тому Рада висловлюється проти вступу до „Союзу спілок"». Протягом листопада заводи продовжували обирати своїх делегатів до Ради.
Під керівництвом більшовиків виступи робітників Києва за свої права тривали.
листопада відбулася сходка на Південноросійському заводі. 14 листопада почався великий страйк на заводі Гретера і Криванека, до якого приєдналися робітники інших підприємств. 16 листопада застрайкували працівники пошти і телеграфу Києва. На телеграф були послані військові телеграфісти з саперних батальйонів, аліе вони відмовились замінити страйкарів.
Під впливом революційних виступів робітників посилились заворушення серед солдатів саперних частин.
Ввечері 16 листопада страйк почали солдати 3-ї роти 5-го понтонного батальйону. В цій роті під впливом Київської військової організації РСДРП виник солдатський актив, який мав великий вплив на саперів. Солдати поставили ряд вимог, більшість яких було спрямовано на поліпшення матеріально-побутових умов саперів.
17 листопада військово-революційна організація випустила прокламацію, в якій засуджувалися знущання командира роти штабс-капітана Смирнова з солдатів. Прокламація закінчувалася закликом до солдатів виступити за
Київ у період імперіалізму та буржуазно-демократичних революцій (1900—1917 рр.)
Сторінка 15 з 47
погроми, Про нечувані звірства так і сиплються з усіх кінців. Росії». Криваві Події, що відбувалися, в Києві, свідчили про справжню мету маніфесту царського уряду - виграти час, зібратися з силами і вдарити по революції.Жовтневий загальноросійський політичний страйк, за визначенням В. І. Леніна, -став генеральною репетицією грудневого збройного повстання 1905 року.
У дні жовтневого страйку виникли Ради робітничих депутатів, які були небаченою у світі масовою політичною організацією робітничого класу, зародком нової, революційної влади. «Ці органи, - вказував В. І. Ленін, - створювались виключно революційними верствами населення, вони створювались поза
Київська Рада робітничих депутатів виникла наприкінці жовтня 1905 року. 21 жовтня у приміщенні політехнічного інституту зібрався мітинг. На цих зборах більшовики розповіли про виникнення та діяльність Рад робітничих депутатів у Петербурзі, Москві, Іваново-Вознесенську та інших промислових центрах. Вони закликали робітників створити Раду і в Києві. Серед інших промовців виступив робітник заводу Гретера і Криванека Ф. П. Алексеев. Була схвалена пропозиція надіслати делегатів на всі підприємства і обрати по одному депутату на кожні 100 робітників.
На заклик більшовиків на заводах почалися вибори депутатів. 24 жовтня робітники Південноросійського машинобудівного заводу на зборах обрали своїх представників до Ради: Т. Михайлова - від механічного цеху, Ф. Іванова - від вагонного, П. Крилова - від модельного, М. Комарницького - від котельного, Я. Давидова та М. Славинського - від ливарного. Того ж дня були проведені вибори депутатів до Ради в Головних майстернях Південно-Західної залізниці. 25 жовтня обрали своїх депутатів до Ради арсенальці. Протягом тижня були проведені вибори депутатів на заводах Гретера і Криванека, Бертрана, Графа, Млошевського та інших.
ЗО жовтня в приміщенні політехнічного інституту відбувся перший пленум Київської Ради. Тут були присутні делегати від дев'яти заводів міста. Пленум розглянув ряд організаційних питань. Було обрано бюро Ради, куди ввійшли по одному представнику від кожного підприємства.
Вибори до Рад проходили в запеклій боротьбі більшовиків проти меншовиків,, які намагалися принизити роль Рад, розглядали їх тільки як органи місцевого самоврядування. Більшовики вважали, що Ради є бойовими організаціями, органами підготовки і проведення збройного повстання.
6 листопада відкрився другий пленум Київської Ради. На ньому були присутні близько 500 делегатів від багатьох заводів, фабрик та інших підприємств міста. Головою Ради було обрано робітника заводу Гретера і Криванека Ф. Алексеева.
На засіданні розгорілась боротьба між більшовиками і меншовиками. Більшовики рішуче викривали намагання меншовиків відвернути увагу робітників від політичних питань, нав'язати рішення про об'єднання Київської Ради робітничих депутатів
«Союзом спілок» - політичною організацією буржуазно-ліберальної інтелігенції, яка оформилась у травні 1905 року на з'їзді представників 14 спілок - адвокатів, лікарів, письменників, інженерів, вчителів та інших. Під впливом більшовиків пленум Київської Ради прийняв резолюцію, в якій говорилося: «Рада робітничих депутатів м. Києва в питанні об'єднання з „Союзом спілок" ухвалює: інтереси робітничого класу вимагають окремої організації пролетаріату, а тому Рада висловлюється проти вступу до „Союзу спілок"». Протягом листопада заводи продовжували обирати своїх делегатів до Ради.
Під керівництвом більшовиків виступи робітників Києва за свої права тривали.
листопада відбулася сходка на Південноросійському заводі. 14 листопада почався великий страйк на заводі Гретера і Криванека, до якого приєдналися робітники інших підприємств. 16 листопада застрайкували працівники пошти і телеграфу Києва. На телеграф були послані військові телеграфісти з саперних батальйонів, аліе вони відмовились замінити страйкарів.
Під впливом революційних виступів робітників посилились заворушення серед солдатів саперних частин.
Ввечері 16 листопада страйк почали солдати 3-ї роти 5-го понтонного батальйону. В цій роті під впливом Київської військової організації РСДРП виник солдатський актив, який мав великий вплив на саперів. Солдати поставили ряд вимог, більшість яких було спрямовано на поліпшення матеріально-побутових умов саперів.
17 листопада військово-революційна організація випустила прокламацію, в якій засуджувалися знущання командира роти штабс-капітана Смирнова з солдатів. Прокламація закінчувалася закликом до солдатів виступити за