Київ у період імперіалізму та буржуазно-демократичних революцій (1900—1917 рр.)
Кудрявській, 26 (колишня будівля «Народної аудиторії»), будинок лікарні по вул. Саксаганського, 75 (тепер Інститут клінічної медицини) та інші.
В 1911-1914 pp. в Києві здійснюється будівництво ряду громадських споруд в класичному стилі. До них відноситься будинок пасажу на Хрещатику (архітектор П. С. Андреев), що в плані являв собою два паралельні корпуси, об'єднані торцовими корпусами з проїздами. В стилі російського класицизму 0. В.
У розглядуваний період в Києві продовжувало здійснюватися, хоч у значно менших масштабах, паркове будівництво. Так, у 1899-190І pp. учні і студенти київських учбових закладів заклали великий парк по Брёст-Литовському шосе, названий на честь 100-річчя з дня народження О. С. Пушкіна його ім'ям. Тоді ж було закладено гай на території політехнічного інституту, сквер на Контрактовій площі на Подолі, а у 1909 році прокладено Петрівську алею в Царському саду.
В дореволюційному Києві поряд з певними досягненнями у благоустрої і озелененні міста, будівництві капітальних споруд яскраво проявилися типові для капіталістичного містобудівництва риси - стихійність забудови, стилістичний різнобій в архітектурному обличчі, ігнорування визначних природних умов. Всі ці недоліки могли бути усунені лише в умовах планового і цілеспрямованого будівництва, що стало можливим після перемоги Великої Жовтневої соціалістичної революції.