Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від
Трудящі Київщини, весь український народ піднялися на боротьбу проти Директорії. Для організації партизанських загонів до повітів губернії виїздили провідні партійні працівники - А. С. Бубнов, М. В. Голубенко, П. М. Дегтяренко, П. Ф. Слинько. В січні 1919 року навколо Києва партизани створили справжній «другий фронт». Повстанські загони під керівництвом більшовиків захопили Таращу, контролювали більшу частину Київського
повіту. Керував їх боротьбою підпільний Київський обласний комітет КП(б)У (секретар С. В. Косіор) та обласний військово-революційний комітет (голова А.С. Бубнов). З вересня 1918 року почала виходити газета «Киевский коммунист».
5 лютого 1949 року Богунський і Таращанський полки на чолі з М. О. Щорсом і В. Н. Бо-женком визволили Київ. 19 лютого був очищений від петлюрівців Васйльків, 21 лютого - Біла Церква, 4 березня - Сквира. Влада Директорії була ліквідована. Партизани, що діяли у південних повітах губернії, поповнили лави радянських військ.
Трудящі Київщини з натхненням приступили ДО мирної в. Н. Боженко серед бійців Таращанського полку. 1919 р. праці. Було проведено націоналізацію промислових підприємств,
зруйновано старий державний апарат, закрито буржуазні газети, відновлено органи Радянської влади. Губпродкомісія розгорнула роботу щодо заготівлі продовольства для Червоної Армії та населення міст. Відбудову і розвиток народного господарства очолив створений в лютому 1919 року Київський губраднаргосп. Проведений наприкінці лютого губернський з'їзд Рад проаналізував стан роботи в центрі і на місцях та обрав губвиконком на чолі з A. С. Бубновим.
Організаційно оформлялися й розгортали роботу партійні осередки. У повітах проходили партійні збори і конференції, ряди партії поповнювалися молодими комуністами. 2-5 квітня 1919 року відбулася Київська міська партійна конференція. Вона розглянула чергові завдання партійного, державного й господарського будівництва, обрала міський комітет партії, який протягом місяця виконував обов'язки губкому партії. Губернський комітет КП(б)У обраний на початку травня. До нього ввійшли А. В. Іванов, І. Ю. Кулик, О. К. Ластовський, М. О. Скрипник, В. І. Чернявський, М. І. Чорний та інші.
Бойовим помічником партійних організацій були комуністичні спілки робітничої молоді. В 1919 році комсомольські осередки були створені майже в усіх повітах. Вони залучали молодь до лав Червоної Армії, вели героїчну боротьбу проти бандитизму. Однією з найнебезпечніших в цей час була банда Зеленого. Зібравши близько двох тисяч бандитів, він часом загрожував навіть Києву. В липні 1919 року 2-й Київський караульний полк, до складу якого входило близько ста київських комсомольців, а також загін робітників-металістів Києва взяли участь у боротьбі проти банди Зеленого в районі Обухова і Трипілля. Багато учасників Трипільського походу героїчно загинуло в нерівному бою. В 1919 році комуністи й комсомольці Київщини розгромили десятки банд, що тероризували населення, намагалися зірвати радянське будівництво.
Одним з першочергових завдань сільських комуністів був розподіл між безземельними й малоземельними селянами поміщицьких та церковних земель. Іншою невідкладною справою було створення на селах комітетів бідноти. За неповними даними, на Київщині на кінець 1919 року діяли 234 комбіди. Вони розгорнули рішучий наступ на куркуля, допомагали органам влади заготовляти продовольство для Червоної Армії. Трудящі селяни подали велику допомогу робітникам Петрограда. Ешелони з продовольством для робітників братньої Росії йшли з усіх повітів; тільки в червні було відправлено 75 вагонів різних продуктів.
Біднота переходила до колективних форм господарювання. На початок липня в губернії існувало вже 37 сільськогосподарських комун, ще більше виникло сільськогосподарських артілей. Крім того, налічувалось 11 радгоспів з земельною площею 11 964 десятини.
Незважаючи на величезну розруху, швидко відроджувалась мережа шкіл і вищих навчальних закладів/Почали працювати театри. Налагоджувалось видання книжок українською умовою. В першій половині 1919 року , в губернії видавалося понад 15 газет, серед них: «Вісті», «Коммунист», «Красний моряк», «Більшовик», «Коммунар», «Сільська комуна», «Красная звезда» та ін. 12 лютого розпочала діяльність Українська Академія наук. Велику роботу в ній проводили такі відомі вчені, як В. І. Вернадський, А, Ю. Кримський, П.
Київська область
Сторінка 18 з 38
умови для визволення України від окупантів і повалення гетьманщини. В. І. Ленін організував всебічну допомогу українським трудящим. Разом з українськими повстанськими військами на Україну вступили частини Червоної Армії. Намагаючись перешкодити відновленню Радянської влади, українські буржуазні націоналісти створили в Києві т. зв. Директорію, яка захопила владу на Правобережжі і на більшій частині Лівобережжя.Трудящі Київщини, весь український народ піднялися на боротьбу проти Директорії. Для організації партизанських загонів до повітів губернії виїздили провідні партійні працівники - А. С. Бубнов, М. В. Голубенко, П. М. Дегтяренко, П. Ф. Слинько. В січні 1919 року навколо Києва партизани створили справжній «другий фронт». Повстанські загони під керівництвом більшовиків захопили Таращу, контролювали більшу частину Київського
5 лютого 1949 року Богунський і Таращанський полки на чолі з М. О. Щорсом і В. Н. Бо-женком визволили Київ. 19 лютого був очищений від петлюрівців Васйльків, 21 лютого - Біла Церква, 4 березня - Сквира. Влада Директорії була ліквідована. Партизани, що діяли у південних повітах губернії, поповнили лави радянських військ.
Трудящі Київщини з натхненням приступили ДО мирної в. Н. Боженко серед бійців Таращанського полку. 1919 р. праці. Було проведено націоналізацію промислових підприємств,
зруйновано старий державний апарат, закрито буржуазні газети, відновлено органи Радянської влади. Губпродкомісія розгорнула роботу щодо заготівлі продовольства для Червоної Армії та населення міст. Відбудову і розвиток народного господарства очолив створений в лютому 1919 року Київський губраднаргосп. Проведений наприкінці лютого губернський з'їзд Рад проаналізував стан роботи в центрі і на місцях та обрав губвиконком на чолі з A. С. Бубновим.
Організаційно оформлялися й розгортали роботу партійні осередки. У повітах проходили партійні збори і конференції, ряди партії поповнювалися молодими комуністами. 2-5 квітня 1919 року відбулася Київська міська партійна конференція. Вона розглянула чергові завдання партійного, державного й господарського будівництва, обрала міський комітет партії, який протягом місяця виконував обов'язки губкому партії. Губернський комітет КП(б)У обраний на початку травня. До нього ввійшли А. В. Іванов, І. Ю. Кулик, О. К. Ластовський, М. О. Скрипник, В. І. Чернявський, М. І. Чорний та інші.
Бойовим помічником партійних організацій були комуністичні спілки робітничої молоді. В 1919 році комсомольські осередки були створені майже в усіх повітах. Вони залучали молодь до лав Червоної Армії, вели героїчну боротьбу проти бандитизму. Однією з найнебезпечніших в цей час була банда Зеленого. Зібравши близько двох тисяч бандитів, він часом загрожував навіть Києву. В липні 1919 року 2-й Київський караульний полк, до складу якого входило близько ста київських комсомольців, а також загін робітників-металістів Києва взяли участь у боротьбі проти банди Зеленого в районі Обухова і Трипілля. Багато учасників Трипільського походу героїчно загинуло в нерівному бою. В 1919 році комуністи й комсомольці Київщини розгромили десятки банд, що тероризували населення, намагалися зірвати радянське будівництво.
Одним з першочергових завдань сільських комуністів був розподіл між безземельними й малоземельними селянами поміщицьких та церковних земель. Іншою невідкладною справою було створення на селах комітетів бідноти. За неповними даними, на Київщині на кінець 1919 року діяли 234 комбіди. Вони розгорнули рішучий наступ на куркуля, допомагали органам влади заготовляти продовольство для Червоної Армії. Трудящі селяни подали велику допомогу робітникам Петрограда. Ешелони з продовольством для робітників братньої Росії йшли з усіх повітів; тільки в червні було відправлено 75 вагонів різних продуктів.
Біднота переходила до колективних форм господарювання. На початок липня в губернії існувало вже 37 сільськогосподарських комун, ще більше виникло сільськогосподарських артілей. Крім того, налічувалось 11 радгоспів з земельною площею 11 964 десятини.
Незважаючи на величезну розруху, швидко відроджувалась мережа шкіл і вищих навчальних закладів/Почали працювати театри. Налагоджувалось видання книжок українською умовою. В першій половині 1919 року , в губернії видавалося понад 15 газет, серед них: «Вісті», «Коммунист», «Красний моряк», «Більшовик», «Коммунар», «Сільська комуна», «Красная звезда» та ін. 12 лютого розпочала діяльність Українська Академія наук. Велику роботу в ній проводили такі відомі вчені, як В. І. Вернадський, А, Ю. Кримський, П.