Якщо ви помітили помилку в тексті, будь ласка виділить її мишею і натисніть CTRL+ENTER Також ми будемо дуже вдячні Вам за підтримку нашого проекту і його додавання в будь-яку популярну соціальну мережу, представлену нижче
Код для вставки нашого посилання на сайт або блог можна узяти ТУТ
Пошук від


Київ у у XVIII столітті

Сторінка 5 з 17

керівництва, оборони державних кордонів та наглядом за зовнішньою торгівлею. Адміністративні органи Лівобережної України (Генеральна військова канцелярія, Малоросійська колегія, полкові і сотенні канцелярії) генерал- губернаторові не підлягали. Зрада гетьмана Мазепи й частини старшини в 1708 році призвела до призначення на Україні резидента російського уряду, без згоди якого новий гетьман І. Скоропадський не вирішував ніяких справ. З 1722 року управління Україною і Києвом зосередилось у Малоросійській колегії. Чітких організаційних форм губернські установи набрали після губернської реформи Катерини II 1775 року. В 1781 році створюється

Київське намісництво, до якого ввійшла майже вся Полтавщина і два повіти Чернігівщини — Остерський і Козелецький. Адміністративно-територіальна реформа 1775 року, остаточна ліквідація залишків автономії Ліво­бережної України у 80-х роках XVIII століття, зрівняння старшини в правах з дворянством призвели до ще більшого впливу дворянських корпоративних органів на апарат управління. Вищі губернські установи Києва очолювали великі укра­їнські поміщики. Багато посад у цих установах міста займали колишні полкові та сотенні канцеляристи і студенти Київської академії. Цією адміністративною ре­формою уряд Катерини II намагався зміцнити феодаль­но-кріпосницький режим, що зазнав сильних ударів під час Коліївщини в 1768 році і селянської війни під ке­рівництвом Омеляна Пугачова (1773—1775 pp.).

Після того, як у 1785 році на Київ було поширене нове «Городове положення», управління в місті перейшло до шестигласної Думи, яка повністю залежала від київського губернатора. На підставі нового положення створено Київський губернський магістрат — вищу ін­станцію для всіх міст Лівобережної України.

 

У 1781 році в Києві реорганізовано пошту. Якщо до запровадження намісницького управління вона перебу­вала у віданні міщанського магістрату і провадила операції по пересиланню й прийому казенної кореспон­денції в чотирьох напрямках — у Москву, Петербург, Глухів і в напрямку Константинополя, то тепер від­крилися поштові контори на Подолі і Печерську. Ці контори приймали від приватних осіб листи і посилки вагою до 10 пудів.

Велике значення для дальшого розвитку Києва мало возз'єднання Правобережної України з Лівобе­режною у складі Росії. В 1797 році Київ став адміністративним центром Поділля і Волині. Одночасно ство­рено Київську губернію. Отже, на кінець XVIII сто­ліття значно зростає роль Києва в системі управління царської Росії. Він стає найбільшим адміністративним центром України.



Київ